Правоохоронці розслідують факт можливого незаконного вибуття із державної власності двох земельних ділянок загальною площею понад 147 га на столичних Новобіличах, де колись знаходилося військове містечко №136, а потім планувалося будівництво сумнозвісного технопарку “BIONIC Hill”. За даними слідства, міська влада без погодження з Кабінетом Міністрів спочатку передала цю землю в оренду приватній компанії, а потім відвела у власність житлово-будівельному кооперативу. Останній надалі був “переформатований” у ТОВку, власником якої є особи із оточення екснардепа та бізнесмена Василя Хмельницького (на колажі). Ця земля надалі передавалася під заставу банку “Хрещатик”, одним із акціонерів якого був все то же Хмельницький, наразі вона також знаходиться під заставою за кредитними договорами, які оформлювали компанії того ж бізнесмена. Раніше скасувати рішення Київради про цей землевідвід у судовому порядку не вийшло ні в Генпрокуратура, ні в мешканців розташованих там будинків. Від будівництва технопарку давно всі відмовились, а тому, мабуть, цю велику територію, як водиться, планують колись забудувати висотним житлом.
Як стало відомо КВ, Нацполіція розслідує факти можливих порушень при здійсненні приватизації землі площею 147,04 га на вул. Пономарьова, 1-А у Києві (Святошинський район, масив Новобіличі біля села Коцюбинське), на якій свого часу планувалося будівництво технопарку “BIONIC Hill”.
Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42022112320002059, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 25 серпня 2022 року. Фігурантам даної справи попередньо інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч..2 ст. 364 Кримінального кодексу (КК) Україна – зловживання владою чи службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. 14 серпня 2023-го Печерський районний суд Києва за клопотанням Офісу Генпрокурора (здійснює процесуальне керівництво у даній справі) наклав арешт на цю землю – ділянки площею 90,37 га та 56,73 га. Це було зроблено задля того, щоб їхній власник – ТОВ “Біонік Ленд” – не міг ними розпоряджатися, поки розслідується дане провадження, адже ця земля була визнана речовими доказом.
Слідство встановило, що ці ділянки незаконно вибули із державної власності. Справа в тому, що до 2007 року вони знаходилися у користуванні Міністерства оборони, після чого були відведені Київрадою спочатку в оренду, а потім – у власність приватних юридичних осіб. Однак, за даними слідства, це було зроблено без погодження з Кабінетом Міністрів України – лише він має право розпоряджатися такими ділянками. При цьому, на даній землі залишилися 8 будівель та споруд військового містечка №136. За інформацією правоохоронців, попередня сума збитків у результаті приватизації даних ділянок, без урахування розташованих на них об`єктів нерухомості, становить приблизно 470 млн гривень. Але це інформація станом на 2007 рік – зараз, вочевидь, ці ділянки можуть коштувати набагато дорожче.
Скріншот ухвали по цьому слідству від 14 жовтня 2023 року
До цих правопорушень, як зазначають правоохоронці, можуть бути причетні посадовці Міноборони, Департаменту земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА), Київради, обслуговуючого кооперативу (ОК) “ЖБК «Житлобудсервіс»і ТОВ «Біонік Ленд».
Зважаючи на резонанс навколо нереалізованого проєкту “BIONIC Hill” та численні скандали щодо землі під ним КВ вирішила проаналізувати цю скандальну історію.
У липні 2006 року Міністерство оборони України погодило припинення права постійного користування ділянкою площею 146,5 га на вул. Пономарьова, 1-А, а також надало дозвіл на відчуження розташованого на цій землі нерухомого майна, яке перебувало на балансі Центрального спеціалізованого будівельного управління (підпорядковане Міноборони). Покупцем цих будівель та споруд, які відносилися до військового містечка №136, стало ТОВ «Столиця Центробуд» (вартість приватизації у відкритих джерелах не зазначається).
