«Квіти квітнуть усюди для тих, хто хоче їх бачити», — писав Анрі Матісс. Сьогодні мова піде про екзотичні квіти у розписі фарфору українськими митцями. Це анемони, магнолії, бульденеж, німфеї…
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла саме про твори мистецтва з цими квітами.
— Анемони — квіти, які мають чимало символічних значень, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — У королівських колах її додають у весільний букет як символ вічного кохання та прикрашають нею одяг, вірячи у те, що вона уберігає від хвороб та біди. У міфології Ірландії витончені бутони анемони вважалися будиночками маленьких фей. Можливо, через цю легенду анемони стали вважатися оберегом. Ця квітка є символом любові, ніжності, щирості та відданості. Анемона — квітка дуже ніжна та тендітна. Її пелюстки здригаються від найменшого пориву вітру. Милуватися цією картиною можна нескінченно.
— Анемони стали джерелом натхнення у мистецтві для Матісса та Ренуара.
— Українські митці теж не залишились байдужими до цієї квітки. Декоративне блюдо «Анемони» Ангеліни Жданової — яскравий приклад пластичної мови українського фарфору 1970-х років. На тлі ніжного молочно-білого блюда розцвітають три великі квітки, стилізовані під анемони. У центрі кожної — золотаво-коричнева серцевина, промальована з майстерною градацією тону, що створює ефект світіння. Техніка надполив'яного розпису доведена до віртуозності: м’які переходи кольору, точність мазка, гармонія ліній і тону — все це свідчить про майстерність Ангеліни Жданової як живописця по порцеляні.
— А ось сет «Анемони» Олени Жернової. Цей сучасний порцеляновий набір з декоративним розписом — яскравий приклад того, як традиційна квіткова тема отримує нове дихання в авторському фарфорі XXI століття. Олена Жернова — мисткиня з глибоким живописним чуттям, створила роботу, що дарує неймовірні емоції. У центрі композиції на великій тарілці — біла ваза з анемонами. Їхні пелюстки — червоні та бордові — написані вільним мазком. Навколо — фон із насичених мазків пурпурового, рожевого й бежевого, що не просто доповнює букет, а створює атмосферу динамічного простору, схожого на хмару кольору або слід емоції. Менша тарілка підтримує цю гаму: тут фіолетові, винно-червоні мазки розходяться по поверхні вільно, майже імпресіоністично, — ніби передають рух вітру. Чашка оздоблена кількома стилізованими анемонами, що перегукуються з головною темою набору, але звучать камерно — як луна. Назва «Анемони» у цьому випадку означає не лише квітку, а й настрій. Анемони — квіти весни. Вони символізують оновлення, мить, яка швидко минає, але залишає слід в пам’яті. Цей набір не декоративна застигла форма, а живопис у русі, де фарфор стає простором для експресії. Олена Жернова трактує анемону як пульс відчуття — порив, жест, стан, імпульс…
— Хто ще з українських фарфористів зобразив екзотичні квіти?
— Ніна та Микола Пилипчуки. Кавовий сервіз «Сецесія» — один із прикладів вишуканого авторського фарфору, створений на межі епох. Тут квіти схожі на лілеї або магнолії, які здавна асоціюються зі шляхетністю. Вони ніжні, трохи казкові. Такі квіти — це знак краси, спокою та вишуканості. Вони ніби хочуть сказати: «Подивися, як усе може бути гармонійно й спокійно». Ці квіти живуть не в саду — вони живуть на порцеляні, у мистецтві. І кожна з них шепоче свою історію — треба тільки уважно слухати.
— Одна з них — «Німфеї» Олександра Опарія. Німфеї — латаття, або водяні лілії. Ця квітка — символ тиші, глибини, душевного спокою. Олександр Опарій не просто «малює ставок», а створює декоративну поему про воду й цвітіння. Німфеї — мрійлива квітка. Декоративний таріль «Німфеї» втілює тиху гармонію природи, занурюючи глядача у світ водяної гладіні, де на м’якому тлі пливуть рожево-бузкові квіти — ніжні німфеї. Розпис виконано делікатною пастельною палітрою з домінуванням лавандових, блакитних і зелених відтінків. Композиція витончено збалансована: лотоси й латаття пливуть на спокійній воді, обрамлені травами й польовими квітами, що надають сцені живої динаміки й візуальної глибини. Кожна квітка, мов тиха думка, застигла в повітрі, — так створено відчуття душевної рівноваги, краси миті та внутрішньої тиші. Золоте обрамлення по краю тарелі додає роботі урочистості та завершеності.
— Мені також дуже подобається чайно-столовий сервіз «Бульденеж», створений Дмитром Назаровим та Ніною Пилипчук на Коростенському фарфоровому заводі у 2002 році… Бульденеж дуже популярний у європейському ландшафтному дизайні.
— Сервіз справді дуже гарний. Форма витримана у м’яких, плавних лініях із характерними хвилястими силуетами й округлими об’ємами. Декор виконаний у стриманій, проте виразній колірній гамі: біла порцелянова основа підкреслена м’якими зеленими переходами з ручним підфарбуванням аерографом. Центральним мотивом є стилізоване зображення гілочок із суцвіттями калини-бульденежа (садового куща зі сферичними білими квітами, що нагадують снігові кулі). Контурні обводи й деталі іноді підкреслені сріблом чи золотою лінією, що додає сервізу святковості. М’який зелений тон символізує весняне оновлення та свіжість, тоді як форма предметів залишається традиційно «домашньою» й зручною для щоденного вжитку.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше Людмила Карпінська-Романюк розповідала «ФАКТАМ» про фарфорові сервізи з орнаментами вишиванки.
Фото у заголовку: О. Жернова. Набір «Анемони». Одеса, 2022.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
