Війна принесла нові виклики не лише для людей, а й для їхніх чотирилапих друзів. Після ракетних ударів, під час переїздів або евакуації домашні тварини часто губляться. Буває, що господарі, не маючи змоги доглядати за улюбленцем, змушені залишати його напризволяще. У Дніпрі за порятунок і облік таких тварин відповідає комунальне підприємство «Зооконтроль». Про це розповідає “Наше місто”.
Начальниця відділу реєстрації тварин КП «Зооконтроль» Ірина Пономаренко пояснює, як працює система:
«У нас є планові виїзди по районах — де потрібно проводити стерилізацію чи ревакцинацію від сказу. Є й термінові заявки: травмовані тварини після ДТП, отруєння, випадки жорстокого поводження. Такі виклики надходять щодня».
(архівне фото Дніпровської міської ради)
За її словами, після стерилізації собаки проходять післяопераційний догляд протягом 7-10 днів, отримують кліпсу з індивідуальним номером і повертаються у середовище, де їх було відловлено. Травмовані тварини залишаються довше — іноді до півроку. У середньому підприємство отримує 50-60 звернень на день.
«До нас щодня потрапляє від 10 до 20 собак. Якщо тварина має серйозні травми, вона перебуває у нас до повного одужання. Стерилізовані тварини зазвичай залишаються близько тижня», — уточнює Ірина Пономаренко.
Сьогодні на балансі «Зооконтролю» перебуває близько 220 собак і 45 котів.
(архівне фото Дніпровської міської ради)
Під час вибухів і обстрілів чимало собак і котів тікають з дому. Найбільша проблема, за словами експертки, — відсутність реєстрації/чіпування.
«З 2017 року собака має бути чіпована й зареєстрована в міській базі. Якщо тварина губиться і потрапляє до нас, або її приносять у клініку, пошук власника займає кілька хвилин. Але з 20 загублених собак лише одна-дві мають чіп. Решту доводиться довго шукати через соцмережі», — наголошує начальниця відділу.
У Дніпрі вже понад 15 років працює притулок «Друг», який став прихистком для тварин, що потрапили в біду.
«Сам притулок був створений більше 15 років тому. Його заснувала Марина Балаховець із командою. Це реабілітаційний центр для тварин, які опинилися в скруті», — розповідає волонтерка Марина Єлісєєва.
(архівне фото Марини Єлісєєвої)
Сьогодні притулок працює у двох напрямках: для собак і для котів. «Кошкин дім» розташований у місті, а собачий притулок — за його межами. У кожному з них є спеціальні домівки для тварин-інвалідів, яких неможливо прилаштувати в сім’ї.
Попри те, що спершу притулок розраховували на 300 тварин, нині тут понад 500-600 собак і близько 100 котів. Є ще дві перетримки для цуценят, де утримується до сотні малюків.
«Сьогодні кількість тварин зашкалює. З гарячих точок постійно привозять нових собак і котів. Ми робимо все можливе — добудовуємо вольєри, шукаємо домівки за кордоном. Але щойно 10 тварин віддали, 30-40 уже чекають. Дуже важко дивитися на собак, яких привозять із прифронтових територій. Вони хворі, виснажені, часто з важкими травмами. І це ще наслідки людської жорстокості — багато тварин усе життя провели на ланцюгах», — пояснює волонтерка.
У притулку працює близько 10 людей, більшість із них — переселенці.
«Дівчата дуже відповідальні, кожна має свій фронт роботи. У нас є люди, які живуть безпосередньо в притулку цілодобово, бо тварини потребують постійної уваги”, — каже жінка.
Партнерами притулку є ветеринарні клініки міста. Насамперед це клініка «Альфабет», куди потрапляють травмовані собаки й коти. Там їх оперують і лікують, після чого тварини переїжджають у притулок.