Надалі, 12 липня 2007 року, Київрада рішенням №1054/1715 погодила припинення Міністерству оборони права користування цією землею, перевела її за функціональним призначенням із “території спецпризначення (території Міністерства оборони України)” до “території житлової та громадської забудови і ухвалила передачу землі в оренду вищезгаданому ТОВ «Столиця Центробуд» на 25 років з цільовим призначенням “для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу житлових будинків з об`єктами соціально-громадського призначення та паркінгами”. Цим же рішенням було встановлено, що компанія має передати 7% житлових площ у новозбудованих будинках мешканцям аварійних і непридатних будинків, які розташовані на цій землі (йшлося у т.ч. про так звані будинки “барачного типу”). До слова, тоді площа даної ділянки була уточнена – вона дорівнювала 147,04 га.
14 листопада того ж року між міськрадою і вказаною компанією було укладено відповідний договір оренди, але діяв він недовго. Справа в тому, що рішенням Київради №1589/4422 від 27 грудня 2007 року ця угода була розірвана – із формулюванням “за згодою сторін”. А трохи менше ніж через два роки, 8 жовтня 2009-го, столична міськрада своїм рішенням №362/2431 погодила безкоштовну передачу вказаної ділянки у власність Обслуговуючому кооперативу (ОК) «ЖБК «Житлобудсервіс» з тим же цільовим призначенням.
А улітку 2011 року Генеральна прокуратура ініціювала судовий спір, яким планувалося повернути цю землю державі. Правоохоронці тоді подали позов до Господарського суду Києва з приводу визнання недійсним рішень Київради про передачу даної ділянки в оренду ТОВ “Столиця Центробуд” та її подальшої передачі у власність ОК “ЖБК “Житлобудсервіс”. Однак, добитися успіхів прокурори не змогли – 23 вересня 2011-го суд відмовив їм у задоволенні позову.
Так, правоохоронці зазначали, що столична міськрада не мала права надавати цю землю в оренду приватній компанії та змінювати цільове призначення ділянки, оскільки вона віднесена до земель оборони і перебуває у власності держави. Тобто, цей землевідвід повинен був здійснюватися за іншою процедурою, яка не були дотримана у даному випадку. Крім того, за твердженням Генпрокуратури, ОК “ЖБК “Житлобудсервіс” не мало права на безкоштовну приватизацію цієї землі. Йшлося про те, що житлово-будівельні кооперативи дійсно мали можливість набувати ділянки без сплати коштів до бюджету, однак лише під будівництво житла для членів таких кооперативів. У даному випадку, на думку прокурорів, про це не йшлося – членами “ЖБК “Житлобудсервіс” були лише 4 особи, тоді як кооперативу було передано 147 га землі, яка призначена для багатоквартирної забудови (тобто, йшлося про те, що такої території для 4 громадян забагато. – КВ).
Вже після цього судового спору ОК “ЖБК “Житлобудсервіс” поділив вказану землю на дві ділянки – з кадастровим номером 8000000000:75:564:0005 площею 90,37 га та з кадастровим номером 8000000000:75:564:0004 площею 56,73 га. А у липні 2012 року ОК “ЖБК “Житлобудсервіс” було “перетворено” в ТОВ “Біонік Ленд” (тобто, юридична особа змінила свою організаційно-правову форму і назву), і таким чином вказані ділянки опинилися вже у власності приватної компанії, а не кооперативу. На той час будівлі та споруди військового містечка №136 вже знаходилися “у тих же руках” – ще 13 жовтня 2009-го їхнім власником став все той же ОК “ЖБК “Житлобудсервіс”, а далі, відповідно, ТОВ “Біонік Ленд”.
