Київщина, з її різноманітними лісостеповими ландшафтами, луками, лісами та річковими долинами, є справжньою скарбницею лікарських рослин. Ці трави не тільки додають чарівності місцевій флорі, але й слугують натуральними засобами для підтримки здоров’я, допомагаючи впоратися з запаленнями, інфекціями, проблемами травлення та нервової системи. Від простих застуд до хронічних недуг – рослини регіону пропонують перевірені часом та наукою рішення. Про ці рослини віднайшла інформацію «Трибуна-Бровари».
Ромашка аптечна – це однорічна трав’яниста рослина з родини айстрових, висотою до 60 см. Вона має тонке розгалужене стебло, перисторозсічене листя та дрібні квіткові кошики з білими крайовими пелюстками і жовтою серединкою. Цвіте з травня по вересень, випускаючи приємний ароматичний запах.
Корисні властивості ромашки обумовлені вмістом ефірних олій (зокрема хамазулену), флавоноїдів, кумаринів та органічних кислот. Вона володіє потужною протизапальною, антисептичною, спазмолітичною та заспокійливою дією.
Ефективна при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, таких як гастрит, коліт та виразки, оскільки зменшує запалення слизової та покращує травлення. У гінекології допомагає полегшити менструальні болі та запалення. Для дихальної системи діє як відхаркувальний засіб при бронхіті, ангіні та ГРВІ, сприяючи виведенню слизу та зменшенню кашлю. Зовнішньо ромашка загоює рани, опіки, екзему та акне завдяки бактерицидним властивостям. Крім того, покращує сон, знімає стрес та тривогу, діючи як м’який седативний засіб.
Рослину можна знайти на сонячних луках, узбіччях доріг, полях та пустирях.
Використання: найпоширеніший спосіб – чайі з квіток (1 ч. л. на склянку окропу, настоювати 10 хв), який п’ють по ½ склянки 2-3 рази на день при шлункових проблемах чи для заспокоєння. Відвар застосовують для полоскань рота при стоматиті чи компресів при шкірних висипах. Настій додають до ванн для зняття запалень шкіри.
Збирають квітки в червні-липні, в суху погоду, сушать у тіні.
Кропива дводомна – багаторічна трав’яниста рослина з родини кропивових, висотою 60-150 см. Вона має прямостояче стебло, вкрите жалкими волосками та зубчасте темно-зелене листя. Цвіте дрібними зеленуватими квітками з травня по вересень.
Корисність кропиви зумовлена високим вмістом вітамінів (A, C, K, групи B), мінералів (залізо, кальцій, магній) та органічних кислот. Вона має протизапальну, кровоочисну, сечогінну та загальнозміцнювальну дію. Ефективна при анемії, оскільки підвищує гемоглобін та покращує кровообіг. При захворюваннях суглобів (артрит, ревматизм) зменшує запалення та біль завдяки антиоксидантам. У дерматології допомагає при екземі, акне та алергічних висипах, очищаючи шкіру зсередини. Для шлунково-кишкового тракту нормалізує травлення, знімає спазми та бореться з запорами. Також корисна для волосся та нігтів, запобігаючи випадінню та ламкості завдяки кремнію.
Рослину зустрічають у тінистих лісах, на узліссях, луках та біля річок, особливо у вологих місцях.
Використання: чай із листя (1 ст. л. на склянку окропу, настоювати 15 хв.) п’ють по ½ склянки 3 рази на день для підвищення імунітету чи при анемії. Відвар застосовують для полоскань при запаленнях рота чи компресів при шкірних проблемах. Свіже листя додають до салатів після ошпарювання окропом.
Збирають молоді листки в травні-червні.
Шипшина корична – кущ із родини розових, висотою 2-3 м. Має гіллясте стебло з шипами, зелене листя та рожеві квітки, що цвітуть у травні-червні. Плоди – яскраво-червоні ягоди, дозрівають у вересні-жовтні.
