Коротко
На станції «Академік Вернадський» зафіксовано потужний землетрус магнітудою 7,0 у протоці Дрейка. Попри відсутність фізичних відчуттів у полярників, високочутливе обладнання зареєструвало сейсмічний поштовх та першу хвилю цунамі з амплітудою близько 20 см. Отримані дані передаються до Національного центру даних Національної системи сейсмічних спостережень України, що є важливим внеском у глобальний моніторинг природних явищ.
На станції "Академік Вернадський" зафіксували потужний землетрус у південній частині протоки Дрейка – ділянці океану між Південною Америкою та Антарктидою.
Осередок розміщувався на глибині 14 км, а магнітуда становила 7 (за шкалою Ріхтера), повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Такі землетруси відносять до руйнівних: у Чилі вже оголосили загрозу цунамі.
Фіксація сейсмічного поштовху на "Вернадському" відбулася 21 серпня о 23:16, коли в Україні була 5:16 22 серпня.
"Фізично наші полярники землетрус не відчули, але його виявило високочутливе сейсмоакустичне обладнання станції. Також припливну хвилю від поштовху зафіксували мареографи на "Вернадському".
На стрічці аналогового мареографа видно, що перша хвиля цунамі дійшла до нашого острова о першій ночі 22 серпня за місцевим часом. Її амплітуда становила лише близько 20 см. Відлуння в акваторії тривали ще 5 годин", – пояснюють вчені.
На станції "Академік Вернадський" проводять постійні спостереження за геофізичними процесами в регіоні, зокрема за сейсмічною активністю. Попередній сильний землетрус у протоці Дрейка фіксували на станції 2 травня 2025 року.
Сейсмоакустичні вимірювання тривають з 2000 року, а 2020-го відбулося масштабне оновлення обладнання для цих досліджень. Отримані дані в реальному часі надходять до Національного центру даних Національної системи сейсмічних спостережень України.
За словами полярників, такі дані дають можливість:
"Тобто фіксація землетрусів на "Вернадському" – це важливий внесок українців у глобальний моніторинг природних явищ та вивчення геодинамічних процесів Землі", – додають дослідники Антарктики.
Нагадаємо, раніше науковець Сергій Глотов розповідав, чому важливо рахувати пінгвінів, чому фінансування антарктичної програми не можна передати на дрони та які пригоди траплялися з ним на двох зимівлях.