Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

Сьогодні 1 жовтня: яке свято та день в історії

Сьогодні 1 жовтня: яке свято та день в історії
Об'єктив • 1 хв читання

1 жовтня – День захисників та захисниць України, ветеранів, українського козацтва, Покрова Пресвятої Богородиці та День соціолога. У цей день 331 року до нашої ери відбулася битва при Гавгамелах, у якій військо Александра Македонського розбило армію перського царя Дарія III, що зрештою поклало кінець Перській імперії. У 1648-му козаки захопили фортецю Кодак. У 1869-му з’явилася поштова листівка. У 1931-му ХТЗ випустив перший трактор. У 1945-му завершив роботу Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі. У 1949-му проголосили створення КНР, а у 2010-му Конституційний Суд України скасував політреформу та повернув Януковичу “повноваження Кучми”.

1 жовтня в Україні – День захисників і захисниць України, День українського козацтва, День ветерана та День соціолога.

У світі – Міжнародний день людей похилого віку та Всесвітній день вегетаріанства.

Також сьогодні: Міжнародний день кави, Всесвітній день какао та шоколаду, Міжнародний день музики, Міжнародний день «В школу пішки або на велосипеді» та Всесвітній день повітряної кульки (обидва припадають на першу середу жовтня), День геронтолога, Міжнародний день охорони єнотів, День CD-плеєра, стартує Тиждень поінформованості про небажану пошту.

1 жовтня 331 року до н. е. відбулася битва при Гавгамелах, в якій військо Александра Македонського розбило перську армію. Це поклало край існуванню Перської імперії (або імперії Ахеменідів) – потужної та економічно могутньої держави. У момент свого розквіту (500 р. до н.е.) вона контролювала території від сучасного Єгипту та Туреччини на Заході до частини Індії та Афганістану на сході. А також намагалася завоювати Грецію, що призвело до низки греко-перських воєн. За ці свої вторгнення імперія згодом і поплатилася.

Ще батько Александра Македонського Філіпп II примусово створив військовий союз грецьких держав – Еллінську лігу. Метою якраз і було протистояння Персії. Тому підготовка до вторгнення почалася ще за Філіпа II. Але здійснити свій задум цар не зміг – у жовтні 336 до н. е. його вбив власний охоронець Павсаній. Тому реалізувати амбітний план і здобути собі титул Великого судилося синові Філіпа Александру. На початку правління йому було не до Персії – він придушував повстання на Балканах та Греції, щоб стабілізувати свою владу. І зробив це швидко та успішно. Але навіть у цей момент сучасники, напевно, не повірили б, що за кілька років Александр зітре з карти світу Перську імперію. Історики досі будують різні теорії та сперечаються про те, що могло призвести до такого краху: внутрішні політичні проблеми чи надзвичайний талант полководця Александра Великого. Хай там як, такі факти. Вторгнення військ Еллінської ліги почалося в 334 році до н.е. На чолі з Александром Македонським греки перетнули протоку Дарданелли та ввійшли на територію Малої Азії. Для завоювання Перської імперії їм знадобилися три вирішальні та безліч “допоміжних” битв.

Перша важлива битва відбулася того ж 334 року до н.е. То була битва на річці Гранік (на території сучасної Туреччини). Там військо Александра розгромило польову армію правителів перських провінцій (сатрапів). Армія захищала переправу через річку, тож македонці були від початку в невигідному становищі – їм довелося атакувати, долаючи водну перешкоду. Здобувши перемогу, завойовники змогли просунутися вглиб перської території та зайняти низку міст (деякі безперешкодно, деякі з боєм).

Другою вирішальною стала битва при Іссі 5 листопада 333 до н. е., де Александр Македонський вперше зустрівся з перським царем Дарієм III – і розбив його військо. Це було вперше, коли перська армія зазнала поразки в присутності свого правителя. Щобільше – в цій битві греки захопили важливих заручниць: дружину Дарія, його дочок та матір. До них відносилися з великою повагою. Александр Македонський згодом одружився з дочкою Дарія. Ця поразка стала знаковою для персів – з неї фактично почався занепад могутності їхньої імперії.

Але щоби остаточно “добити” Дарія Александру Македонському знадобилися ще майже два роки. Перський імператор втік з поля бою при Іссі вглиб своєї все ще величезної країни та збирав нове військо, щоб відбити нашестя еллінів. Паралельно він слав послання Александру, пропонуючи різні варіанти мирних угод. Отже, війську Македонського довелося фактично переслідувати Дарія через половину території його імперії. Вирішальна битва відбулася біля поселення Гавгамели (на півночі сучасного Іраку – Іракському Курдистані). Військо Дарія зазнало нищівної поразки, а він сам знову втік верхи – на територію сучасного Ірану.

Імператор, очевидно, мав плани знову зібрати військо, щоб продовжити битися з Македонським. Той не став переслідувати Дарія, а натомість вирушив до Вавилона, де жителі та командувач цитаделі здали місто грекам без опору. Коли Александр почав знову наближатися до територій, де знаходився Дарій III, той не наважився на битву, бо ще не зібрав достатньо сил. На цьому тлі проти імператора виникла змова незадоволених військовими поразками намісників та командирів. Лідером змови став Бесс, який сам належав до царського роду Ахеменідів і був сатрапом однієї з найбагатших перських провінцій. Дарія III скинули з трону та закували в кайдани, а Бесса проголосили царем імперії Ахеменідів. Однак царював він недовго – військо Александра Македонського наздоганяло командування персів, які й за нового керівництва не могли відбити нашестя. Рятуючись від переслідування, змовники в 330 році до н.е. вбили Дарія III, коли той відмовився сідати на коня та тікати з ними. Бесс прожив ненабагато більше – у 329-му його й самого зрадили його командири та видали македонцям. За наказом Олександра Македонського Бесса як зрадника стратили (історики розходяться у варіаціях того, як саме, але однозначно дуже жорстоко). На цьому історія правління Ахеменідів завершилася. Хоча кінцем Перської імперії традиційно вважають все ж таки смерть справжнього імператора Дарія III, а не зрадника-узурпатора.

1 жовтня 1648 року козаки захопили польську фортецю Кодак на Запоріжжі. Докладніше.

1 жовтня 1869 року вважається днем ​​народження поштової листівки. Докладніше.

1 жовтня 1931 року Харківський тракторний завод (ХТЗ) випустив перший трактор – СХТЗ 15-30. Докладніше.

1 жовтня 1946 року Нюрнберзький трибунал оголосив вироки головним обвинувачуваним – нацистським політикам, військовим та ідеологам нацизму. Докладніше.

1 жовтня 1949 року на площі Тяньаньмень у Пекіні глава КПК Мао Цзедун офіційно проголосив створення Китайської Народної Республіки. Докладніше.

1 жовтня 2010 року Конституційний Суд України скасував політреформу 2004 року та повернув Конституцію 1996 року. Докладніше.

1 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці. Докладніше.

Якщо на Покрову відлітають журавлі, то зима буде ранньою та холодною.

Якщо дуб та береза на Покрову скинуть все листя, то рік буде легкий.

Якщо перший сніг до Покрови випаде, то зима нескоро прийде.

Не можна працювати по дому, прибирати, прати та шити.

Не можна довго стояти біля плити та готувати страви.