Користь шипшини полягає в рекордному вмісті вітаміну C (до 500 мг/100 г), а також вітамінів A, E, K, групи B, флавоноїдів та органічних кислот. Вона має імуностимулювальну, протизапальну, жовчогінну та антиоксидантну дію. Ефективна при авітамінозі, анемії та ГРВІ, зміцнюючи імунітет та допомагаючи боротися з інфекціями. При захворюваннях печінки та жовчного міхура покращує відтік жовчі та зменшує запалення. Для серцево-судинної системи знижує холестерин, нормалізує тиск та зміцнює судини. У дерматології допомагає при ранах, опіках та екземі, прискорюючи регенерацію шкіри.
Рослину знаходять у лісах, на узліссях, луках та біля річок.
Використання: чай із плодів (1 ст. л. подрібнених ягід на склянку окропу, настоювати 30 хв) п’ють по 1 склянці 2 рази на день для підвищення імунітету. Відвар застосовують для компресів при шкірних проблемах чи полоскань при ангіні. Сироп корисний для дітей при авітамінозі.
Збирають плоди у вересні-жовтні, після перших заморозків.
Кульбаба лікарська – багаторічна трав’яниста рослина з родини айстрових, висотою 10-50 см. Має розетку зубчастого листя, жовті квітки в кошиках та білі пухнасті плоди. Цвіте з квітня по червень.
Кульбаба багата вітамінами (A, C, K), мінералами (калій, залізо), інуліном та органічними кислотами. Вона має сечогінну, жовчогінну, протизапальну та антиоксидантну дію. Ефективна при захворюваннях печінки (гепатит, холецистит), очищаючи орган та покращуючи відтік жовчі. При анемії підвищує гемоглобін завдяки залізу. Для нирок та сечового міхура знімає набряки та запобігає утворенню каменів. У дерматології допомагає при акне, екземі та псоріазі, очищаючи кров. Також нормалізує травлення, знімаючи запори та здуття.
Рослину зустрічають на луках, полях, узбіччях та пустирях, особливо на сонячних ділянках.
Використання: салат із молодого листя (після ошпарювання) для очищення організму. Чай із коренів (1 ч. л. на склянку окропу) п’ють по ½ склянки 2 рази на день при проблемах із печінкою. Відвар листя застосовують для компресів при шкірних висипах.
Збирають листя в травні, корені – восени.
Звіробій продирявлений – багаторічна трав’яниста рослина з родини звіробійних, висотою 30-100 см. Має прямостояче стебло, супротивне листя з чорними крапками та жовті квітки в щитках. Цвіте з червня по серпень.
Корисність звіробою зумовлена гіперфорином, гіперцином та флавоноїдами. Він має антидепресивну, протизапальну, антибактеріальну та ранозагоювальну дію. Ефективний при депресії та тривозі, покращуючи настрій та сон. При захворюваннях шлунка (гастрит, виразка) зменшує запалення слизової. Для шкіри загоює рани, опіки та екзему. У гінекології полегшує менструальні болі та клімакс. Також допомагає при ГРВІ, бронхіті та геморої.
Рослину знаходять на луках, узліссях лісів та пустирях, особливо в сухих сонячних місцях.
Використання: чай із трави (1 ч. л. на склянку окропу) п’ють по 1 склянці на день для заспокоєння. Настоянка застосовується для полоскань при ангіні чи компресів при ранах.
Збирають верхівки під час цвітіння в липні.
М’ята перцева – багаторічна трав’яниста рослина з родини ясноткових, висотою 30-90 см. Має квадратне стебло, зубчасте листя та фіолетові квітки в колосках. Цвіте з червня по вересень.
М’ята багата ментолом, флавоноїдами та ефірними оліями. Вона має спазмолітичну, заспокійливу, жовчогінну та антисептичну дію. Ефективна при захворюваннях шлунка (нудота, спазми, метеоризм), знімаючи біль та покращуючи травлення. При нервових розладах зменшує тривогу та покращує сон. Для дихальних шляхів полегшує кашель та нежить. У дерматології допомагає при акне та свербежі.
Рослину зустрічають на вологих луках та біля річок, воліє тінисті місця.
Використання: чай із листя (1 ч. л. на склянку окропу) п’ють по 1 склянці 2–3 рази на день при нудоті. Настій застосовують для інгаляцій при ГРВІ.
Збирають листя в червні-липні.
