Згідно із законом «Про місцеве самоврядування в Україні», кожна територіальна громада має право прийняти свій статут. Цей документ — своєрідна конституція міста.
Законодавчо місцеве самоврядування користується певною свободою – зрозуміло, не безмежною. Якщо виконавчі органи державної влади мають право діяти тільки в межах, передбачених законом, то стосовно місцевого самоврядування деякі норми залишені на розгляд конкретного міста – згідно з його статутом. Зокрема, порядок проведення слухань і висунення ініціатив.
Тому приймається статут «з метою закріплення форм і механізмів участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування, а також – впорядкування найбільш важливих питань місцевого самоврядування в місті».
Крім того, статут повинен бути «візитною карткою» міста – в ньому прописані його історія, гімн, атрибутика.
Попередній статут Одеси був прийнятий у 2011 році. З того часу в країні та в місті багато чого змінилося. У процесі декомунізації та деколонізації довелося перейменовувати одеські топоніми. З початком широкомасштабної війни містяни прагнуть вшанувати пам’ять героїв-одеситів, які загинули на фронті. Звісно, що документ потрібно було серйозно відкоригувати. Так, з нового проєкту статуту вилучили історичну довідку, де історія міста починається з 1794 року. Немає вже згадок про імперський період.
Відсутній розділ, де згадуються одеські генерал-губернатори, російські воєначальники і діячі культури, радянські маршали. Збираються змінити і гімн Одеси.
По темі: Депутат пропонує змінити гімн Одеси на україномовний (відео)
Також до статуту додано положення про особливий статус історичного центру міста як об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Територіальна громада та органи місцевого самоврядування повинні зберегти його для нащадків. Зокрема – чітко враховувати вимоги забудови в охоронній зоні історичного центру. Це стосується обмежень щодо поверховості, облаштування, господарського використання цієї території. Тобто – в зоні культурної спадщини ЮНЕСКО забудовник не має права встановити черговий «кадор».
Чи можлива поява багатоповерхових монстрів за межами охоронної зони? Щодо висотної забудови в історичному центрі, який не належить до Всесвітньої спадщини, нова редакція статуту пропонує норму, яка є досить обтічною.
Перспективи територіального розвитку міста визначаються його Генеральним планом та іншою містобудівною документацією. Прийняття цих документів, згідно з нормою статуту, здійснюється з урахуванням думки територіальної громади в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Тобто – містяни мають право вплинути на плани забудови Одеси за допомогою місцевих ініціатив, громадських обговорень.
– Закон не визначає детально процедуру громадських слухань. Кожне місто вирішує, скільки потрібно зібрати підписів, щоб їх ініціювати, скільки людей в них має брати участь, – розповідає голова Одеської обласної організації «Комітет виборців України» Анатолій Бойко.
І якщо в старій редакції для того, щоб пропозицію одеситів розглянув міськрада, потрібно зібрати не менше 5000 підписів, то в новій – потрібно 1000.
– Ніхто не буде збирати 1000 підписів, щоб провести громадські слухання на 20-30 осіб, результат яких є рекомендованим, – вважає Анатолій Бойко, – Тобто рішення громадських слухань виносяться на розгляд міської ради.
Далі там остаточно вирішують «так» чи «ні». І це ще якщо немає бюрократизму. А нерідко буває так, що чиновник не хоче, щоб петицію взагалі розглядали. Тоді починається: ви не так підписали, не занесли, не довели. І петиція через «гачок» просто «вмирає». Це знищує ініціативу, бажання щось робити. Тому за 10 років громадські слухання, ініційовані громадянами, можна перерахувати, мені здається, на пальцях однієї руки. І в тій редакції статуту, яку я переглянув, не бачу, щоб кардинально змінилося питання прямої демократії. Хоча наші пропозиції були частково прийняті в цю редакцію. Ми подали пропозицію про звіт депутатів міської ради. Вимога краще інформувати громадян, щоб звітність обов’язково відбувалася на зустрічах з виборцями. Закон це передбачає, але немає форми звіту. Ми запропонували форму.
Фахівці проаналізували стару версію, виявили застарілі та неефективні норми і підготували чернетку нового Статуту для загального обговорення. Одесити могли надсилати свої пропозиції та зауваження — вони оброблялися і систематизувалися робочою групою.
