29 серпня, у День пам’яті захисників і захисниць України, на Алеї почесних поховань Берковецького цвинтаря в Києві відкрили другий Меморіальний монумент.Цей день має особливе значення, адже саме 29 серпня 2014 року українські військові потрапили під обстріл під час виходу з Іловайського котла. Відтоді соняшник, через поля якого проходили колони, став символом пам’яті про загиблих.

Вшанування розпочалося з панахиди за упокій душ героїв, яку провели військові капелани. Біля монумента запалили жовто-блакитні свічки — як знак вдячності, скорботи та національної єдності.

На церемонії зібралися родини полеглих воїнів, побратими, представники військових частин, громадськість, духовенство та міський голова Києва Віталій Кличко.

«Сьогодні, в День пам’яті захисників України, відкрили другий Меморіальний монумент на Алеї почесних поховань на Берковецькому міському кладовищі. Перший встановили рік тому. Головний елемент Меморіалів — козацький хрест, що символізує стійкість, вірність принципам та незламність. Монументи встановили на знак нашої пам’яті та вшанування подвигу відважних Захисників і Захисниць. Нашої вдячності воїнам, завдяки яким Україна вистояла і, переконаний, стане успішною і сильною європейською державою», — зазначив мер Києва.

На цій Алеї спочивають близько тисячі українських військових, які загинули у боях за свободу та незалежність держави з початку повномасштабного вторгнення.

«Столиця і надалі робитиме все, щоб підтримувати і допомагати родинам загиблих Захисників і Захисниць. А також допомагати в лікуванні, реабілітації та адаптації ветеранів. І продовжить допомагати тим бійцям, які сьогодні боронять нашу землю на фронті. Вічна пам’ять і шана полеглим Героям! Велика вдячність і підтримка Героям живим! Слава Україні та її Героям!» — наголосив Віталій Кличко.

Головним елементом монумента став козацький хрест — символ стійкості, вірності принципам та незламності.

За словами заступника командира військової частини А-7107 Андрія Ажнова, цей монумент — не просто каміння, а серце народу, закарбоване у вічності. «Це монумент, який не може говорити словами, але кричить у безсмертя: „Я був. Я стояв. Я захищав“», — сказав він.

Особливо зворушливими були згадки про майора Юрія Кірпіка, заступника командира батальйону «Лабіринт» 711-ї окремої бригади розмінування.

Його побратими згадували його як людину, яка надихала, навчала і завжди повторювала: «Працювати та вчитися — а відпочивати будемо після перемоги». Його приклад залишився з ними назавжди.

Підполковник Олег Підгородецький, звертаючись до присутніх, зазначив: «Вони дивляться на нас із небес, оберігають нас. Вони поклали своє життя за нас, за наших дітей і нащадків, за незалежність України. Ми маємо продовжувати традиції наших воїнів — традиції боротьби за вільну і незалежну Україну».

На завершення церемонії діти загиблих воїнів заспівали молитву, яку слухали стоячи, зі сльозами на очах. А в небо злетіли білі кульки — як символ душ, які відійшли, але залишилися з нами назавжди.

Цей день — не лише про скорботу, а й про єдність. Про те, що пам’ять живе в серцях, у словах, у монументах. І в кожному «Слава Україні!» — обіцянка не забути.

До теми: Битва за Іловайськ: на Михайлівській площі виставили 50 фото, біля яких не стримати сліз.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»