Адміністрація президента США Дональда Трампа нехтувала санкціями часів Джо Байдена, спрямованими проти російської економіки, що дозволило Кремлю відродити свою армію і продовжити війну проти України, стверджують американські сенатори-демократи у звіті, опублікованому у вівторок, 5 серпня, з наближенням “дедлайну”, встановленого Трампом для Москви, повідомляє WP.
У доповіді адміністрацію Трампа звинувачують у тому, що вона не продовжила режим широких санкцій, сформований протягом трьох років повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Ця помилка, як стверджують автори звіту, підриває будь-які майбутні спроби США посилити тиск на російську військову машину.
Сенатори-демократи розпочали широку кампанію, щоб змусити Трампа реалізувати свій ультиматум російському диктатору Владіміру Путіну. Трамп позиціонує себе як миротворець, який робить все можливе, щоб припинити війну РФ поти України. Автори звіту, однак, стверджують, що нинішній американський президент відмовився від важливого важеля впливу, який міг би допомогти завершити війну.
“Якщо Трамп серйозно налаштований покласти край війні в Україні, він повинен почати використовувати ті інструменти, які вже має”, — заявила сенаторка від Демократичної партії Елізабет Воррен, помічники якої брали участь у підготовці звіту.
Воррен очолювала підготовку звіту разом із сенаторкою від демократів Джин Шахін, яка назвала обіцянку Трампа про санкції “позитивним кроком”.
“Але кожен місяць, який він провів на посаді без дій, зміцнював позиції Путіна, послаблював наші й підривав власні намагання України покласти край війні”, — сказала Шахін у спільній заяві з Воррен.
Жоден республіканець не приєднався до роботи над звітом, хоча законодавці з Республіканської партії, які підтримують Україну, наполягали на прийнятті двопартійного законопроєкту про посилення антиросійських санкцій.
У звіті демократів йдеться, що додаткові санкції США не повинні бути єдиним пріоритетом. Адміністрація Байдена три роки працювала над створенням режиму санкцій, покликаного обмежити основні джерела доходів Росії, а також перекрити постачання матеріалів, критично важливих для оборонної промисловості РФ. Однак ці санкції потребують постійного оновлення, оскільки Кремль вчиться їх обходити, наголошується в доповіді.
З лютого 2022 року, коли Путін розпочав повномасштабне вторгнення, до січня 2025 року, коли Байден залишив посаду, адміністрація демократа запровадила понад 140 нових раундів санкцій, щоб не відставати від спроб РФ обходити обмеження. За шість місяців перебування при владі адміністрація Трампа не запровадила жодного, йдеться в доповіді.
Трамп запровадив нові санкції проти Ірану, який разом із Китаєм і Північною Кореєю допомагав Росії, включаючи обмеження, оголошені минулого тижня, які також торкнуться і продажу російської нафти. Але, як зазначили автори звіту, пауза в обмежувальних заходах епохи Байдена дозволила Росії отримувати доступ до грошей і матеріалів значно легше, ніж раніше.
“Санкції — це не єдине рішення, але вони, безумовно, позбавляють Трампа величезного важеля впливу, який він міг би використовувати”, — сказав один із помічників сенаторів-демократів.
Законодавці з обох партій закликали адміністрацію Трампа посилити економічний тиск на Росію. Законопроєкт, розроблений сенаторами республіканцем Ліндсі Гремом і демократом Річардом Блюменталем передбачає 500% мита США проти країн, які продовжують купувати російські енергоносії. Вже 84 сенатори висловили готовність підтримати цей законопроєкт — це майже весь склад Сенату.
Минулого тижня Шахін представила вужчий законопроєкт, до якого приєднався сенатор-республіканець Джон Корнін. Цей законопроєкт спрямований проти китайських компаній, що підтримують оборонну промисловість Росії.
У звіті демократів також стверджується, що ще однією причиною послаблення режиму санкцій може бути значне скорочення персоналу в уряді США за часів Трампа. Замороження найму в Міністерстві фінансів і звільнення в Державному департаменті, а також в інших федеральних відомствах призвели до того, що співробітники, які раніше займалися санкціями, були переведені на інші посади або взагалі звільнені.
Речниця Білого дому Анна Келлі заперечила аргументи демократів, вказавши на роботу Трампа над досягненням перемир’я у війні РФ проти України. На відміну від попередника Трампа, Джо Байдена, “цей президент вживає реальних заходів, щоб зупинити вбивства, спонукаючи дві країни провести переговори вперше за багато років”, сказала Келлі.
