Реконструкція частини території так званого «Скверу з вічним вогнищем» перед Успенським собором у Харкові набула скандального відтінку у харківських ЗМІ та соцмережах. Можливо, це знизило піар-ефект від його відкриття за кілька днів до Дня міста. Та й власне самого відкриття не було – просто закінчилися роботи, й чутливі до міської влади пабліки почали розганяти фото скверу. Претензій до того, що там було зроблено, чимало і в архітекторів, і в активістів. Додаткову гостроту ситуації додає те, що у цій ситуації просто ідеально чітко відобразились всі вади, які притаманні підходам міської влади до містобудівних проблем. На сьогодні ці підходи значною мірою наслідують практику часів покійного Генадія Кернеса. І нажаль, є підстави очікувати нових «засвоєнь» міського бюджету на принаймні «суперечливі» проєкти.
Територія нинішнього скверу знаходилась у межах харківської фортеці. Дослідники вважають, що саме на цій території знаходилося подвір’я харківського полковника, на схемах Харкова середини 18 сторіччя – полкова ратуша. Потім там побудували шість одноповерхових будівель палат присутствєних місць. У 1785 році ці будинки знесли, а на їх місці було розпочато будівництво дво-триповерхового кам’яного будинку присутствєних місць. У 1805 році в будинок, який так і не було остаточно добудовано, перевели Губернське правління, У середині 19 сторіччя недобудований будинок знесли і на його місці побудували новий триповерховий будинок Присутствєних місць. Після жовтневого перевороту 1917 року в ньому розташувалися різні організації нової влади, в тому числі Харківський губком КП(б)У та губвиконком. У 1928 році всі організації перевели у Держпром. У 1932—1933 роках будівлю було реконструйовано та добудовано в стилі конструктивізму, і в ньому розмістився Всеукраїнський Будинок Червоної Армії імені К. Е. Ворошилова. Під час Другої світової війни будівлю було значно пошкоджено. На початку 50-х років будинок розібрали, а на його місці у 1954 році розбили сквер. У 1957 році в ньому відкрили Пам’ятник борцям Жовтневої революції, а наступного року в сквері запалили Вічний вогонь. Смотровий майданчик неподалік нього став популярним місцем прогулянок і фотографування з видом на Благовіщенський собор. На розі скверу якийсь час працював кіоск, де продавали листівки та літературу з історії міста, а також сувеніри з харківською символікою. Крім того, у сквері по вихідних продавали свої роботи харківські митці, але згодом вони перемістилися у сусідній Соборний сквер (або Каскадний, до епохи підвищеної чуткості міської влади до побажань УПЦ). З боку Губернаторського палацу, у якому починав роботу Харківський університет, спочатку якісь дуже поважні східні люди відкрили кафе, а потім на його місці побудували торговий центр. Будівництво в історичному ареалі викликало багато галасу небайдужих громадян, галас ні до чого не привів, ТЦ так толком і не запрацював.
Навесні 2015 року активісти замінили табличку на пам’ятнику — замість напису на честь борців Жовтневої революції, повісили напис «Героям, що поклали голову за незалежність та свободу України», та пофарбували прапор на пам’ятнику у кольори українського прапора. Це призвело до конфлікту міської влади та активістів, який закінчився перемогою останніх. Саме новий декор та «переосмислення» врятували пам’ятник від декомунізації.
Влітку 2019 року спеціалізоване комунальне підприємство “Харківзеленбуд” вирішило зробити поточний ремонт скверу. Ця радість коштувала містянам 199,4 тис. гривень, роботи закупили у єдиного учасника – ТОВ “Адванс Форс”. На початку 2021 року Управління екології та благоустрою Департаменту ЖКГ міськради оголосив тендер на «відновлення елементів благоустрою території північної частини скверу у Вічного вогню» (саме тої, яку реконструювали нині) вартістю 6,32 млн гривень, але торги не відбулись. У 2024 році сквер, в якому не те щоб великий пішохідний трафік, знов вирішили відремонтувати – майже точно на таку ж суму, 199,5 тис. гривень, але роботи виконувало ТОВ «КС Девелопмент». Що там саме ремонтували – не зовсім зрозуміло, бо даних в Прозорро дуже мало, але обидва ці ремонти якогось резонансу не викликали.
Але вже у лютому 2025 року “Харківзеленбуд” замовляє розробку проектної документації на капітальний ремонт того ж скверу та благоустрою прилеглої території, «з урахуванням проходження експертизи». Звичайно, жодні деталі закупівлі не оприлюднені, бо ж війна, відомо тільки, що ватрість проєктних робот склала 1,476 млн. гривень, а проєктантом стало ТОВ «РС ІНЖЕНЕРІНГ». Тоді Харківський антикорупційний центр зазначив, що ця фірма є одним з головних фаворитів Харківської міськради у сфері проєктних робіт. До недавнього часу ця фірма була співзасновницею ТОВ “Наукове підприємство “Центр розвитку сучасного електротранспорту” (в серпні 2024 року перейменоване на ТОВ “Безпечні комунікації”), де директором був колишній керівник “Міськелектротрансу” Олексій Палант. Власником ТОВ “РС-Інженерінг” є Денис Захаров, Раніше Денис Захаров був головним інженером компанії “ВСП Констракшн”, яка займалась реконструкцією трамвайних переїздів у Харкові упродовж 2012-2015 років. За даними ХАЦ, тоді в кошторис вписували рейки із утричі завищеною вартістю.
