Міжнародна команда астрономів за допомогою космічного телескопа Hubble виявила надмасивного білого карлика, що виник не внаслідок звичної еволюції зірки, а в результаті злиття з іншою зорею. Це відкриття може свідчити про те, що такі злиття трапляються частіше, ніж вважалося раніше.

Білі карлики — це щільні зоряні залишки, які утворюються після того, як зірки масою меншою за 8 сонячних завершують своє життя. Наше Сонце також стане білим карликом приблизно через 5 мільярдів років.

Зазвичай такі об’єкти мають масу, меншу за масу Сонця. Проте існує рідкісний клас надмасивних білих карликів — їхня маса може сягати до 1,4 сонячної. Такі об’єкти можуть утворитися або шляхом еволюції однієї масивної зірки, або через злиття двох менших об’єктів, наприклад, білого карлика з іншим білим карликом або субгігантом.

Новий об’єкт, WD 0525+526, став першим білим карликом, походження якого як продукту злиття було підтверджено саме за допомогою ультрафіолетового спектру. Його маса становить 1,2 маси Сонця, а температура сягає 21 000 Кельвінів (37 000 °F).

У видимому світлі WD 0525+526 виглядав як звичайний білий карлик. Проте спостереження з використанням ультрафіолетового спектрографа Cosmic Origins Spectrograph на борту Hubble виявили наявність вуглецю в атмосфері зорі — це рідкісне явище для подібних об’єктів.

У білих карликів, які утворилися внаслідок стандартної зоряної еволюції, атмосфера зазвичай складається з водню та гелію. Вуглець же зосереджений у ядрі, де його зазвичай не видно. Проте під час злиття зірки втрачають зовнішні оболонки, що дозволяє вуглецю підніматися вгору і з’являтися в спектрі.

Цікаво, що WD 0525+526 має дуже низький вміст атмосферного вуглецю — приблизно в 100 000 разів менше, ніж у інших відомих залишків злиттів. Через високу температуру звична конвекція тут не працює. Замість цього, вчені вважають, що незначне перемішування відбувається через так звану напівконвекцію.