У березні 2012 року, в Києві було презентовано проєкт технопарку “BIONIC Hill”, який мав розташовуватися на цій землі та який мав стати “українською Силіконовою долиною” чи “українським Сколково” (тоді в нашій державі ще було прийнято “оглядатися на досягнення Росії”). Займатися його реалізацією мали Київська міськдержадміністрація (КМДА), яку тоді очолював Олександр Попов (нині – депутат Київради, обраний від забороненої “ОПЗЖ”), спільно з девелоперською компанією “UDP” бізнесмена Василя Хмельницького, про що у рамках Київського інвестиційного форуму було підписано відповідний меморандум.
Спочатку його планували відкрити до кінця 2014 року, потім – “протягом двох-трьох наступних років”, а за останніми даними, “дедлайн” було заплановано на кінець 2020-го. “UDP” начебто збиралася вкласти в це будівництво 1 млрд доларів, а крім цього КМДА станом на квітень 2012-го підписала меморандуми про співпрацю з 11 американськими інвесторами, які репрезентують венчурні фонди Кремнієвої долини в рамках реалізації вказаного проекту. У свою чергу, зі столичного бюджету мали б вкладатися кошти у підготовку інженерних мереж і території тощо. Такі витрати для громади міста мали б начебто окупитися – за попередніми розрахунками, резиденти цього технопарку сплачували б до скарбниці Києва як мінімум 600 млн гривень – йшлося лише про податок на доходи фізосіб. Це мало статися завдяки тому, що у технопарку працювали б близько 35 тис. осіб.
“BIONIC Hill” покликаний створити інноваційну екосистему за концепцією «Живи, працюй, навчайся та відпочивай». Мета – створення унікальної платформи для розвитку бізнесу й забезпечення комфортних умов життя та роботи для фахівців у сфері високих технологій. Парк фокусується на розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, біотехнологій і фармацевтики, енергозбереження та чистої енергетики. Проєкт передбачає розміщення українських і міжнародних компаній, проєктних команд, шоурумів, R&D-центрів, демонстраційних лабораторій і чистого високотехнологічного виробництва. Окрім того, планується створення оптимальних умов для розвитку стартапів”, – зазначається на сторінці “BIONIC Hill” у Вікіпедії.
Цей технопарк мав складатися з декількох частин: бізнес-інфраструктури (бізнес-центри орієнтовною площею 330 тис. кв.м., навчально-дослідницький центр із розміщенням “BIONIC University”, високотехнологічні виробничі приміщення, готель, конференц-зал тощо), соціальної інфраструктури (загальна площа – 120 тис. кв.м., мала включати дитсадок, школу, лікарню, ресторани, магазини, фітнес-центр і гуртожиток) і житла для працівників та їхніх сімей (загальна площа – 450 тис. кв.м.). Крім того, у парку планувалося облаштувати велику рекреаційну зону з цінними породами дерев та штучним озером.
Один із “старих” рендерів “BIONIC Hill”
У серпні 2012 року “BIONIC Hill” було включено до національного проєкту «Технополіс: Інноваційна та високотехнологічна інфраструктура», а через два з половиною місяці, у жовтні, Кабінет Міністрів України схвалив попереднє техніко-економічне обґрунтування проєкту. Завдяки цьому в тому ж 2012-ому ДП “Державна інвесткомпанія”, що перебуває у сфері управління Держагентства з інвестицій та управління національними проектами, перерахувала 50 млн гривень позики одній з компаній, яка мала займатися реалізацією цього проєкту – ТОВ “Біонік Девелопмент”. Ці кошти були позичені на пільгових умовах (кредитна ставка – лише 3,75% річних) на 15 років. Заставою були визначені майнові права на частину будівель технопарку “BIONIC Hill”, згідно з затвердженим проєктом будівництва першої черги
Забігаючи наперед, варто зазначити, що майже нічого із запланованого так і не було зроблено – про деякі з причин мова йтиме нижче. Фактично єдиним досягненням стало відкриття у грудні 2013 року вищезгаданого “BIONIC University”, який деякий час працював на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія», потім – на території інноваційного парку “UNIT.City” (також проєкт від “UDP”), аж поки не був закритий у 2018 році.