Валеріана лікарська – багаторічна трав’яниста рослина з родини валеріанових, висотою 50-150 см. Має прямостояче стебло, перисте листя та рожеві квітки в щитках. Цвіте з травня по серпень.
Валеріана містить валепотріати, ефірні олії та алкалоїди. Вона має седативну, спазмолітичну та гіпотензивну дію. Ефективна при неврозах, безсонні та стресі, заспокоюючи нервову систему. При гіпертонії знижує тиск. Для серця нормалізує ритм. У гінекології полегшує клімакс.
Рослину знаходять на вологих луках, болотах та в лісах.
Використання: настоянка коренів (1 ч. л. на склянку окропу) п’ють по ¼ склянки перед сном.
Липа серцелиста – дерево з родини мальвових, висотою до 30 м. Має серцеподібне листя та жовті квітки в суцвіттях. Цвіте в червні-липні.
Липа багата флавоноїдами, дубильними речовинами та вітаміном C. Має потогінну, протизапальну та жовчогінну дію. Ефективна при ГРВІ, бронхіті та ангіні, знімаючи жар та кашель. При захворюваннях нирок зменшує набряки. Для шкіри загоює рани.
Рослину зустрічають у лісах та парках, воліє родючі ґрунти.
Використання: чай із квіток (1 ст. л. на склянку окропу) п’ють по 1 склянці 3 рази на день при простуді.
Збирають квітки в червні-липні.
Чистотіл великий – багаторічна трав’яниста рослина з родини макових, висотою 30-100 см. Має перисте листя та жовті квітки. Цвіте з травня по вересень.
Чистотіл містить алкалоїди та органічні кислоти. Має протизапальну, жовчогінну та протипухлинну дію. Ефективний при шкірних захворюваннях (бородавки, екзема), загоюючи рани. При хворобах печінки покращує відтік жовчі.
Рослину знаходять у тінистих лісах та на пустирях.
Використання: сік для видалення бородавок. Настій трави (1 ч. л. на склянку окропу) п’ють по 1 ст. л. 3 рази на день при жовчнокам’яній хворобі.
Збирають траву в травні-червні. Обережно: отруйна!
Полин гіркий – багаторічна трав’яниста рослина з родини айстрових, висотою 50-200 см. Має сріблясте листя та жовті квітки. Цвіте з липня по вересень.
Полин багатий гіркотами, ефірними оліями та флавоноїдами. Має жовчогінну, антипаразитарну та протизапальну дію. Ефективний при захворюваннях шлунка (гастрит, виразка), покращуючи апетит. Бореться з глистами та інфекціями.
Рослину зустрічають на сухих луках та узбіччях.
Використання: чай (1 ч. л. на склянку окропу) п’ють по ½ склянки 2 рази на день при травленні.
Деревій звичайний – багаторічна трав’яниста рослина з родини айстрових, висотою 20-80 см. Має перисторозсічене листя та білі або рожеві квітки в щитках. Цвіте з червня по серпень.
Корисність деревію обумовлена вмістом ефірних олій, флавоноїдів, алкалоїдів та дубильних речовин. Він має кровоспинну, протизапальну, спазмолітичну та антисептичну дію. Ефективний при кровотечах (маткових, гемороїдальних), оскільки підвищує згортання крові. При захворюваннях шлунка (гастрит, виразка) зменшує запалення та біль. Для шкіри загоює рани, опіки та екзему. У гінекології полегшує менструальні болі. Також допомагає при нервових розладах, покращуючи сон та настрій.
Рослину знаходять на луках, узліссях, у чагарниках та уздовж доріг.
Використання: настій (2 ч. л. на склянку окропу, настоювати 60 хв) п’ють по ½ склянки 3 рази на день при шлункових проблемах. Свіже листя прикладають до ран для зупинки крові.
Збирають квітки та листя в червні-липні.
Подорожник великий – багаторічна трав’яниста рослина з родини подорожникових, висотою 10-40 см. Має прикореневу розетку широкого листя з жилками та квітконоси з дрібними квітками. Цвіте з травня по вересень.
