Європейські уряди тиснули на президента США Дональда Трампа з вимогою посилити санкції проти Росії. Та згодом Трамп перевернув ситуацію, закликавши їх самих припинити закупівлі російської нафти та запровадити мита проти Індії й Китаю. Тепер європейські лідери намагаються напрацювати відповідь, пише The Wall Street Journal.
За повідомленнями дипломатів, цього тижня вони відклали ухвалення нового пакета санкцій проти Росії, щоб знайти спосіб зробити його більш жорстким.
Після розмови з Трампом голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що новий санкційний пакет завдасть удару по банківському сектору Росії, запровадить додаткові обмеження проти її крипторинку та енергетики.
Окремо, за словами обізнаних джерел, Трамп закликав Європу використати заморожені російські активи, що зберігаються у Бельгії від початку вторгнення Москви в Україну. Представники адміністрації публічно підтримали цю ідею. Раніше європейці неохоче розглядали такий крок, побоюючись зіпсувати репутацію блоку як надійного фінансового центру для глобального капіталу.
Пошук відповіді на виклики Трампа оголює проблеми, з якими стикається ЄС, намагаючись скоординувати дії проти агресивної Росії після того, як США припинили пряму військову допомогу Україні. Це також показує, наскільки обмеженим є арсенал інструментів, які країни готові застосувати для тиску на Москву. Попередні пакети санкцій не зламали воєнну машину Кремля, а обіцянки купувати американську зброю для посилення оборони України виконуються із затримками. Деякі члени блоку досі залежать від російських нафти й газу.
Деякі дипломати вважають, що Трамп висунув завідомо нереалістичні вимоги, аби уникнути додаткового тиску на Росію.
Виконати заклики Трампа — повністю припинити купувати російську нафту, а також запровадити жорсткі санкції проти Китаю й Індії — для Європи вкрай складно.
Фон дер Ляєн заявила, що просуватиме план ЄС із відмови від імпорту російських нафти та газу до 2027 року. Проте будь-яка спроба пришвидшити відмову неминуче наштовхнеться на спротив Угорщини та Словаччини, які критично залежать від російських енергоносіїв. Водночас близькі стосунки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з Трампом можуть зробити його більш поступливим до вимог Вашингтона. Великі економіки Європи — Німеччина, Франція й Італія — також продовжують купувати російське пальне.
ЄС відкинув ідею запровадження тарифів проти Індії та Китаю. Брюссель надає перевагу санкціям проти компаній і осіб, які обходять його обмеження, замість тарифного тиску на інші країни, як це робить Трамп. У новому пакеті очікується поява низки китайських компаній. Цього літа ЄС запровадив санкції проти великого індійського нафтопереробного заводу, однак нових заходів проти індійських компаній не передбачається, адже Брюссель веде переговори про угоду про вільну торгівлю з Індією.
Європейські лідери вже давно закликали Трампа застосувати жорсткіші санкції проти Росії та її прихильників, тоді як їхні власні країни продовжують купувати російські енергоносії й дозволяють окремим банкам РФ мати доступ до системи SWIFT— глобальної мережі фінансових транзакцій із центром у Бельгії. ЄС також уникає так званих вторинних санкцій проти держав, які фінансують воєнні зусилля Москви.
ЄС запровадив низку фінансових, енергетичних та економічних обмежень і суттєво скоротив імпорт російського газу. Водночас їх виконання залишається слабким.
Сам Трамп досі не втілив у життя власні давні погрози щодо нових каральних заходів проти Росії, хоч іноді й посилював риторику після особливо кривавих атак Москви проти українських цивільних. Він, утім, запровадив 50% мита на індійські товари як покарання за закупівлі величезних обсягів російської нафти.
Столиці ЄС продовжують купувати енергоносії як напряму, так і опосередковано — на суму близько 27 мільярдів доларів у 2024 році. Минулого року їхній імпорт російського скрапленого газу різко зріс. Вони не готові провокувати торговельну війну з Китаєм, який залишається критично важливим експортним ринком.
Поки ЄС намагається узгодити санкційну відповідь, він також розглядає варіант використання частини із 300 мільярдів доларів заморожених активів російського Центробанку. Досі європейські уряди спрямовували лише відсотки від цих депозитів на фінансування оборони України. Але зі зростанням вартості війни підходи змінюються.
Основну частину цих коштів становлять європейські, американські та британські держоблігації, що зберігаються у системі Euroclear — європейському депозитарії цінних паперів у Бельгії. Брюссель тепер розглядає можливість розблокувати частину грошей уже з наступного року.
За одним із варіантів, Європа фактично позичить ці кошти Україні, беручи на себе зобов’язання компенсувати будь-які втрати Euroclear. Якщо Росія після завершення війни не виплатить Україні репарації, ЄС просто збереже чинність санкцій, щоб уникнути вибору між конфіскацією активів чи власними виплатами Euroclear. Санкції забороняють Euroclear повертати активи Росії.
«Цей фонд стане фактично вільною та безлімітною підпискою на озброєння», — сказав один із чиновників, залучених до переговорів. Росія вже попередила, що відповість на конфіскацію активів, зокрема шляхом захоплення власності європейських компаній, які досі працюють у Росії.
Британський історик Ніл Фергюсон у інтерв’ю ZN.UA пояснює, чому Путін не поспішатиме завершувати війну, що означає для Європи відхід США від підтримки України і чому слабка реакція на російські дрони в Польщі може стати фатальною помилкою для НАТО.
