В Україні з березня 2022 року не діють санкції проти низки російських видавництв, що раніше фігурували у переліках підсанкційних організацій, пов’язаних із поширенням антиукраїнської продукції. Про це йдеться у відповіді Ради національної безпеки і оборони на інформаційний запит видання Читомо.

Обмеження щодо таких видавництв, як “Эксмо”, “АСТ”, “Питер”, “Алгоритм”, “Центрполиграф”, “Алетейя”, “Донбасс”, “Вече”, “Аргументы недели”, “Книжный мир”, “Сімекс”, “Санлайн” та інших, діяли з 19 березня 2019 року. Проте термін санкцій завершився у березні 2022 року, і відтоді вони не були поновлені.

У відповідь на запит РНБО зазначає, що нові обмеження не запроваджувалися, а питання їхнього поновлення наразі не розглядається. Це відбувається попри неодноразові звернення з боку Українського інституту книги (УІК), який наполягав на необхідності санкційного впливу на низку видавців і дистриб’юторів, пов’язаних із російською пропагандою.

Зокрема, УІК у травні 2024 року та липні 2025 року надіслав звернення щодо запровадження санкцій до таких компаній: бренд Litres (видавнича група “Эксмо-АСТ”), ТОВ “Видавництво Ексмо”, ТОВ “Видавництво АСТ”, ТОВ “Видавничий дім Пітер”, а також безпосередньо до видавництва “Пітер”. В інституті наголосили, що ці компанії поширюють книжкову продукцію, яка заперечує суверенітет України, виправдовує збройну агресію РФ і транслює наративи держави-агресора.

Втім, згідно з чинним законодавством, РНБО може розглядати питання щодо застосування або скасування санкцій лише на підставі пропозицій від Верховної Ради, Президента, Кабміну, НБУ або СБУ. Український інститут книги, згідно із законом “Про державну підтримку книговидавничої справи”, не має повноважень самостійно ініціювати або затверджувати санкційні обмеження.

Паралельно з цим функції з моніторингу ринку та вилучення з обігу продукції антиукраїнського змісту продовжує виконувати Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Станом на 6 серпня 2025 року в Переліку видавничої продукції антиукраїнського змісту, який ведеться з грудня 2022 року, фіксується 602 позиції. Кількість таких видань щомісяця зростає – за даними Держкомтелерадіо, тенденція до збільшення пов’язана з безперервним випуском нової пропагандистської літератури в РФ. У травні 2024 року Держкомтелерадіо також зверталося з пропозицією запровадити санкції проти 22 російських видавництв, однак не уточнило, які саме компанії мали б потрапити до оновленого списку.

У серпні цього року Україна запровадила персональні санкції проти 15 представників керівництва провідних російських музеїв, причетних до політики культурного привласнення на окупованих територіях. Рішення ініціювало Міністерство культури разом із національним комітетом ICOM та ГО “Рада економічної безпеки України”. Санкції покликані не лише зупинити крадіжку української спадщини, а й перешкодити участі цих осіб у міжнародних культурних організаціях, зокрема на Генеральній асамблеї ICOM.