На перших етапах події розивалися досить бурно. Вже 13 листопада 2013 року Київрада двома своїми рішеннями, №649/10137 та №650/10138, змінила цільове призначення відповідних земельних ділянок. Так, для ділянки площею 56,73 га було встановлено цільове призначення “для будівництва та експлуатації індустріального парку та об`єктів будівництва в його межах в рамках реалізації проекту «BIONIC Hill» – складової національного проєкту «Технополіс» – створення інфраструктури інноваційного розвитку та високих технологій”, а для ділянки площею 90,37 га – “для комплексної забудови та експлуатації об`єктів житлового, громадського, адміністративного призначення, об’єктів соціальної інфраструктури та паркінгів в рамках реалізації проекту “BIONIC Hill”. Фактично на цьому міська влада і припинила підтримку даного проєкту.
Незадовго до прийняття вказаних рішень, у травні 2013-го, до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) надійшов ще один позов – авторства групи мешканців Києва щодо визнання неправомірними рішення Міноборони від 20 липня 2006 року щодо припинення права користування вказаною ділянкою, а також рішень Київради про передачу цієї землі в оренду ТОВ “Столиця Центробуд” (включено з рішенням про зміну цільового призначення) і у власність ОК “ЖБК “Житлобудсервіс”.
Зокрема, позивачі вказували, що станом на 2006 рік у користування Міноборони знаходилися земля площею 117,6 га, а документів, які підтверджували б передачу йому або його підпорядкованим структурам ділянок площею 28,9 га, на той час не існувало. Тобто, міністерство не могло розпоряджатися ділянкою площею 146,5 га, у т.ч. відмовлятися від неї. Крім того, громадяни повідомили, що ТОВ “Столиця Центробуд” отримало у свою власність не усе нерухоме майно, яке розташовувалося на спірній землі – зокрема, на момент цього судового спору, 8 житлових будинків досі перебували балансі Центрального спеціалізованого управління і саме в цих будинках проживали деякі з позивачів. При цьому, станом на січень 2014-го два таких будинки були розібрані вищезгаданою компанією. Такі факти, за твердженням позивачів, впливали на їхні права, адже через ці землевідводи йшлося про їхнє відселення.
5 лютого 2014 року ОАСК повністю відмовив цим громадянам у задоволенні їхнього позову. Однією з причин стало те, що, мовляв, “у даній справі розглядається передача земельної ділянки, а не порушення прав позивачів при відселенні”. А 4 серпня того ж року Київський апеляційний адмінсуд частково задовольнив вимоги позивачів. Тоді було визнано неправомірним рішення Київради про передачу цієї землі у власність ОК “ЖБК “Житлобудсервіс”, але лише в частині тієї землі, на якій розташовані вищезгадані 8 будинків (її площа у відповідній судовій постанові не уточнюється). При цьому, того ж дня той же суд виніс окрему ухвалу, якою повідомив Генпрокуратурі про ситуацію навколо знесення будинків, що знаходилися на балансі структур Міноборони – “з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону”.
Ділянки на карті (обведені жовтим)
Що цікаво, надалі, після завершення цього судового спору, Генпрокуратура добилася перегляду вищезгаданого ініційованого нею позову за нововиявленими обставинами – саме тими, що стосуються 8 будинків. Правоохоронцям навіть вдалося добитися успіхів у перших двох інстанціях – столичний госпсуд і Київський апеляційний господарський суд у 2014-2015 роках задовольнили позовні вимоги прокурорів.
Однак, 4 лютого 2016-го касаційний госпсуд задовольнив скаргу ТОВ “Біонік Ленд” та скасував такі рішення судів. Так, у компанії переконали служителів Феміди, що лише наявність будинків, які є власністю Міноборони, не може бути причиною для скасування землевідводів – тим паче, що, мовляв, рішенням Київради про передачу ділянки в оренду ТОВ “Столиця Центробуд” передбачалася “компенсація” мешканцям цих будинків у вигляді їхнього переселення до нових будинків. Тому, на переконання юристів “Біонік Ленду”, у даному випадку взагалі не потрібно було переглядати “попередні” рішення судів.