“Він продає американську зброю членам НАТО і погрожує Путіну жорсткими санкціями, якщо той не погодиться на припинення вогню, тому що хоче принести мир у цей конфлікт, який триває вже занадто довго”, — заявила представниця адміністрації Трампа.
Міністерство фінансів США відкинуло аргументи звіту, заявивши, що “зобов'язується повністю виконувати поточні санкції проти Росії” і з січня оштрафувало на понад $200 мільйонів суб'єкти, які намагалися обійти обмеження, пов'язані з Росією. Державний департамент заявив, що відомство готове співпрацювати з іншими органами уряду США стосовно будь-яких майбутніх санкцій.
Висновок 1: Адміністрація Трампа припинила контролювати базові санкції та заходи з нагляду за експортом, які підтримували та посилювали тиск з боку США. З доповіді випливає, що Міністерства фінансів, закордонних справ та торгівлі регулярно впроваджували нові заходи протягом перших трьох років повномасштабної війни Росії проти України. Ці відомства також тісно співпрацювали з партнерами по G7 і вели жорстку дипломатичну взаємодію з високопоставленими чиновниками в регіонах, які стали центрами обходу санкцій, включаючи Близький Схід, Центральну Азію та Південно-Східну Азію. На відміну від цього, адміністрація Трампа раптово припинила навіть мінімальне підтримання санкцій та режиму експортного контролю, вона дозволила тиску розсіятися, попри зростання кількості спроб Росії ухилитися від санкцій, і стояла осторонь, коли порушники в Китаї та інших країнах отримували прибуток від підтримки військової машини Кремля. Адміністрація була не в змозі або не бажала застосовувати санкції проти Росії під час переговорів, водночас застосовуючи протилежний підхід у випадку з Іраном.
Висновок 2: Адміністрація Трампа ще більше підірвала важелі впливу України, неодноразово демонструючи відсутність зобов'язань щодо збереження ефективних санкцій.
Якщо Кремль вважатиме, що санкції та експортний контроль з часом втратять свою ефективність, Україна втратить важелі впливу, а Путін втратить мотивацію сідати за стіл переговорів. Однак задовго до того, як стала очевидною бездіяльність адміністрації Трампа, американські урядовці вжили заходів, які свідчили про те, що США фактично послаблять застосування цих економічних інструментів, у тому числі проти тих, хто ухиляється від американських обмежень та обходить їх.
У звіті описано, як адміністрація Трампа:
Висновок 3: Адміністрація Трампа не скористалася можливістю знизити нафтові доходи Росії. Перед інавгурацією високопосадовці адміністрації Трампа наполегливо стверджували, що адміністрація Байдена мала б запровадити більш жорсткі обмеження проти експорту російської нафти, яка є основним джерелом доходів Кремля. Однак за понад шість місяців після вступу президента Трампа на посаду нова адміністрація не змогла посилити санкції проти російської нафти — навіть попри те, що експерти вказують на наявність зараз більших можливостей для обмежень, які б зменшили доходи Росії від нафти без значного негативного впливу на світові або американські ціни на енергоносії.
Висновок 4: Рішення адміністрації Трампа в різних відомствах спричинили занепокоєння щодо кадрового забезпечення для підтримки санкцій проти Росії та контролю за експортом.
Кадрові та політичні рішення адміністрації призвели до скорочення штату співробітників у Міністерстві фінансів, Державному департаменті, Міністерстві торгівлі та Міністерстві юстиції США, а також у Раді національної безпеки. Це загрожує підірвати здатність підтримувати або розширювати санкції та експортний контроль.
У висновках звіту описано, як адміністрація Трампа, попри свої значні прорахунки, все ще може змінити курс за допомогою конкретних заходів для досягнення заявленої президентом США мети довготривалого миру для України.
Трамп вступив на посаду, обіцяючи швидко закінчити війну РФ проти України, але певний час “робив поступки” Путіну, безпідставно стверджуючи, що саме Україна, а не Росія, несе відповідальність за продовження бойових дій. З того часу Трамп змінив свою позицію, дедалі більше висловлюючи розчарування відмовою Путіна укласти мирну угоду, та пообіцяв продовжувати продавати зброю Києву.
У вівторок, 5 серпня, Трамп провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Президент США також відправив свого спеціального представника Стіва Віткоффа до Москви для зустрічей з росіянами.
Якщо до п'ятниці, 8 серпня, не буде досягнуто прогресу, Трамп погрожував запровадити “вторинні санкції” проти країн, які купують російські енергоносії.
Чим насправді керується Трамп у своїй політиці щодо України, аналізував у статті "Трамп проти себе: хто переможе — "домінатор" чи "геній оборудок"?" Олег Шамшур.
