Цього року, як ніколи раніше, державне управління сферою культури набуло чітких рамок.
Виступ президента перед Парламентом наприкінці минулого року містив 10 ключових напрямів, зокрема, вперше "культурний суверенітет", що б це не означало, був визначений одним з них. Культура як ключова складова безпеки звучала на всіх офіційних майданчиках в Україні та за кордоном, отримала окремий блок на URC в Римі. Внаслідок чого було оголошено про три ініціативи від міжнародних партнерів: створення Фонду для порятунку культурної спадщини, Альянсу культурної стійкості та програми Team Europe Ukraine.
Навесні 2025 профільне міністерство представило Стратегію розвитку культури 2025-2030, яку затвердив уряд. Проєкт RES-POL, який фінансувала Європейська комісія в поміч міністерству, розробив десятки політик і нормативних документів, застосування яких могло б вирішити системні та ургентні проблеми. План уряду на залишок 2025 – 2026, затверджений в вересні, чітко артикулював пріоритетні цілі та очікувані результати в кількісних показниках, зокрема і для МКСК. Звучав відкритий запит на надання коментарів і пропозицій від дієвців культури, всі ці документи пройшли через широкі експертні обговорення. Здається, що цивілізований процес вироблення і втілення політик почав рухатися.
Проте, кожен менеджер знає, що наративна частина проєкту має корелюватися із бюджетною. Отже, спробуємо співставити плани в сфері культури в загальному Плані уряду і Проєкт бюджету на 2026 рік.
На перший погляд, видатки на міністерство культури і підпорядковані йому інституції зросли майже на 2 мільярди гривень. Хочеться сподіватися, що ті майже 32 мільйони, на які збільшилися витрати на керівництво й управління допоможуть вкомплектувати штат міністерства компетентними управлінцями, тому що брак кадрів більш як на третину й низькі заробітні плати вже довгий час роблять цей державний орган неспроможним вирішувати комплексні виклики маргіналізованої державою ж сфери. Варто нагадати, що це єдине міністерство, яким керує тимчасова виконувачка обов'язків, і їй бракує щонайменше кількох профільних заступників.
Попри озвучені плани забрати стратегічні комунікації під інше відомство, цього не сталося. Ми бачимо в бюджеті 1,5 мільярди "на виробництво та трансляцію програм для державних потреб та підтримку іномовлення". Тобто на Марафон "Єдині новини". За майже 4 роки Єдиного Марафону ніхто так і не проаналізував його ефективності. Ще це запущене ще онлайн-видання за The Gaze, державне медіа для іноземних аудиторій, запущене в 2023 році міністром Олександром Ткаченком. Хтось знає про нього?
Ще більше вражає цифра 4 мільярди на "забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування".
Власне, якщо цю карколомну суму відняти від загального бюджету МКСК на 2026 рік, що становить 12, 407 мільярдів, то бюджет міністерства зменшився, порівняно з минулим роком (був 10, 5 мільярдів). За статтею стратегічних комунікацій минулоріч було виділено в 10 разів менше – 400 млн. "Комунікацію, – як зазначав міністр Точицький, – ми провалили". Натомість, досить реалістично звучить гіпотеза, що 4 мільярди – бюджет передвиборчої пропаганди, який камуфлюється героїзмом і патріотизмом.
Більшість рядків в бюджеті залишаються незмінними: надання освіти закладами загальної середньої та позашкільної освіти; здійснення культурно-мистецьких заходів національними творчими спілками та Всеукраїнським товариством "Просвіта", фінансова підтримка національних театрів, фінансова підтримка національних художніх колективів, концертних організацій та їх дирекції, національних і державних циркових організацій, державна підтримка діячів культури і мистецтва, Забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів і т.д. Суми фінансування збільшені на рівні коефіцієнту інфляції. Попри амбітні плани запровадження реформ – Операційна ціль 5. Створення ефективних, самозарадних і стійких інституцій культури, здатних адаптуватися до змін в Плані уряду, зокрема лібералізації господарської діяльності, поліпшення умов надання платних послуг – система підтримки мережі закладів культури залишається стабільною і мізерною. Зарплати для десятків тисяч працівників цієї мережі теж залишаться незмінними, на рівні мінімальних (8,5 тисяч гривень).
Забезпечення функціонування Українського культурного фонду, в тому числі здійснення Фондом заходів з підтримки проектів, збільшено від 250 до 410 мільйонів. Це важливо, але явно недостатньо, зважаючи на те, що це одне з небагатьох джерел, яке живить незалежний сектор. Можна тільки сподіватися, що зміни до закону про УКФ, які заплановані в Плані уряду, та залучення міжнародних донорів, зроблять діяльність фонду більш ефективною і впливовою. Зокрема, якщо він зможе працювати з програмними і середньостроковими проєктами.
Добра новина, що Інститут національної пам’яті отримав свій рядок в бюджеті, натомість Український інститут книги залишився практично з тим же бюджетом 284 млн. Почистивши бібліотеки від російського впливу, наразі, наповнити пусті полиці не вдасться. Може, саме в такий "природній" спосіб, кількість закладів в мережі скоротиться.
