Понад 700 людей зареєструвалися фестиваль до Дня корінних народів, що відбулося у ботсаду імені Гришка 9 серпня. На ділянці витких рослин облаштували куточок Криму, де розвісили інформаційні таблички з назвами населених пунктів: Ялта, Бахчисарай, Євпаторія та інші. Рідні місця для багатьох кримських татар, караїмів та кримчаків, які виїхали, рятуючись від окупації, і уже понад 10 років не можуть повернутися додому.
Попри чудовий літній день, у повітрі відчувалася напруга — важке питання: «Що буде з Кримом?» — у світлі перемовин між США та росією щодо мирного договору в Україні. Про це згадали і під час дискусії «Збереження пам’яті: спадок корінних народів України».
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголосив, що Крим — батьківщина кримських татар і частина України. Він нагадав про заяву Меджлісу з нагоди Міжнародного дня корінних народів світу і висловив впевненість — день визволення Криму від російської окупації стане днем відновлення прав та гідності як для корінних народів України, так і для всієї української політичної нації.
Про становище корінних народів та те, що українська держава робить для них розповідали Постійна представниця Президента в АР Крим Ольга Куришко, керівник Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров та заступниця Міністра закордонних справ України Мар’яна Беца.
Після дискусії був концерт, а також діяв ярмарок майстрів, фудкорт з пловом, солодощами та ароматною кавою, організували благодійну лотерею на користь ЗСУ. Серед лотів був шеврон від ветерана Петра Кошукова. Він киянин, але за походженням — кримчак. Це найменший народ України. В Криму був єдиний у світі музей кримчацької культури, він зараз під загрозою, як і інші пам’ятки, які підважують російський міф про «Крим наш».
На фестивалі облаштували окрему локацію «Листи до вільного Криму», де всі охочі могли написати слова підтримки політв’язням, які зараз перебувають у російському ув’язненні. Також гостей запрошували до воркшопу кримськотатарської мови від Мамурє Чабанової.
Велика кількість відвідувачів фестивалю засвідчила, що для кримських татар, караїмів та кримчаків подібні свята дуже важливі — як і місце, де можна збиратися. У Києві крім Кримського дому таким може стати експозиція, яку облаштовують у Музеї просто неба в Пирогові.
Кримськотатарський прапор побував у 28 кранах і опинився у київському музеї
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
