Поки Земля обертається навколо Сонця, а Місяць — навколо Землі, вся Сонячна система повільно рухається в межах Чумацького Шляху, перетинаючи різні шари космосу. Нове дослідження вказує: кілька мільйонів років тому наша планетна система могла пройти крізь надзвичайно щільну міжзоряну хмару, яка стиснула захисну геліосферу — ймовірно, це вплинуло на клімат Землі.

Науковці вважають, що ця зустріч із холодною газовою хмарою могла знизити ефективність сонячного вітру — потоку заряджених частинок, який формує геліосферу, тобто “бульбашку”, що захищає Сонячну систему від міжзоряного середовища. Під час перетину щільні частинки могли проникнути до внутрішньої частини системи та досягти Землі, змінюючи її атмосферу та спричиняючи кліматичні коливання.

Геліосфера — це захисний бар’єр, сформований сонячним вітром, який розтягується на відстань, що втричі перевищує орбіту Плутона. Вона стримує вплив частинок і радіації з міжзоряного простору.

Наразі ми перебуваємо всередині так званого “місцевого міхура” — області шириною приблизно 1000 світлових років із дуже низькою щільністю — лише 0,001 частинки на кубічний сантиметр. Але кілька мільйонів років тому Сонячна система могла перетнути набагато щільнішу область — Локальну Лінкс Хмару, де щільність частинок перевищувала 1000 на см³.

Дослідники виявили, що така взаємодія з міжзоряною матерією могла змінити хімічний склад атмосфери Землі, спричинити виснаження озонового шару на висоті 50–100 км та спровокувати глобальне охолодження. За словами авторів, подібні зміни могли тривати сотні тисяч або навіть мільйони років.

Ці висновки підкріплюються геологічними знахідками: у морських відкладах, антарктичному снігу, крижаних кернах та зразках з Місяця були виявлені сліди ізотопів заліза-60 і плутонію-244 — вони могли потрапити на Землю саме під час цього перетину. Їх поява не пояснюється близькою надновою, адже така подія знищила б геліосферу зовсім або не залишила б достатніх слідів.

Науковці вважають, що подібне стискання геліосфери може повторитися: протягом наступного мільйона років Сонячна система знову може зіткнутися з щільною хмарою. Це — один із потенційних чинників змін клімату в далекому майбутньому.

Космічний фізик з Бостонського університету Мерав Офер, один із авторів дослідження, наголошує: це перше кількісне підтвердження того, що подібна міжзоряна взаємодія могла мати вплив на кліматичні умови нашої планети. Автори також вказують, що зміни клімату, викликані подібними зіткненнями, могли бути одним із факторів еволюції людства — адаптація до нових умов могла стати поштовхом до появи виду Homo sapiens.

Утім, наукова команда визнає: щоб зробити остаточні висновки, потрібно провести детальні симуляції за сучасними атмосферними моделями. Але вже зараз зрозуміло: рух Сонця крізь Галактику не лише астрономічне явище — він може мати відчутні наслідки для життя на Землі.