Сьогодні, 9 серпня, відбулось урочисте відкриття Алеї Слави. Вона постала за ініціативою місцевих мешканців, що прагнули вшанувати пам’ять Захисників і Захисниць з рідного села, та за фінансової підтримки депутата Вінницької міської ради, координатора Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу Віктора Мацери.

«Мешканці нашого села глибоко шанують полеглих воїнів-односельчан та усіх Героїв України, які поклали своє життя, щоб ми могли жити у відносно мирній громаді. Тому й виникла думка облаштувати місце в нашому селі, яке відображало б цю пам’ять і шану – Алею Слави. Віктор Мацера підтримав цю ідею, зголосився її профінансувати. Хочемо подякувати також волонтерам з організації “Мольфар” та особисто Юлії Вотчер за допомогу. Облаштування цього пам’ятного місця тривало два місяці: укладення алеї плиткою, благоустрій, зелені зони, встановлення портретів-банерів, прапорів тощо. Це робили силами наших місцевих мешканців: будівельників, підприємців, господарів», – зазначила староста Стадницького старостинського округу Юлія Давидюк.

Алея Слави увіковічнює імена 11 Героїв, родом з села Малі Крушлинці, – це Вадим Галета, Ігор Крекотень, Віктор Гаврилюк, Валентин Жила, Олександр Дячишин, Іван Круцюк, Дмитро Петрунчак, Олександр Сорока, Михайло Шастун, Роман Ярошенко та Дмитро Мацюк.

«Наші полеглих Герої тут, поряд із нами, тому що пам’ятаємо про них. Війна - це не тільки про бойові дії. Війна – це імена. Пам’ятаймо про наших Героїв», – сказала депутатка Вінницької обласної Ради, координаторка Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу Ірина Івасюк.

На відкриття Алеї Слави прийшли десятки місцевих мешканців, представники влади, військовослужбовці, ветерани, рідні та друзі полеглих Захисників. Серед них - Інна Онопенко разом з 5-річною донечкою. Чоловік Інни - Дмитро Петрунчак - увіковічнений на Алеї Слави у Малих Крушлинцях.

«У перші дні повномасштабного вторгнення чоловік вирішив приєднатися до війська добровільно. Він ішов на війну за покликом, свідомо, прагнувши захистити Україну і відбити ворога. Захищав вірно. На жаль, два роки тому Дмитро загинув на сході України під час бойових дій. Він отримав орден “За мужність” ІІІ ступеня. Для нас він завжди був і буде Героєм. Вважаю, що такі місця пам’яті, як Алея Слави, потрібні і важливі для громади, для майбутніх поколінь, щоб ми знали і пам’ятали, яка дорога ціна платиться за вільну і незалежну Україну, як люди жертвують своїм життям заради Батьківщини», – поділилася дружина полеглого Захисника Інна Онопенко.

Вінниця.info, фото Вінницької міської ради