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти отримало бюджет минулого року, навіть без коефіцієнту інфляції, 23,3 мільйони, як і загалом підготовка кадрів для сфери культури і мистецтва – 1,16 мільярдів проти 1,08 мільярдів гривень тогоріч. Нагадую, від рівня міністерства до керівника закладу дефіцит кадрів колосальний, третина дієвців культури виїхали або змінили діяльність. І тут знову повертаємося до Плану уряду: цифровізація спадщини, відновлення, доєднання громад до платформи міжнародного партнерства, реставрація, – потрібні нові компетенції, які неможливо здобути за старої системи освіти. Бюджет на МОН, до речі, це розуміння держави ілюструє.
Ще один цікавий рядок, який був в минулорічному бюджеті "Реалізація публічного інвестиційного проєкту "Нове будівництво подвійного призначення" (з властивостями протирадіаційного укриття) місткістю 200 осіб" на 70 млн., цього року залишився пустим. Тут повна кореляція з планом уряду ще на 2025 рік. За ці гроші прямо зараз, до 30 вересня впроваджено процес будівництва укриття подвійного призначення на території Національного заповідника "Хортиця". Варто просто поглянути на карти Deep State, або почитати ранкові новини, щоб усвідомити, що будівництво в Запоріжжі під КАБами, ракетами та дронами зараз виглядає щонайменше вкрай ризикованим.
Саме через цю бюджетну статтю витрат, вірніше її відсутність, ми наближаємося до теми, яку не раз піднімали активісти та музейники. Евакуація державного музейного фонду з прифронтових територій та будівництво/обладнання фондосховищ у більш безпечних місцях. За цей рік, після низки матеріалів в ЗМІ за ініціативи Коаліції дієвців культури, кілька десятків тисяч предметів було евакуйовано. Але, все ще, більше 3 мільйонів залишаються впритул до фронту. В Плані уряду до кінця 2026 мають евакуювати не менше 80 тисяч. Так ми будемо вивозити 37,5 років, але ж фронт рухається і, на жаль, поки в наш бік. Проте, рядка в бюджеті на евакуацію та фондосховища немає, от тільки "Хортиця" цьогорічна. Звісно, є надія на фонд культурної спадщини, який мають "запустити" партнери. Але ж бодай якісь люди цим мають опікуватися в Україні? Для цього мав би з’явитися спеціальний департамент при МКСК з кількома десятками людей.
Якщо не можемо динамічно вивозити, потрібно негайно цифрувати, щоб не було як з Херсонським краєзнавчим музеєм, від колекції якого не залишилося слідів, а більшість цінних предметів вивезені на ТОТ. Програма КМУ визначає для МКСК це Операційною ціллю №1. Критерії досягнення у 2026 році: до 31 грудня внесено до Реєстру нерухомих пам’яток України 105 тис.об’єктів нерухомої культурної спадщини та до Реєстру музейного фонду України 100 тис. цифрових фотокопій музейних предметів комунальними і державними закладами культури. Щодо останнього критерія, то такими темпами ми будемо цифрувати наш музейний фонд 103 років (якщо в нас на підконтрольній території зараз 10,3 млн.предметів). Але ж і на це потрібні ресурси: навчені фахівці, техніка, сервери та хмарні сховища. Нехай ми покладаємося багато в чому на донорів, але ж маємо й самі щось інвестувати в свій фактор безпеки.
Щодо міжнародної співпраці. У МКСК показником виконання Оперативної цілі 2 є реалізація до 31 грудня не менше дев’яти спільних культурних проектів із партнерами G7/ЄС. Але на цьому полі є ще один державний гравець – Український інститут. Його фінансування закладено в державному бюджеті, що стосується діяльності МЗС і звучить як "Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України". І цю статтю, порівняно з 65,2 млн. минулого року, збільшили до 108,5 млн.гривень.
Як показує практика, міжнародні активності МКСК і УІ не синхронізуються, а проєкти, реалізовані за кордоном, інколи навіть конкурують. Чи буде, наприклад, Міністерство культури брати участь в Українському сезоні в Франції 2025-2026, який організовує Український інститут, і чий бюджет на це спрямують? Щодо Програми уряду в частині МЗС, там немає жодних критеріїв досягнень, які стосуються УІ. Немає і планів прийняти на баланс, див. включити в бюджет, бодай часткове утримання закордонних представництв в Франції, Німеччині та Нідерландах. Зарплати нашим культурним дипломатам, що є нонсенсом, третій рік поспіль платять міжнародні донори.
Стабільний, окремий від усіх, рядок бюджету має Національна академія мистецтв, майже 50 млн. Це, все ті ж, по $100 щомісяця академіку, по 70$ – члену-кореспонденту плюс заробітні плати штату в 30 осіб. Що ви знаєте про вплив цієї інституції на розвиток мистецької освіти, підтримку молодих фахівців, формування політик? Закордонні академіки своїм статусом збирають гроші на підтримку розвитку, українські – мають гарантований бюджет на доплату до пенсій і творчих гонорарів.
Цього року громадянське суспільство, експертні та фахові спільноти активно долучалися до формування та обговорення політик, надавали в офіційний спосіб пропозиції до Стратегії культури, Плану уряду, законопроєктів; адвокували зміни серед фахівців, пильнували дедлайни, щоб встигнути до засідань та сесій. Наразі, План уряду був прийнятий без врахування жодних пропозицій в частині МКСК, а проєкт Державного бюджету виглядає як copy paste попередніх. Ніяких стратегічних пріоритетів, безпекових інновацій, реформаторських змін він не передбачає. От лиш збільшений бюджет "… національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування" сигналізує, що держава готується до перезавантаження, але це не точно.
Ольга Сагайдак, голова правління Коаліції дієвців культури, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
