Сьогодні, 13 вересня виповнюється 30 років одному з найгучніших корупційних скандалів у історії українського футболу. Мова йде про той самий "шубний скандал", в який свого часу потрапило київське Динамо.
В той день "біло-сині" мінімально обіграли грецький Панатінаїкос (1:0) у першому матчі групового етапу Ліги чемпіонів УЄФА. Після гри головний арбітр зустрічі Антоніо Лопес Ньєто повідомив, що на той момент генеральний менеджер киян Ігор Суркіс та генеральний секретар Василь Бабійчук запропонували йому хабар: дві норкові шуби та 30 тисяч доларів.
Чемпіон вирішив розповісти, що ж сталося у вересні 1995-го, як на рішення УЄФА вплинули перший президент України Леонід Кравчук та скандальний Віктор Медведчук, і як цей скандал коментували в Динамо.
За словами іспанського рефері, 12 вересня 1995-го представники Динамо запропонували йому дві шуби, як "подарунок". Лайнсмени ж мали отримати по шубі та хутряній шапці. Шуби для Ньєто доставили до його номера в готелі Дніпро, а інші мали б отримати "подарунки" наступного дня.
Окрім цього, 12 вересня суддівську бригаду відвезли у віллу за місто на нібито традиційну вечерю. Там були присутні жінки у відвертому одязі. І там же представник Динамо передав головному арбітру записку, в якій йому пропонували 30 тисяч доларів за перемогу Динамо:
Згадуючи про ту історію, Лопес Ньєто розповів, що йому та іншим суддям також пропонували відвідати "сауну", проте арбітри відмовились від пропозиції.
"Господарі сказали нам:"Ми їдемо в місто, щоб подивитися сувенірні магазини, тож, можливо, вам варто сходити в сауну". Я відповів: "Ні, слухайте, я не хочу ходити в сауну перед грою, це шкідливо для м'язів. Сауна, яку вони мені запропонували, була, звичайно, іншою "сауною".
На вечерю ми їхали на двох Мерседесах через ліс, і вони привезли нас до якоїсь вілли. "Це штаб-квартира Динамо" – сказали вони, посміхаючись. Там не було жодного клубного прапорця, і раптом з'явилися дівчата, які поводилися дуже провокативно. У кімнаті людина, пов'язана з клубом, принесла мені папірець: "Антоніо, перемога Динамо, 30 000 доларів". Мені захотілося його побити. Я сказав йому: "Ми йдемо", - розповідав суддя.
Варто додати, що скандал ніяк не вплинув на кар'єру Ньєто. У 1996 та 1998 роках арбітр обслуговував фінальні матчі Кубку УЄФА. Також отримував призначення на поєдинки чемпіонату світу 2002 з футболу, що проходив у Південній Кореї та Японії.
Теперішній президент київського Динамо Ігор Суркіс відкидає всі звинувачення, розповідаючи зовсім іншу версію подій. 12 вересня до Суркіса звернувся Василь Бабійчук – судді хотіли купити собі хутряні вироби. Арбітри в той же день пішли в магазин, де набрали товару на загальну суму 30 тисяч доларів (головний арбітр взяв дві норкові шуби, а інші судді – по хутряній шапці).
Що ж до вечері, під час якої Суркіс ніби-то запропонував Антоніо 30 тисяч. За словами Ігоря Михайловича, мова йшла про вартість товарів, які набрали арбітри. В якийсь момент до нього прийшов Бабійчук, розповівши, що судді запитують про це. І коли вони дізналися ціну, то захотіли відмовитися від хутряних виробів.
"Зауважу, що в іспанців був чудовий настрій. Вони пили вино, жартували. Під час вечері в мене почалися болі в нирках, і я змушений був залишити банкетний зал. Через якийсь час до мене зайшов Василь Бабійчук і сказав, що судді весь час запитують, яка вартість хутряних виробів.
Я вийшов і сказав, що, мовляв, розберемося завтра, після того, як довезуть решту шуб. Але оскільки вони не заспокоїлися, я взяв чек і показав його Ньєто. Він, підкреслюю, взяв чек, подивився на суму, потім схопився за голову зі словами: "Нам нічого не треба: ні сувенірів, ні картин, забирайте все назад", - згадував Ігор Суркіс.
У підсумку арбітри відмовилися платити, тому придумали цю історію про спробу підкупу. Власне, цю версію озвучувала і пресслужба Динамо, одразу ж після вироку.
"Під час розгляду цієї справи, інспірованої суддею матчу паном Антоніо Ньєто, були взяті до уваги лише повідомлення останнього. Інформація представників динамівського клубу, яка проливає світло на факти, що мали місце під час перебування пана Ньєто в Києві напередодні матчу, не мала значення.
На засіданні КДК питання врешті-решт стало руба: стратити або суддів, або господарів. Судді з Іспанії виявилися ближчими. Розгляд мав незвичний процесуальний характер, напевно, тому представникам Динамо не було надано можливості надати свідчення багатьох людей, які бачили весь шлях злощасних мішків — від прилавка магазину до шафи в готельному номері".
Динамо отримало покарання дуже швидко, адже УЄФА хотіла якомога швидше замінити киян у груповій стадії ЛЧ. У підсумку замість "біло-синіх" наступний тур грав данський Ольборг. Саме цю команду кияни пройшли у кваліфікації.
Саме Динамо отримало два роки дискваліфікації від єврокубків, а Суркіс та Бабійчук – довічне відсторонення від футбольної діяльності. Кияни подали апеляцію на це рішення, справу переглянули 24 вересня 1995-го, але вердикт залишився в силі. Проте вже 19 квітня 1996 року УЄФА скасувала покарання, щоб "дати футболу в Україні шанс розвиватися".
Щодо "невинності" є питання, адже насправді УЄФА так і не зняла своїх звинувачень, проте все ж скасувала покарання. І ключову роль у цьому відіграв перший президент України Леонід Кравчук. Саме він очолив новостворену Опікунську раду ФК Динамо Київ. Зняти дискваліфікацію йому допомагали тодішній віцепрезидент Динамо Віктор Медведчук та росіянин В'ячеслав Колосков, який входив до виконкому УЄФА.
Власне, їхня робота допомогла киянам повернутися в єврокубки, а Ігорю Суркісу – у футбол. Для Кравчука це було питання не лише улюбленого клубу, але й українського футболу загалом. Тому він зробив усе можливе, щоб Динамо грало в єврокубках.
