5 серпня 1772 року відбувся перший поділ Речі Посполитої. У 1844-му в Чугуєві народився український художник Ілля Рєпін. У 1858-му завершили прокладання першого трансатлантичного телеграфу. У 1940-му СРСР анексував Латвію. У 1962-му знайшли мертвою Мерилін Монро. У 1967-му вийшов перший альбом гурту “Pink Floyd”. У 2022-му заснували нагороду Президента України “За оборону України”.
5 серпня у світі – Міжнародний день світлофора.
Також сьогодні: Всесвітній день устриць, День спідньої білизни, День свіжого дихання.
5 серпня 1772 року відбувся перший поділ Речі Посполитої. Докладніше.
5 серпня 1844 року в Чугуєві на Харківщині народився художник Ілля Рєпін. Докладніше.
5 серпня 1858 року завершили прокладання першого трансатлантичного телеграфного кабелю дном Атлантичного океану. Докладніше.
5 серпня 1940 року СРСР анексував Латвію. У ці ж перші дні серпня за аналогічною схемою Союз окупував і анексував ще дві країни Балтії – Литву та Естонію. Усі три країни змогли вирватися зі складу Російської Імперії, коли та колапсувала на тлі поразки у Першій світовій війні та державного перевороту з приходом до влади більшовиків. Литва проголосила незалежність 16 лютого 1918 року. Естонія – 24 лютого 1918 року. Латвія – 18 листопада 1918 року. Звісно, проголошення незалежності було недостатньо, за неї довелося воювати. Знекровлена війною на багато фронтів радянська армія все ж таки окупувала Україну та Білорусь, але не змогла “проковтнути” ще й країни Балтії, тим більше, що за них “вписалися” переможці Першої світової війни (насамперед – Велика Британія та Франція). Тож у 1920 році радянська Росія офіційно визнала незалежність усіх трьох балтійських країн, відмовившись від претензій на їхні території. Незалежні країни увійшли до Ліги Націй. Радянський Союз ще й підписував із ними чергові брехливі договори про “ненапад”.
Коли ситуація в Європі почала загострюватися напередодні Другої світової війни, уряди Латвії та Естонії уклали влітку 1939 року ще й договори про ненапад із нацистською Німеччиною. Втім, на цьому етапі нападати на них Німеччина не планувала. 23 серпня 1939 року нацисти підписали з СРСР пакт Молотова – Ріббентропа, де в таємному протоколі Латвію та Естонію віднесли до радянської сфери впливу. Туди ж потрапила Фінляндія. А ось Литва за початковим “поділом світу” була в німецькій сфері інтересів. Після спільного вторгнення СРСР та нацистської Німеччини до Польщі Сталін запропонував Гітлеру дещо скоригувати домовленості щодо сфер впливу в Балтії.
“28 вересня 1939 року Німеччина та Радянський Союз, розділивши Польщу, підписали угоду про кордон, що включала другий секретний протокол, який передавав Литву Сталіну в обмін на дві польські провінції… Згодом Радянський Союз також погодився компенсувати нацистській Німеччині 7 500 000 золотих доларів (або 31 500 000 рейхсмарок) за відмову Рейху від своїх “претензій” на литовську територію, якою він спочатку мав володіти згідно з угодою від 28 вересня”, — пише англомовна Вікіпедія.
Паралельно зі знищенням незалежної Польщі та підписанням таємних протоколів із нацистами СРСР порушував кордони балтійських країн у повітрі та на морі, наближаючи військові кораблі до естонського узбережжя та здійснюючи розвідувальні польоти над усіма країнами Балтії. Зрештою, Москва прямим текстом зажадала від урядів усіх трьох країн дозволити розміщення своїх військових баз на їхній території. По суті, це був ультиматум, і балтійські країни прийняли його: відповідний договір Естонія уклала 28 вересня 1939 року, Латвія – 5 жовтня, а Литва – 10 жовтня.
Звичайно, про окупацію чи анексію та включення до складу СРСР у документах не йшлося. Договори передбачали військове співробітництво в разі нападу третьої сторони, постачання озброєнь, створення радянських військових та військово-морських баз на території країн Балтії. Але окремо прописали, що договір не торкатиметься політичної та економічної системи, а також суверенітету обох сторін. Ці зобов’язання виявилися настільки ж нікчемними, як і визнання Росією незалежності країн у 1920 році.
