Франція опинилася у новій політичній кризі після того, як Національна асамблея увечері 8 вересня висловила недовіру прем’єр-міністру Франсуа Байру. Це рішення автоматично означає його відставку та змушує президента Еммануеля Макрона впродовж кількох днів призначити вже п’ятого очільника уряду менш ніж за два роки — у період економічного тиску та геополітичної нестабільності.
Як пише CNN, проти Байру проголосували 364 депутати, "за" — 194. Цього виявилося значно більше за необхідні 280 голосів для відставки уряду. Голосування ініціював сам прем’єр-міністр, намагаючись провести непопулярний план економії на 44 мільярди євро, який передбачав скасування двох державних свят і заморожування державних витрат.
Фінансові ринки уважно стежать за ситуацією: інвестори побоюються, що політична нестабільність зробила Францію надто слабкою для контролю рекордного дефіциту бюджету, який цього року, за прогнозами, сягне 5,4% ВВП. Державний борг країни перевищує 3,3 трильйона євро. Прибутковість французьких облігацій уже обігнала показники Іспанії, Португалії та Греції, що відроджує спогади про боргову кризу єврозони. Додатковий удар може завдати очікуване цього тижня зниження кредитного рейтингу Франції.
"Ви маєте право повалити уряд, але ви не маєте права стерти реальність, — сказав Байру депутатам у перед голосуванням. — Реальність залишиться незмінною: витрати продовжуватимуть зростати, а тягар боргу, який і без того є нестерпним, стане ще важчим і дорожчим".
Байру, який пробув на посаді лише дев’ять місяців, стане другим поспіль прем’єром, що йде у відставку після вотуму недовіри — його попередник Мішель Барньє залишив уряд у грудні 2024-го.
Єлисейський палац підтвердив, що Байру передасть президенту офіційну заяву про відставку 9 вересня вранці. Серед можливих кандидатів на нову посаду називають міністра оборони Себастьяна Лекорню та міністра юстиції Жеральда Дарманена. Водночас опозиційні партії вже заявили, що блокуватимуть будь-яку спробу призначити чергового центриста.
Політична нестабільність бере свій початок від драматичного рішення Макрона минулого року про проведення дострокових виборів. Роздратований вражаючими результатами ультраправої партії "Національне об'єднання" на виборах до Європейського парламенту в травні 2024 року, французький президент змусив провести голосування, в результаті якого його партія втратила місця на користь ультраправих і ультралівих, залишивши Францію з роздробленим парламентом, що унеможливлює стабільне формування уряду.
Лідерка ультраправих Марін Ле Пен вимагає розпуску парламенту, але нові вибори, за прогнозами, ще більше зміцнять позиції її партії. Згідно з останнім опитуванням Elabe, у разі нового голосування перше місце посяде "Національне об'єднання", друге — ліва коаліція, а центристи Макрона опиняться лише на третій позиції із великим відривом.
Крім політичних ризиків, країну очікують і соціальні потрясіння. Крайні ліві закликали до загальнонаціональних протестів 11 вересня під гаслом "Заблокуймо все", а профспілки готують масштабну акцію 18 вересня.
Ця внутрішня нестабільність збігається з критичним моментом для Європи, коли тривають війни в Україні та на Близькому Сході. Аналітики застерігають, що нестабільність у Парижі — це подарунок як для очільника Кремля Владіміра Путіна, так і для президента США Дональда Трампа, які з однаковим задоволенням глузують із слабкостей Європи.
Нагадаємо, Макрон говорив, що хоче продовжити свою карʼєру у національній політиці після закінчення свого терміну у 2027 році. Він навіть допустив балотування на пост президента у 2032 році, коли це дозволяє Конституція.