У самому Дніпрі волонтери «Друга» не виїжджають на відлов — це робота міського КП «Зооконтроль». Але притулок допомагає у пошуках тварин через соціальні мережі.
«Якщо нам пишуть у месенджери про знайдену чи загублену тварину, ми просимо фото й поширюємо інформацію по зоозахисних групах. Дуже часто так вдається знайти господарів», — розповідає волонтерка.
За її словами, люди часто думають, що притулок може забрати будь-яку тварину в будь-який час.
(архівне фото Марини Єлісєєвої)
«Ми — приватний притулок. Ми живемо тільки завдяки допомозі небайдужих людей і друзів-зоозахисників за кордоном. Якщо є бажання допомогти, треба домовлятися заздалегідь і приїжджати працювати разом із нами», — підкреслює Марина.
Притулок «Друг» у Дніпрі сьогодні — це сотні врятованих життів. Тут є не лише собаки й коти, а навіть ослики й кози. Волонтери кажуть: головна допомога, яку можуть надати дніпряни — це відповідальність за своїх улюбленців.
«Наше головне прохання до людей — не залишайте тварин. Якщо немає змоги доглядати, звертайтесь по допомогу», — каже Марина Єлісєєва.
У Дніпрі працює волонтерська організація Save Animals Ukraine, яка займається евакуацією чотирилапих із прифронтових територій та пошуком для них нових домівок.
Дарина Кирпа, волонтерка організації, згадує, що почала цим займатися зовсім недавно, але відчула, що це її справжнє покликання.
«Мій друг Сашко займається евакуацією тварин давно, я зазвичай допомагала донатами. А цього літа мене вперше взяли із собою, і тепер я постійно з командою. Відчуваю, що на даний момент це прямо точно моя місія», — переконана Дарина.
За словами Дарини, найскладніше працювати під обстрілами чи під час атак дронів.
«Іноді тварини агресивні — собак доводиться брати на петлю, бо інакше вони не йдуть на контакт. З котиками теж буває важко: роздирають руки, але ж їх все одно треба рятувати», — каже волонтерка.
Стан тварин після порятунку різний: від травм і зламаних лапок — до виснаження й повного виснаження сил.
«Єдине, що завжди — це страх в очах. А іноді трапляються й жахливі випадки: тварина залишена на цепку і померла з голоду. Тут уже емоцій немає, тільки гнів і лють», — ділиться Дарина.
В організації працює команда волонтерів: хтось приймає заявки, хтось формує маршрути, інші займаються прилаштуванням тварин. Дарина веде фото- та відеофіксацію, допомагає ловити тварин, збирає заявки.
Основні напрямки, куди їздять волонтери: Костянтинівка, Дружківка, Добропілля, Білозерське, Святогорівка, Краматорськ, Слов’янськ, Іверське. Але іноді запити надходять і з інших міст.
«Наприклад, уночі на понеділок я виклала відео з Костянтинівки — і в мене вже більше 20 нових запитів», — каже Дарина.
Волонтерка запевняє, що кожен випадок з тваринкою під час евакуації по-своєму западає в душу, таке не забувається. Вона згадує поїздку в Костянтинівку, яка особливо врізалась в пам’ять.
«Пес сидів закритий у сараї чи вольєрі, кинутий голодним. Його треба було ловити, а над нами літали дрони. Він був агресивний, кидався — і це цілком логічно. Але зрештою здався, і ми змогли його евакуювати. Серед врятованих були навіть черепахи, які стояли просто на лавці під сонцем”, — згадує волонтерка.
Після, тварин намагаються одразу завезти до родин, якщо є така можливість. В інших випадках вони тимчасово залишаються на точці в Дніпрі, а далі волонтери шукають їм притулок або новий дім. На жаль, охочих забрати чотирилапих небагато.
«Черги є тільки з боку тварин, які потребують порятунку. Люди зараз якісь черстві по відношенню до тварин, на жаль», — додає Дарина.
