Танення арктичного льоду вважають одним із найглибших наслідків змін клімату.
Науковці виявили, що з 2005 по 2024 рік покрив арктичного льоду скорочувався найповільнішими темпами за будь-який аналогічний період від початку спостережень.
Попри рекордно спекотну погоду, уповільнення може тривати ще від п’яти до десяти років. За прогнозами вчених, після цього періоду, ймовірно, наступить пришвидшене танення.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, пише The Washington Post.
Команда науковців використала два різні набори даних і виявила, що швидкість танення арктичного льоду за останні 20 років була принаймні вдвічі повільнішою за довготривалі показники.
З початку супутникових вимірювань у 1979 році останній період вирізнився особливо повільними темпами танення.
"Навіть попри збільшення викидів [парникових газів], підвищення глобальної температури, досі можуть бути періоди, коли втрати арктичного морського льоду протягом тривалих періодів мінімальні", – сказав провідний автор роботи Марк Інгленд.
Моделювання показало, що цей ефект тимчасовий – після нього обсяги морського льоду зменшуватимуться швидше, ніж середньостатистично. При цьому втрати зведуть нанівець сповільнення в останні майже 20 років.
Основними факторами, що визначають клімат Землі, вважають діяльність людей та природні цикли планети. Світове населення сприяє збільшенню викидів парникових газів, які затримують тепло в атмосфері та прискорюють танення льоду.
Крім того, різний вплив на довкілля з часом мають природні коливання, як-от явище Ель-Ніньйо або Північноатлантичне коливання, за якого відбувається зміна температури морської поверхні.
Доцент Університету Манітоби (Канада) Алекс Кроуфорд пояснив, що найпоширенішим рушійним фактором природних циклів Землі є різниця в кількості теплової енергії, обмін якої відбувається між океаном та атмосферою.
За його словами, в деякі роки світові води поглинають дещо більше енергії, ніж зазвичай, тому глобальна атмосфера стає холоднішою. При зворотному процесі атмосфера нагрівається більше, ніж звикли фіксувати.
"Найвідоміший приклад цього – Ель-Ніньйо та Ла-Нінья, але також існує довгострокова мінливість, яка може тривати протягом кількох десятиліть і або посилюватися, або послаблюватися. Це нормально", – додав науковець.
Марк Інгленд припускає, що протягом останніх двох десятиліть природні цикли планети могли сприяти прохолоднішим водам навколо Арктики, що сприяло зростанню там обсягів морського льоду. Зрештою виник дефіцит, адже збільшенню кількості цього шару протидіяло додаткове тепло від діяльності людини.
Якби не значні викиди парникових газів, за останні два десятиліття морський лід міг збільшитися в обсягах, вважає Інгленд.
Автори дослідження проаналізували попередні кліматичні моделі, які прогнозували повільніші втрати льоду. Симуляції показали, що уповільнення також відбувалося у приблизно 20% випадків.
"Це не якась рідкісна подія, а те, чого слід очікувати як частину розвитку кліматичної системи" – прокоментував Марк Інгленд.
Раніше науковиця Александра Ян виявила, що повільніше танення арктичного морського льоду зазвичай відбувається протягом десятирічних періодів – навіть за наявності спричиненого людиною потепління.
Водночас це не свідчить про сповільнення змін клімату, адже досі концентрація вуглекислого газу в атмосфері перебуває на найвищому рівні в історії і продовжує зростати.
"Якщо подивитися на глобальні температури, вони (зміни клімату – ред.) точно не сповільнюються. Зараз дебати точаться, чи не прискорюються", – зауважив Інгленд.
Крім того, обсяг морського льоду станом на кінець літа 2025 року щонайменше на 33% нижчий, ніж 45 років тому.
Нагадаємо, вчені виявили, що танення льодовиків та льодових шапок може спричинити виверження вулканів.