Втім, на той час про реалізацію проєкту з будівництва технопарку на вказаній землі вже не йшлося. Так, ще у серпні 2014 року вищезгаданий Василь Хмельницький заявив, що будівництво заморожене, оскільки столична влада не виконує своїх зобов’язань щодо прокладання інженерних та інших комунікаційних мереж. У зв’язку з цим бізнесмен повідомив, що не бачить “сенсу інвестувати у наукове містечко, до якого немає можливості дістатися”, але підкреслив, що свою частину зобов’язань бізнес виконав. Були навіть чутки, що інвестори розглядають можливість “перенесення” технопарку до якогось з великих міст – Харкова, Дніпра чи Львова. Але цього не сталося.
При цьому, ситуація з “неможливо дістатися до технопарку” була досить цікавою. Справа в тому, що до “проєктного технопарку” вела усього одна стара дорога. Але ТОВ “Біонік Ленд” фактично втратив право її використовувати якраз через програш в судовому спорі з мешканцями розташованих на вказаній землі багатоповерхівок – саме біля них проходила ця магістраль. У медіа згадувалося якесь розпорядженням №906 мера Києва Віталія Кличка (КВ не вдалося знайти його, але воно начебто було видано у 2014-ому), яким було затверджено проєкт будівництва нової дороги та підведення комунікацій до технопарку – усе це мало б обійтися бюджету в 337 млн гривень. Однак, у 2014 році “Наші гроші” повідомляли, що коштів на це у міській скарбниці немає, а Кличко розповів виданню, що не володіє інформацією стосовно виконання Києвом своїх зобов’язань по будівництву дороги, але виступає за підтримку приватних інвесторів.
Крім того, у публічній площині були і скандали навколо використання коштів, які компанії Василя Хмельницького отримали від держави – йдеться про вищезгадані 50 млн гривень. Справа в тому, що станом на 2014 рік інвестори витратили лише 20 млн (кошти пішли на проєктно-кошторисну документацію та підготовку першого етапу будівництва), тоді як 30 млн гривень перебували на розрахунковому рахунку в банку «Хрещатик», частиною акцій якого тоді володів Хмельницький. У медіа дійшли висновку, що, зважаючи на те, що банк “Хрещатик” надає кредити за ставкою від 15% до 32% річних, “це дозволяє заробляти на державних коштах у рази більше, ніж сплачувані відсотки державі” за користування позикою. Тобто, йшлося, ймовірно, про те, що замість того, щоб використовати кошти на будівництво технопарку, інвестори “проганяли” їх через підконтрольний банк, надаючи за їхній рахунок кредити і заробляючи на отриманні від боржників відсотків по ним.
Разом з тим, у медіа була інформація, що питання по відселенню мешканців будинків на вказаній землі було вирішено. Так, у 2016 році повідомлялося, що компанії “Столиця-Центробуд” вдалося переселити 24 сім’ї, придбавши для них 26 квартир. І на той час також почали отримувати житло 10 нерозселених сімей з будинків барачного типу.
Цікавим є і те, що, за даними держреєстру речових прав, як мінімум одна ділянка (площею 90,37 га) наразі знаходиться під заставою відразу у двох банках – “Укргазбанку” та “Європейському інвестиційному банку”. Це сталося в рамках кредитних договорів на суми 25 млн євро та 100 млн євро, які були укладені у липні між вказаними фінустановами і ТОВ “Юніт Холдінгс”. При цьому, ТОВ “Біонік Ленд”, яке є власником цієї землі, виступило іпотекодавцем – тобто, де-факто ця компанія є поручителем. Строк виконання зобов’язань по цим кредитам – до 2031 та 2032 років відповідно.