Також волонтерка переконана, що допомога тваринам під час війни — це питання людяності.
«Для мене особисто це дуже важливо. Тварини беззахисні, вони не можуть піклуватися про себе. Ті, хто залишає їх напризволяще, вже не людяні», — говорить дівчина.
Повномасштабна війна змінила життя мільйонів українців. Але разом із людьми беззахисними перед війною залишилися й тварини. У Дніпрі є десятки небайдужих, які взяли на себе місію допомагати чотирилапим. Одна з них — Анастасія Сергієні, зооволонтерка, яка за три роки змогла врятувати і прилаштувати майже сотню собак і два десятки котів.
Анастасія зізнається, що ще кілька років тому й подумати не могла, що буде рятувати тварин. Перший день повномасштабного вторгнення став переломним моментом. Вулиці Дніпра заповнили перелякані й покинуті тварини:
«До повномасштабної війни я взагалі ніяк не була пов’язана з тваринами. У мене ніколи їх не було. А вже під час війни зі мною живуть троє новеньких. Коли я побачила, як багато собак і котів бігає вулицями. Видно було, що люди виїжджали в паніці, кидали своїх улюбленців. Я просто вийшла, почала ловити й підгодовувати. І з кожним днем їх ставало все більше».
Поступово жінка познайомилася з іншими волонтерами, клініками та притулками, які почали робити знижки для волонтерів. Вона стала модераторкою кількох Facebook-груп, а також створила власну спільноту «Парки Гагаріна – собачники», де об’єднала понад 300 небайдужих мешканців району.
«Ми всі разом шукаємо домівки тваринам, допомагаємо з лікуванням і навіть матеріально підтримуємо. Бо бувають випадки, коли самій просто не потягнути. Наприклад, лікування 10 цуценят із ентеритом може коштувати тисячі гривень щодня», — розповідає Анастасія.
На вулицях району Анастасія встановила будки для безпритульних. Разом із небайдужими людьми вони стерилізували, вакцинували та приручили 14 собак, які тепер мають постійне місце проживання.
«Ситий пес ніколи не буде агресивним. Вони поїли, лягли й спокійно сплять. А за ці три з половиною роки ми з моєю маленькою командою прилаштували 94 собаки і 20 котів», — запевняє зооволонтерка.
Кожна врятована тварина має свою історію. Одну з найсильніших Анастасія пережила під час обстрілу:
«Дві собаки, яких я підгодовувала, прибігли до мене під час вибухів. Є відео, де ми сидимо під деревом, а навколо все вибухає. Після цього відео одного з них — Бімчика — захотіли взяти в родину. Але він звик жити на вулиці й кілька разів тікав, тому зараз він у мініпритулку».
Ще одна історія — про собаку Снєжку, врятовану з прифронтової зони:
«Я зробила пост про Снєжку, і відгукнулася родина. У них на війні загинув син, і вони побачили в ній точну копію собаки, яку хлопець мріяв забрати додому. Вони плакали, коли побачили її. Це була неймовірна зустріч».
Зараз вдома в Анастасії живуть дві врятовані кішки та собака. Хоча колись вона категорично відмовляла своїм дітям у домашніх улюбленцях. Для дніпрянки допомога тваринам — це маркер людяності й спосіб не втратити себе у воєнних реаліях.
Якщо ваш улюбленець зник під час обстрілу, евакуації чи просто з двору — не зволікайте. У Дніпрі працюють комунальні та волонтерські організації, які допомагають знаходити тварин і прилаштовувати їх у нові родини.
Кожен пост із фотографією, описом та локацією може стати вирішальним у пошуках. Чим швидше інформація потрапить у соцмережі та до волонтерів, тим більше шансів повернути чотирилапого додому. А головне — не будьте байдужими. Якщо ви знайшли тварину, яка опинилася в біді, дайте їй шанс на друге життя.
Категорія: Війна, Влада, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Дніпро, Україна Росія війна
