Публічні заклики до Національного банку України з вимогою провести оцінку ділової репутації співзасновника monobank Олега Гороховського сумнівні з юридичної точки зору і більше схожі на піар-кампанію, спрямовану проти нього, де згадка про «ПриватБанк» та рішення Високого суду Лондона є зручним приводом. Таку думку оприлюднив економічний експерт Борис Кушнірук на своїй сторінці у соцмережі.
«Вони здаються мені сумнівними з юридичної точки зору і більше схожі на піар-кампанію, спрямовану проти нього, де згадка про „ПриватБанк“ та рішення Високого суду Лондона є зручним приводом… Якщо ж говорити про правовий бік справи в контексті наглядових функцій Нацбанку, то йдеться про чітку процедуру, прописану в його нормативних актах, зокрема в Постанові НБУ № 149 від 22 грудня 2018 року „Про затвердження Положення про ліцензування банків“. Правовий аспект оцінки репутації проводиться лише у визначених законом випадках. Наприклад, при погодженні статуту новоствореного банку, набутті істотної участі, зміні власників або призначенні керівників банку», — написав Кушнірук.
Кушнірук нагадав, що Гороховський є інвестором-засновником проєкту monobank.
«Водночас він не є акціонером „Універсалбанку“ та не входить до складу його органів управління. Тому, зрозуміло, він не може входити до переліку осіб, які потребують оцінки ділової репутації саме з точки зору правової процедури», — пояснив Кушнірук.
Експерт також звернув увагу, що у низці публікацій на користь необхідності перевірки репутації Гороховського задля визнання його впливу на банк наводиться прецедент з ексбанкіром Денисом Горбуненком та АТ «Банк Січ».
Як нагадує Кушнірук, у жовтні 2019 року НБУ визнав наявність вирішального впливу з боку банкіра на управління та діяльність банку та визначив його власником істотної участі, однак вже за вісім місяців, у червні 2020 року, регулятор анулював власне рішення про наявність вирішального впливу Горбуненка на «Банк Січ». До всього, тоді не йшлося про оцінку ділової репутації.
«Цей приклад як аргумент на користь проведення перевірки ділової репутації в ситуації з паном Гороховським видається недоречним і може трактуватися як спроба тиску на керівництво Нацбанку», — зазначив Кушнірук.
Він також навів інші приклади з банківської сфери. На думку Кушнірука, більш переконливим є приклад експершої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової. Як відомо, 2013 року вона була заступницею голови правління «Платинум Банку», а з 2014 по червень 2015 року навіть виконувала обов'язки голови правління. У січні 2017 року «Платинум Банк» визнали неплатоспроможним. «Однак це не завадило пані Рожковій працювати в Нацбанку на керівних посадах, зокрема й на посаді першої заступниці голови НБУ з 2018 до серпня 2025 року. Це при ще одній пікантній деталі, пов'язаній з тим, що у 2023 році Верховний Суд визнав законними позови щодо стягнення з Катерини Рожкової та ще дев'яти топменеджерів „Платинум Банку“ суммарно 1,48 млрд грн», — нагадав експерт.
Також, на думку Кушнірука, якщо згадувати питання ділової репутації в контексті діяльності Нацбанку, доцільно навести приклад з націоналізацією «Укргазбанку», що також не завадило згодом колишнім акціонерам і керівникам цього банку обіймати високі державні посади й навіть одному з них стати членом Ради Нацбанку.
Нагадаємо, нещодавно Високий суд Лондона опублікував рішення в рамках розгляду позову «ПриватБанку» проти колишніх власників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. В матеріалах справи згадується в тому числі й ім'я Олега Гороховського у контексті його роботи в банку. Згодом деякі експерти почали закликати НБУ до оцінки ділової репутації Гороховського та визнання його впливу на банк.
