Українка в Норвегії була шокована рівнем шкільних завдань для третьокласників

Школярки / © pexels.com

Українка Аліна Ядчишина, що нині проживає з донькою у норвезькому місті Буде, поділилася прикладами завдань із місцевої школи, де навчається її дитина. Рівень цих завдань шокував жінку.

За словами Ядчишиної, завдання у норвезькій школі настільки прості, що більше нагадують вправи для дитсадка чи першого класу в Україні. Наприклад, дітям пропонують розфарбувати предмети у відповідні кольори: сонце — жовтим, грушу — зеленим, яблуко — червоним.

Інше завдання полягає в тому, щоб закреслити неправильне твердження.

«Наприклад, що може собака? Може гавкати, може нюхати, може пісяти, може їсти, але не може рахувати», — йдеться в умові.

Аліна зізнається, що її дивує настільки легкий рівень завдань в процесі навчання дітей цього віку.

Приклад завдань для третьокласників у норвезькій школі / © РадіоТрек

Водночас багато підписників у коментарях зауважують: хоча такі завдання і справді нагадують початковий рівень в Україні, це не обов’язково є негативом, адже підхід до навчання у різних країнах може відрізнятися:

В нас у садочку — у молодшої групи такі завдання;

Жителі Норвегії не страждають на відсутність інтелекту, хоча й навчаються за такою шкільною програмою. Мало того, у них набагато стійкіша психіка, на відміну від нас;

Діти в Норвегії із задоволенням йдуть до школи;

Толку з того, що я знаю логарифми;

А у нас в Україні моя дитина закинула «Буквар», перший клас, і в сльози, бо треба було читати цілу сторінку! То був жах. У 2 класі віднімали десятки;

І це супер! У наших школах у бункерах у багатьох дітей починається стресовий цукровий діабет від цієї програми! Мовчу про батьків.

До слова, українка, яка переїхала до Канади, була вражена кардинальними відмінностями в освітніх системах двох країн. Канадські школи фокусуються на практичних життєвих навичках замість «академічних» знань, а ще велика увага приділяється колективній роботі та комунікаційному досвіду.

Хакерська атака / © pixabay.com