При цьому, дана ділянка не вперше опиняється у заставі. Ще у 2010 році вона, разом з ділянкою площею 56,37 га, була в заставі у банка “Хрещатик” за кредитним договором, укладеним з ТОВ “МДМ-Інвест-Сістем” (сума позики – 144,2 млн гривень), а в 2018 році вказаний банк звернувся до господарського суду Києва з вимогою стягнути заставу з поручителя – все того ж «Біонік Ленд». На той час сума боргу становила 407,7 млн гривень. Цим фактом також цікавилися правоохоронці в рамках вищезгаданої кримінальної справи – слідчі звернули увагу на те, що сума кредиту була значно нижчою за вартість землі, яка тоді оцінювалася в 352 млн гривень (чому ця сума менша, ніж зазначена вище сума збитків, достеменно невідомо). При цьому, правоохоронці зазначали, що надалі ця ділянка була викуплена власником банку “Хрещатик” після його ліквідації, але ця інформація, схоже, неповна або неточна, адже де-юре вона залишилася у власності “Біонік-Ленду”.
Остаточну крапку в історії навклоло “BIONIC Hill” поставив Кабінет Міністрів – 15 березня 2014-го він своїм розпорядженням №234 виключив його з реєстру індустріальних (промислових) парків. Це значило, що даний технопарк вже не може претендувати від держави на різні пільги, преференції та інші типу підтримки, у т.ч. фінансову.
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Столиця Центробуд” (ексорендар землі) було зареєстроване у Києві в червні 2004 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено киянина Владислава Сазикіна.
У системі Youcontrol є дані, що раніше дана компанія входила до корпоративної групи родини Сенченко, що об’єднує близько п’яти десятків суб’єктів господарювання, зайнятих у сферах будівництва, нерухомості, виробництва будівельних матеріалів тощо. Ключовою особою даної групи є Андрій Сенченко – бізнесмен, лідер партії “Сила права”, народний депутат України V-VII скликань (обирався від Блоку Юлія Тимошенко) і т.в.о. заступника глави Адміністрації Президента з березня по серпень 2014-го.
Про його “колишній” зв’язок із даною компанією свідчить той факт, що із моменту заснування ТОВ “Столиця Центробуд” і до квітня 2024-го його засновником було ТОВ “Обʼєднання Технохімкомплект”, яке система Youcontrol відносить саме до “групи Сенченка”.
Разом з тим, відношення до “Столиці Центробуд” мав або досі має і вищезгаданий Василь Хмельницький. Зокрема, з 2004-го і до квітня минулого року ще одним співзасновником даної компанії була цікава кіпрська фірма “Денсек Лімітед” – у різні часи вона була співзасновником компанії, які медіа пов’язують із Хмельницьким. Крім того, посадові особи ТОВ “Столиця Центробуд” раніше були посадовцями компаній, які система Youcontrol відносила або відносить до інвестгрупи “UFuture” Василя Хмельницького: йдеться і про і нинішнього керівника Владислава Сазикіна, і про екскерівника Олександра Дідика. Сазикін, до слова, також у 2014-2017 роках був керівником ТОВ “МДМ-Інвест Сістемс” – компанії, яка брала кредит під заставу вказаної землі.
ТОВ “Біонік Ленд” (нинішній власник землі) було зареєстроване у серпні 2009 року (до 2012 року – ОК “ЖБК “Житлобудсервіс”). Наразі його керівником та кінцевим бенефіціаром зазначено мешканця села Софіївська Борщагівка Київської області Дениса Олійника, засновниками – ТОВ “Центр “Інвестресурс” і ТОВ “Проперті Менеджмент Сістемс”.