Корисність подорожника зумовлена слизом, глікозидами, флавоноїдами та вітамінами. Він має ранозагоювальну, протизапальну, кровоспинну та відхаркувальну дію. Ефективний при ранах, опіках та виразках, прискорюючи регенерацію. При захворюваннях дихальних шляхів (бронхіт, астма) розріджує мокротиння. Для шлунково-кишкового тракту допомагає при гастритах, виразках та діареї. У дерматології лікує екзему, акне та алергічні висипи.
Рослину зустрічають на луках, узбіччях доріг, полях та біля водойм.
Використання: свіже листя прикладають до ран для загоєння. Настій (2 ч. л. на склянку окропу) п’ють по ½ склянки 3 рази на день при кашлі.
Мати-й-мачуха звичайна – багаторічна трав’яниста рослина з родини айстрових, висотою 10-30 см. Має квітконоси з жовтими кошиками та велике листя, що з’являється після цвітіння. Цвіте в березні-квітні.
Корисність рослини зумовлена слизом, флавоноїдами, дубильними речовинами та вітаміном C. Вона має відхаркувальну, протизапальну, потогінну та жовчогінну дію. Ефективна при кашлі, бронхіті та пневмонії, розріджуючи мокротиння. При захворюваннях шлунка (гастрит, коліт) обволікає слизову. Для шкіри загоює опіки, фурункули та рани. Також допомагає при застуді, знімаючи жар.
Рослину знаходять на берегах річок, схилах ярів, пустирях та болотах.
Використання: відвар листя (1 ст. л. на склянку окропу) п’ють по ½ склянки 3 рази на день при кашлі. Свіжий сік прикладають до ран.
Збирають листя в червні-липні.
Нагідки лікарські – однорічна трав’яниста рослина з родини айстрових, висотою 40-70 см. Має розгалужене стебло, ланцетне листя та жовто-помаранчеві квіткові кошики. Цвіте з червня по вересень.
Корисність нагідок зумовлена каротиноїдами, флавоноїдами та ефірними оліями. Вони мають протизапальну, антисептичну, ранозагоювальну та жовчогінну дію. Ефективні при ранах, опіках та виразках, прискорюючи загоєння. При захворюваннях шлунка (гастрит, виразка) зменшують запалення. Для дихальної системи допомагають при ангіні та бронхіті. У гінекології полегшують запалення. Також нормалізують тиск та заспокоюють нервову систему.
Рослину вирощують на полях та в садах, воліє сонячні ділянки.
Використання: настій квіток (1 ст. л. на склянку окропу) п’ють по ½ склянки 3 рази на день при гастриті. Мазь прикладають до ран.
Збирають квітки протягом літа.
Череда трироздільна – однорічна трав’яниста рослина з родини айстрових, висотою 15-100 см. Має прямостояче стебло, трироздільне листя та жовті трубчасті квітки в кошиках. Цвіте з липня по вересень.
Корисність череди зумовлена флавоноїдами, дубильними речовинами, слизом та вітаміном C. Вона має протизапальну, сечогінну, потогінну та антиалергічну дію. Ефективна при шкірних захворюваннях (діатез, екзема, псоріаз), зменшуючи свербіж та висипи. При захворюваннях печінки та нирок покращує відтік жовчі та сечі. Для дихальної системи допомагає при бронхіті та ГРВІ. Також нормалізує обмін речовин та покращує травлення.
Рослину знаходять біля боліт, берегів річок, озер та на вологих луках.
Використання: відвар трави (1 ст. л. на склянку окропу) п’ють по ½ склянки 3 рази на день при алергії. Для ванн додають відвар при шкірних висипах.
Збирають траву в червні-липні.
Рослини Київщини – доступне джерело натуральних ліків для щоденного здоров’я. Використовуйте їх у чаях, відварах чи зовнішньо, але завжди консультуйтеся з лікарем перед лікуванням. Природа регіону дарує здоров’я – користуйтеся ним розумно.
Небезпечні рослини Київщини: як розпізнати та захиститися
У лісі під Броварами росте рідкісна рослина – царські кучері
16 цікавих фактів про кавун: глибоке занурення в історію, науку та культуру
Лісовий квиток: без нього продавати ягоди, горіхи, гриби – зась
