У Всеукраїнський день бібліотек, Музей книги Одеської національної наукової бібліотеки (ОННБ) став справжнім місцем натхнення. Попри осінню зливу, що лупила по вікнах, ніби намагаючись заглушити радість, зал наповнився теплом людських голосів, шелестом сторінок.
Тут, серед полиць з рідкісними виданнями, де час ніби шепоче історії, відбулося урочисте підбиття підсумків конкурсу читацьких відгуків «Книголюб-2025». Це не просто подія — це свято душі, де книга оживає, а слова стають крилами.
Музичні виступи, що лунали під час події, стали справжнім подарунком — ніжні мелодії, ніби з книг, де герої знаходять одне одного попри бурю.
Конкурс, започаткований 2011 року як партнерський проєкт ОННБ та Ротарі клубу «Одеса-Рішельє», за підтримки Національної спілки письменників України, бібліотеки для юнацтва, мережі ЮНЕСКО «Одеса — місто літератури», банку «Південний» і «Єнні Фудз», — це не просто традиція. Це місток між поколіннями, де молодь ділиться емоціями від сучасних новинок, а дорослі згадують класику, що сформувала їх.
Цьогоріч до нього долучилися книголюби з усієї України — від одеситів до читачів з Прикарпаття, Волині, Чернігівщини, Києва, а ще ― вимушених переселенців. Навіть наші захисники надсилали відгуки з фронту, доводячи: книга — це зброя, що не іржавіє.
У 2025 році оргкомітет конкурсу отримав 72 відгуки, а найбільш читаними авторами стали – Сергій Жадан з книгою «Інтернат» (Чернівці: Meridian Czernowitz, 2017), Андрій Курков «Самсон і Надія» (Харків: Фоліо, 2021) та Юрій Андрухович «Московіада» (Львів: Вид-во Старого Лева, 2023).
Атмосфера була пронизана теплом, ніби в родинному колі. Генеральна директорка ОННБ Ірина Бірюкова звернулася до учасників події:
— Ми сприймаємо прагнення не здаватися обставинами, важким обставинам. І продовжуємо працювати. Бо книга — це ресурс нашого спротиву, нашого розвитку, наша надія. Молоде покоління буде читати, а ми будемо відкривати нові видання, нові голоси…
А культурологиня Тетяна Ананченко, член журі з вітальні «Дивослово», поділилася враженнями, ніби розкриваючи скарб:
— Цього року я просто була вражена кількістю та різноманітністю вподобань. Люди писали не просто емоції, а рекомендації — читати чи ні. Це як діалог з душею автора, що надихає на нові сторінки.
Подяка полилася рікою: від натхненника Віктора Денісова — за стипендії, що стають крилами для молодих талантів, до «Єнні Фудз» — за смаколики, що солодять перемогу… Подія ще раз гадала: читання — це подорож. Бо в такі моменти розумієш: конкурс — це не про нагороди, а про зв’язок, де книга стає мостом над прірвою часу й відстані.
І ось кульмінація — нагородження, де кожне ім’я лунало як музика, а оплески — як дощ щастя.
Третє місце та диплом третього ступеня посіла Леся Мельничук.
Друге — у Валерії Осипової, учениці 11 класу, чиї роботи про сучасну й класичну українську прозу вражали глибиною:
— Дякую за цю радість! Не мені хвалу, а вчителям — вони відкрили мені світ слів.
А перше місце — у Лейли Черкезової, постійної учасниці, чиї відгуки на українську літературу сповнені вогнем душі.
Під час свята лунали найтепліші слова подяки: українській армії за захист, бібліотекарям за натхнення, дітям — за слово, що надихнуло.
«Книголюб» ― не просто конкурс. Це свято, де книга шепоче: ми сильніші за бурю. У час, коли світ хитається, Одеса нагадує: читання — це любов, що не вмирає. Дякуємо всім, хто пише, читає, підтримує. Бо в серці Одеси книга — це вічне полум’я…