Аналогічним чином СРСР намагався “розв’язати питання” Фінляндії – просто змусивши країну добровільно пустити до себе на територію чужу (і вочевидь недружню) армію. Але фіни відмовилися, що зрештою призвело до Зимової війни. Давши відсіч російським окупантам, Фінляндія все ж таки втратила частину територій, але зберегла суверенітет.
Історія країн Балтії розгорталася за іншим сценарієм. Фіаско у Фінляндії не зупинило загарбницьких планів СРСР. Відправною точкою для подальшої ескалації вважають промову наркома закордонних справ СРСР Вячеслава Молотова 25 березня 1940 року (він вимовив її буквально через 10 днів після того, як СРСР та Фінляндія підписали мирну угоду, що завершила Зимову війну). Хоча в ній, здавалося б, не звучали погрози. Молотов заявив: “виконання договорів просувалося задовільно та створило сприятливі умови для подальшого покращення відносин між Радянською Росією та цими державами”. Насправді ж “покращення стосунків” – це й був меседж про готовність радянської влади ще глибше запустити свої мацаки. Надалі були спроби розхитувати внутрішньополітичну ситуацію в балтійських країнах, організація страйків, провокації з нібито викраденням радянських солдатів у Вільнюсі тощо. Очевидно радянська влада вичікувала момент, коли всім потенційним захисникам балтійських країн буде зовсім не до них. І цей момент настав, коли війська Британії та залишки французької армії спішно евакуювалися з Дюнкерка, а німці захопили Париж і розпочали перемовини про капітуляцію з французькою владою.
Поки світ переживав ці події, 14 червня 1940 року СРСР звинуватив країни Балтії у змові проти себе та висунув ультиматум: створити прорадянські уряди. Того ж дня розпочалася повна військова блокада Естонії (для чого радянським союзникам потрібно було лише вийти зі своїх військових баз на території країни – так само як це зробили росіяни в Криму у 2014 році). Наступного дня радянська армія розпочала захоплення Литви та атакувала латвійських прикордонників. 16 червня балтійські уряди, розуміючи, що чинити опір самостійно не зможуть, прийняли радянський ультиматум. Військо загарбників окупувало країни, вільно займаючи ключові локації. Паралельно організовували масові марші та мітинги нібито щасливих трудящих, які чекали на окупантів.
А 14-15 липня за ідентичним сценарієм у всіх трьох країнах провели вибори. Волевиявлення, звісно, повністю сфальшували. Тих, хто не хотів іти голосувати, зараховували до “ворогів народу” та надалі репресували. “Перемогли” на “виборах”, звісно, штучно створені прорадянські партії. На перших засіданнях створені таким чином “народні сейми” одноголосно затвердили звернення до керівництва СРСР з проханнями про приєднання до Радянського Союзу. Виходячи з особливостей формальних процедур, приєднали країни Балтії не одночасно: Литву 3 серпня, Латвію – 5-го, а Естонію – 6-го.
5 серпня 1962 року хатня робітниця і психіатр американської актриси Мерилін Монро знайшли її мертвою. Докладніше.
5 серпня 1967 року вийшов перший альбом гурту “Pink Floyd” – “The Piper at the Gates of Dawn”. Він залишився єдиним, створеним та записаним під керівництвом засновника та першого лідера групи Сіда Баррета. Докладніше.
5 серпня 2022 року було започатковано нагороду Президента України “За оборону України”. Докладніше.
5 серпня – передсвято Преображення Господнього. Вшановують пам’ять мученика Євсигнія. Докладніше.
Якщо 5 серпня на світанку яскраво мерехтять зірки, то за кілька днів розпочнуться дощі.
Яка погода 5 серпня, таким буде й залишок місяця.
Якщо 5 серпня гроза, то буде багатий врожай зерна.
Не можна розмовляти під час роботи в полі або на городі.
Не можна відмовляти в допомозі – ні людям, ні тваринам.