“Біонік Ленд” більш ніж очевидно пов’язане з оточенням Василя Хмельницького. Так, у системі Youcontrol зазначається, що ТОВ “Центр “Інвестресурс” має відношення до все тієї ж інвестиційної групи “UFuture”. До неї також має відношення й сільськогосподарське ТОВ “Бузівське”, керівником якого є вищезгаданий Денис Олійник.
А ось у випадку з ТОВ “Біонік Девелопмент” і ТОВ “Юніт Холдінгс” (компанії, які отримували позики під заставу “BIONIC Hill” цієї землі) все простіше – їхнім офіційним власником є саме Василь Хмельницький. Останній, нагадаємо, відомий як народний депутат п‘яти скликань (від III до VII включно, у двох останніх обирався від “Партії регіонів”). Група “UFuture”, яка де-факто надежить йому, а має диверсифікований портфель активів у різних галузях – від нерухомості, інфраструктури та промисловості до інноваційних парків, відновлюваної енергетики й фармацевтики. Серед активів “UFuture” система Youcintrol виділяє міжнародний аеропорт «Київ» ім. І. Сікорського і девелоперську компанію “UDP” (зводила ТЦ “Городок”, ТРЦ “Ocean Plaza” тощо).
Як раніше повідомляла КВ, компанії із орбіти Василя Хмельницького неодноразово фігурували у гучних “земельних” та “забудівельних” скандалах.
Читайте: Забудова чи заповідна зона: у Києві вирішується доля Галерного острову
Так, у вересні 2023 року Касаційний господарський суд повернув столичній громаді дві земельні ділянки площею 375,18 га на Троєщині, на які в 2020 році зареєструвало право постійного користування СТОВ “Нова Україна”, колишні та нинішні власники та керівники якого явно пов’язані з оточенням броварського забудовника “БЗБК” і скандально Василя Хмельницького. При цьому, нагадаємо, відповідна реєстрація була здійснена без рішення Київради – завдяки приватному нотаріусу, яка внесла відповідні відомості до Держреєстру речових прав на нерухоме майно. Хоча незадовго до такої реєстрації Київрада включила частину цієї землі до складу новоствореного заказника “Троєщинські луки”.
Читайте: Суд на 10 мільярдів: як Київрада імітує боротьбу за 375 га землі на
А нещодавно було поставлено крапку у питанні повернення громаді Києва ділянки площею 16,03 га на вул. Академіка Заболотного, що фігурувала в скандально відомих “понятійках Комарницького” як земля під житлову забудову. Касаційний господарський суд за позовом Офісу Генпрокурора скасував здійснену в 2022 році незаконну реєстрацію права оренди цієї землі за СТОВ “Агрокомбінат “Хотівський”, яке орендувало ділянку в 2004-2007 роках і яке входить до орбіти все того ж Хмельницького. Так, правоохоронці довели служителям Феміди, що вказана компанія де-юре вісімнадцять років тому сама відмовилася від цієї землі на користь одного з житлових кооперативів, у якого потім цю землю відібрали через суд. Також суд погодився з тим, що агрокомбінат примудрився сам змінити цільове призначення ділянки (вона мала б використовуватися для ведення сільського господарства) і що ця земля має особливий статус, адже знаходиться в охоронній зоні парку “Феофанія” та поблизу музею “Пирогово”.
Читайте: Поразка Василя Хмельницького: Офіс Генпрокурора відсудив у його компанії 16 га землі біля Феофанії та Пирогова
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Наразі діяльність цього департаменту контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов. Раніше, із квітня 2021-го роботу, дану сферу в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень контролював Петро Оленич, аж поки у березні 2025-го не був звільнений після отримання підозри у вищезгаданій справі “Чисте місто”.
Міністром оборони України з 17 липня 2025 року є Денис Шмигаль. Його попередником на цій посаді був Рустем Умєров (з 6 вересня 2023 року), який змінив Олексія Резнікова (з 4 листопада 2021 року). Із 2007 року, коли вказана земля “пішла по рукам”, Міноборони змінило 12 очільників.
