Хоча кажуть, що спорт не має національності, однак саме той факт, що Бессарабія стала свого часу притулком для переселенців різних національностей, зіграв свою роль.
Вільна боротьба почала розвиватися в Бессарабії на початку дев’ятнадцятого сторіччя. Деякі елементи спочатку завезли німці-колоністи, потім свої традиції боротьби додали болгари-переселенці, гагаузи, українці і молдавани. Таким чином, внаслідок культурної взаємодії різних народів вільна боротьба в Бессарабії стала народною і дуже популярною. І тепер жоден день села не проходить без змагань з вільної боротьби із традиційним головним призом – живим баранчиком. Отже, саме ця нагорода і стає першою у житті кожного чемпіона родом з Бессарабії.
Є ще один вагомий чинник, чому саме боротьба. У сільській місцевості майже не було пристосованих спортивних споруд. А для вільної боротьби багато не треба – лише килим і прагнення до перемоги. І ще, звичайно ж, характер: суворий у гагаузів, запальний у молдаван та стриманий, але наполегливий, у болгар. Суміш така, що вільна боротьба саме те, що треба для бессарабців. Звичайно, грають тут і у футбол, волейбол, але саме в силових видах спорту досягають вагомих результатів, бо вони в крові, передані від пращурів.
При вході в Бессарабську дитячо-юнацьку спортшколу є меморіальна дошка Петру Арабаджі – трикратному чемпіону України, чемпіону Європи, майстру спорту, заслуженому тренеру. Петро Георгійович 34 роки очолював спортшколу і виростив більше п’ятдесяти чемпіонів різних рівнів. Після нього школу очолив Петро Карабаджак, який працював вчителем фізкультури у Виноградівській школі, тренером спортивного товариства «Колос», а з 1981-го – у Тарутинській спортшколі тренером з вільної боротьби. Зараз вже дванадцятий рік є її директором.
Школа розташована в лівому крилі Бессарабського Будинку культури, має оснащений спортзал, відкритий стадіон, а також орендований зал для тренувань з боксу в місцевому фітнес-клубі.
– Нашій школі вже 55 років. Зараз в ній навчаються 530 дітей. Високі досягнення у боротьбі були ще за часів Радянського Союзу. Вже тоді ми мали майстрів спорту СРСР, чемпіонів України Миколу Бевза, Андрія Панаїтова, Віктора Кіосе, Сергія Корчмаря, чемпіона Радянського Союзу Петра Чербаджи.
Звісно, самою популярною у нас є вільна боротьба. У Соборному юних борців виховує чемпіон світу з вільної боротьби майстер спорту Григорій Калак, у Серпневому – майстер спорту чемпіон Європи, світу Андрій Желєв, у Бессарабському – кандидат у майстри спорту призер чемпіонату України Федір Казанжи.
– Що потрібно, щоб стати майстром спорту?
– Головне – багато працювати. Тренування по дві години чотири-п’ять разів на тиждень, завзятість, цілеспрямованість, і, звичайно, хист. До нас приходять діти з восьми років, серед них завжди є обдаровані. Щоб виростити чемпіона, потрібні майстерність тренера, якість тренування, участь у змаганнях різного рівня, щоб набиратися досвіду і, зрозуміло, наполеглива праця.
Скажу, що доля талановитого спортсмена нелегка. Вже з дванадцяти років талановитих дітей запрошують до спортивних інтернатів, і вони продовжують тренуватися в спортінтернатах у Броварах, Львові, до війни в Херсоні тощо. Так, це досить непросто – жити без батьків, однак це можливість досягти високої планки. Бо талановита дитина швидко переростає однолітків. Буває, навіть немає рівного для спарингу. Ми часто їздимо на змагання – районні, обласні, всеукраїнські, міжнародні. В цьому нас підтримує керівництво Тарутинської громади. Також громада виплачує дітям, які досягли значних результатів у спорті, стипендії. Крім цього, наші вихованці отримують стипендії і від Одеської облради.
– Хто найвідоміший з місцевих чемпіонів?
– Василь Михайлов – багаторазовий чемпіон України, чемпіон Європи, світу, учасник Олімпійських ігор. Першим його тренером був колишній директор школи Петро Арабаджі. Саме він у 2008 році повіз Василя на відбір у Херсонський спортивний інтернат.
Вася завжди, коли приїздить в Бессарабське до батьків, навідується до нас, розповідає про плани, навіть тренування проводить. Діти в захваті – це шалена мотивація. Зараз він готується до чемпіонату світу, який пройде в Парижі, а ще ось-ось отримає звання заслуженого майстра спорту України.
– Знаю, що в Бессарабському почав розвиватися і бокс.
– Завдяки талановитому тренеру кандидату в майстри спорту з боксу Олександру Попову останніми роками з’явилися суттєві досягнення в цьому виді спорту. Так, влітку на чемпіонаті області з боксу серед школярів перше місце серед дівчат завоювала Діана Джигова і друге серед хлопців – Іслам Караєв. А ще один обдарований вихованець Олександр Мельник отримав титул чемпіона України серед кадетів. Вікторія Лукашова стала першою на регіональних змаганнях. У відділення набирають дітей з 8-11 років.
– У Бессарабському є свій Міжнародний турнір з вільної боротьби пам’яті Петра Арабаджі. Чи відбудеться він у цьому році?
– Обов’язково. Турнір за шість років існування став доволі відомим. Минулоріч в ньому взяло участь близько 150 спортсменів. Було багато почесних гостей, чемпіонів України, Європи, світу, відомі тренери. Це справжнє спортивне свято для усієї Бессарабії, на яке приїздять учасники з різних куточків Одещини, України, Молдови, Гагаузії. Зараз ведеться підготовча робота, плануємо провести турнір у вересні.
Ігор Квасевич – вчитель фізкультури Серпневського ліцею. Він дуже скромна людина – деякі його односельці навіть не знають, що поряд з ними живе чемпіон світу.
Ігорю тридцять років, і для своїх учнів він – приклад мужності, наполегливості, прагнення до перемоги та вміння досягати поставленої мети.
– Справжній спорт – це конкуренція із суперниками та насамперед із собою, а вже потім – про рекорди, – каже Ігор.
Ігор став професійним спортсменом у 2015 році. До цього займався боротьбою, але коли спробував себе в пауерліфтингу, зрозумів, що це його.
Щоденні напружені тренування, і за два роки Ігор став володарем Кубка Одеси і Одещини, майстром спорту з пауерліфтингу, потім – шестиразовим чемпіоном України, володарем Кубка Європи і чемпіоном світу.
Крім цього Ігор займається і тренувальною роботою – його учень Степан Ростя, тренер Бессарабської ДЮСШ з Підгірного, отримав нещодавно звання майстра спорту з пауерліфтингу.
Тренується Ігор в тренажерній кімнаті, яку обладнали серпневські ентузіасти за власні кошти. А ще з початку війни Ігор постійно виступає на благодійних національних турнірах на підтримку ЗСУ.
У Бессарабській ДЮСШ працюють відділення з вільної боротьби в Бессарабському, Соборному, Підгірному, відділення боксу – у Бессарабському, відділення футболу – у Бессарабському, Серпневому, Рівному, Підгірному, Петрівську, відділення настільного тенісу – у Бессарабському, Калачівці, Серпневому і волейболу – у Бессарабському і Рівному.
