У ритмі великого міста тиша здається розкішшю. Та психологи переконані: вона — не примха, а необхідність, яка напряму впливає на стан психічного здоров’я. Особливо сьогодні, коли українці переживають тривалий період стресу через війну. Про це розповідає “Наше місто”. 

Психологиня Олександра Корсун, яка спеціалізується на індивідуальній роботі з жінками, дітьми та сім’ями, пояснює, чому «тихі зони» в парках, скверах чи інших просторах відпочинку — це важлива частина турботи про добробут мешканців міста.

(фото з архіву Олександри Корсун)

«Місто втомлює — навіть якщо ми цього не помічаємо одразу. А психіка — як губка: вона вбирає все. Їй потрібен простір, щоб відпустити зайве», — розповідає психологиня.

У міському середовищі ми щодня стикаємось із сотнями звуків, візуальних подразників, інформаційного шуму. І навіть коротка пауза в тихому, спокійному середовищі може відчутно покращити самопочуття.

Олександра Корсун виділяє п’ять ключових функцій «тихих зон» для психічного здоров’я:

Зелень, тиша, природне світло — усе це активує парасимпатичну систему організму, яка відповідає за відновлення та відчуття безпеки. Навіть кілька хвилин у такому просторі знижують рівень кортизолу — гормону стресу.

У спокійному середовищі легше усвідомити й прожити свої емоції. Це може бути плач, роздуми, коротка медитація — або просто кава на лавці без метушні навколо.

Ми звикли шукати ресурс у спілкуванні, серіалах, роботі. Але справжнє відновлення — у тиші та внутрішній паузі, де не потрібно реагувати, відповідати, планувати.

Особливо це актуально для батьків, доглядальників, соціальних працівників, тих, хто живе з втратою чи наслідками травматичних подій. «Тиха зона» може стати для них особистим островом регенерації.

Шум, світло, запахи, потоки інформації — усе це щодня перевантажує сенсори людини. Тиха, природна зона — це відпочинок на базовому рівні, без зайвого подразнення.

В умовах повномасштабної війни багато людей живе у стані хронічної тривоги, адаптаційного виснаження або втрати. Усе це вимагає ресурсів, яких не так просто набратись у шумному просторі. Саме тому поява «тихих зон» у Дніпрі — у скверах, парках, площах — це крок не просто до естетики, а до турботи про психологічне здоров’я містян.

«Тихі зони у Дніпрі потрібні так само, як дороги, транспорт чи лікарні. Це простори внутрішнього зцілення», — підкреслює Олександра.

Психологиня також запевняє, коли такі місця стають частиною міського середовища — місто перестає бути лише інфраструктурою. Воно стає живим, турботливим і безпечним простором.

Категорія: Новини Дніпра, Тема дня