20 серпня у пресцентрі «Київінформ» відбулася презентація результатів національного дослідження: «Бар’єри та виклики доступу до соціальних послуг для людей літнього віку та осіб з інвалідністю під час війни в Україні», проведеного Благодійним фондом «Рокада».

«Наш фонд ще з 2003 року надає соціальні та психологічні послуги та послуги з інтеграції, спочатку біженцям і шукачам захисту, а з 2022 року — ВПО і постраждалому населенню України. Наразі працюємо у 17 областях країни, — розповіла голова правління Благодійного фонду «Рокада» Наталія Гуржій. — Основними нашими послугами є соціально-психологічна підтримка постраждалого населення, вразливих категорій. Ми особисто супроводжуємо і надаємо послуги, тому знаємо ізсередини проблеми, як буває складно надати ту чи іншу послугу чи супровід, або труднощі з доступом до цих послуг. Наразі хочемо презентувати результати дослідження на загал та обговорити, як покращити цю ситуацію.

Дослідження було проведено за підтримки чеського народу у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді». Як зазначила менеджерка з досліджень БФ «Рокада» Ірина Корольчук, у ньому взяли участь як отримувачі, так і надавачі соціальних послуг, а також проаналізована законодавча база та попередні дослідження.

Згідно з отриманими даними, 55,7% опитаних користувалися соціальними послугами. Серед тих, хто ніколи не користувався, 40% не знають, які послуги доступні.

Найчастіше опитані отримували такі послуги як натуральна допомога, інформування, консультації та догляд вдома. Для отримувачів послуг існують певні соціальні, економічні, інформаційні та фізичні бар’єри. А надавачі послуг вказували на низьку зарплатню, необхідність технічної модернізації та емоційне вигорання.

На думку дослідників, покращити доступ до соціальних послуг можна через інформування, спрощення бюрократичних процедур, технічне забезпечення та збільшення фінансування. Отримані дані стали основою для формування пропозицій, щоб забезпечити рівний доступ до послуг незалежно від місця проживання, віку, статі чи наявності інвалідності.

Після презентації відбулася панельна дискусія «Практичні виклики в наданні соціальних послуг».

Керівниця експертної групи з питань захисту окремих соціальних груп та осіб похилого віку Директорату розвитку соціальних послуг міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Олена Фартушна наголосила на дефіциті кадрів у соціальній сфері та зазначила, що вже є проєкт постанови про нові оклади, що дасть змогу підвищити оплату праці соціальним працівникам.

Також увагу приділяють навчанню і підвищенню кваліфікації соціальних працівників із залученням регіональних центрів соціальних служб, де важливим компонентом є супервізія (підтримка та «перезавантаження»).

За словами Олени Фартушиною, триває реформування системи надання соціальних послуг, що передбачає: розвиток ринку соціальних послуг, підтримку територіальних громад у реалізації пілотних та експериментальних проєктів, цифровізацію, появу соціальних менеджерів (кейс-менеджерів), нові стандарти (тренувальні кімнати, стаціонарний догляд тощо).

Як поділилася представник Уповноваженого ВРУ з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова, у 2022-2024 роках надійшло 1069 звернень щодо порушення прав на отримання соціальних послуг. Найбільше з них — щодо компенсації за послугу денного догляду.

За її словами, основними проблемами є недостатність фінансування і людського ресурсу, а також обізнаності щодо прав на отримання послуг. Олена Колобродова зазначила, що плануються моніторингові візити до терцентрів, які перевірятимуть дотримання прав на отримання соціальних послуг.

Радниця з правових питань (робота зі спільнотами) УВКБ ООН в Україні Олександра Маковська розповіла, що УВКБ ООН реалізовує програму підтримки людей похилого віку та людей з інвалідністю у співпраці з неурядовими організаціями. Крім того, разом з Мінсоцполітики втілює програму соціальної адаптації для ВПО у двох санаторіях, напрацьовуючи методологію для відповідного державного стандарту.

Ще одним напрямком є підтримка мережі соціальних фасилітаторів в громадах — людей, які надають базову соціальну підтримку тим, хто не потребує спеціалізованих соціальних послуг.

Велика кількість нормативно-правових актів, які були прийняті Верховною Радою та Кабміном, мають реалізовуватися у громадах. Однак частина рішень досі потребує змін або доопрацювання. Місто не може діяти всупереч законодавству, тому очікуємо на єдині стандарти, які ще не затверджені. На це звернула увагу під час панельної дискусії заступниця голови КМДА з самоврядних повноважень Марина Хонда.

Вона підкреслила, що для ефективного розвитку сфери потрібні не лише нові правила, а й матеріально-технічний ресурс та кадри.

«Сьогодні у нас величезний дефіцит фахівців. Сподіваюся, що постанова уряду про підвищення заробітної плати змінить ситуацію. На соціальну сферу покладена колосальна відповідальність, і робота соціального працівника має бути гідно оплачувана. Ми неодноразово зверталися до Мінсоцполітики, щоб для Києва запровадили коефіцієнт у зарплаті — адже обсяг роботи у столиці та у невеликій громаді не можна порівняти», — наголосила вона.

Також Марина Хонда наголосила на важливості міжсекторальної взаємодії — між територіальними центрами, службами у справах людей, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, без якої людина не отримає якісну послугу.

Так, у столиці соціальними гарантіями забезпечуються 421 тисяча ВПО, 161 тисяча осіб з інвалідністю, 751 тисяча людей похилого віку, 65 тисяч осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, 76 тисяч учасників бойових дій та учасників війни, 7,8 тисячі членів родин загиблих. Мережа наразі нараховує 47 соціальних установ, де соціальну підтримку населення Києва забезпечують більш як 6 тисяч працівників.

«Реформи неможливо провести швидко, існують певні юридичні процеси, — зауважила Марина Хонда. — Наприклад, якщо говорити про надання послуг особам з інвалідністю, поки ми не створимо систему реабілітаційних центрів і центрів трудової реабілітації, не зможемо зробити деінституалізацію, бо цим людям не буде доступний весь спектр послуг.

Звісно, маємо впровадити реформи у максимально стислі терміни. У Києві ми створюємо нові соціальні проєкти та системи. Зокрема, запроваджуємо послугу денного догляду для людей з інвалідністю та людей похилого віку, реалізуємо пілотний проєкт адаптивної квартири, переформатовуємо міські територіальні центри. Плануємо вводити диференціацію послуг: безкоштовні, змішані та платні, адже є люди, які можуть оплатити денний догляд».

Також заступниця голови КМДА нагадала, що вже наступного року відкриється Київський міський центр надання соціальних послуг, який змінить підхід до надання послуг і значно розширить коло людей, які зможуть їх отримати.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»