Цікаво, що всі роботи по цьому договору мали бути завершені у грудні 2025 року, але вже 19 травня активіст Павло Храмов оприлюднив у соцмережах… візуалізацію проєкту реконструкції скверу, наголосивши, що там ВЖЕ йдуть будівельні роботи. «А вам норм, що останні роки один підрядник проєктує буквально всі громадські простори в місті без громадських обговорень? Якщо ви подивитесь на картинку з мапою, то зрозумієте його апетити», – писав він. – «Ось цей дивний велопішохідний міст через Лопань ще з’являється в концепції розвитку веломережі, яку розробляла, сюрприз, та сама компанія. Ця ж компанія розробила реконструкцію Лопанської набережної, на якій також почались якісь роботи. Можливо це класні фахівці, які знають, як малювати класні проєкти, але вони не мають право одноосібно вирішувати, як буде виглядати історичне серце міста Харкова! Це база».
До речі, на цих картинках можна побачити, що роботи мають охопити всю територію скверу, в той же час на момент виходу цього матеріалу реконструйована лише його частина. Також варто звернути увагу на одну з візуалізацій, на якій зображена схема робот по реконструкції історичного ареалу. Сквер входить туди як один з етапів, а взагалі там ще реконструкція Соборного скверу, Лопанської набережної, нещодавно реконструйованого скверу з флагштоком, будівництво двох пішоходних мостів – через Соборний узвіз та через річку Лопань…
Зауважимо: мова йде про історичний ареал міста. І – жодної публічності, жодних обговорень, конкурсів…
20 червня на сайті міськради з’являється повідомлення про те, що у сквері біля Вічного вогню укріплюють схил – тривають «невідкладні роботи з капітального ремонту».
Рішення про початок робіт ухвалила Міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій після обстеження території, під час якого було зафіксовано зсув ґрунту на схилі скверу. Прес-служба мерії цитує заступника міського голови – директора Департаменту будівництва та шляхового господарства Дмитра Липового: «Наше місто перебуває під постійними ракетними ударами. Детонація спричинила зсув на схилі. Якби ми не вжили термінових заходів, це могло б призвести до трагедії: внизу розташовані вулиця Клочківська та узвіз, і є реальна загроза для життя людей». На об’єкті виконують роботи з укріплення схилу палями, зняття насипного ґрунту, а також будують розвантажувальний майданчик, щоб зменшити навантаження на схил. Крім того, складовою проєкту є облаштування системи водовідведення. Липовий зазначив, що сквер знаходиться у старій частині міста, яка не має зливової каналізації, що також загрожувало подальшими руйнуваннями. Після завершення будівельних робіт територію впорядкують – зокрема, замінять покриття, пошкоджене під час роботи важкої техніки. Капремонт триватиме орієнтовно до 1 серпня. Реально він тривав до 20-х чисел серпня, і роботи далеко не обмежилися ремонтом – фактично це була реконструкція, бо у сквері з’явилися нові лавочки, перепланували газони, замінили частину огорожі і навіть встановили дивну металеву конструкцію у вигляді складеного «пірамідкою» хмизу – та облаштували невеличкий амфітеатр навколо нього. Масивна бетонна конструкція була встановлена саме там, де велися «аварійні роботи».
Про яку детонацію йде мова – невідомо, безпосередньо в район скверу нічого не прилітало. Ще на початку повномасштабного вторгнення ворог ударив ракетами по майдану Конституції, та у серпні 2022 року – по Павліській площі. Але ці локації розташовані далеко не поруч зі сквером, та й під час ремонту в 2024 році про аварійність не йшлося.
«Оцей схил не змінювався. Я його пам’ятаю з дитинства – геометрії він не змінював. Всю війну я була тут, нічого туди не прилітало, біля цього схилу… Якщо були якісь дослідження, нехай вони нам покажуть, які там дослідження були і що туди прилетіло. Більше того, ніде в світі не укріплюють схили за допомогою бетонної плити, навантаженої зверху на схил. Це нонсенс», – сказала в прямому ефірі радіо «Накипіло» харківська архітекторка, керівниця архітектурної студії SBM Studio Ольга Клейтман.
«На території цитаделі харківської фортеці, у сквері напроти Успенського собору, місцева влада робила реконструкцію. Незрозуміло взагалі хто надав дозвіл її робити, та ще за таким сценарієм. Це ж не просто якась собі ділянка землі, це історичне місце. Був зсув грунту на валах? Чому не долучили до вивчення його археологів? Це ж важливий момент для вивчення історії міста. Взагалі, якби вже все робити по уму, то цей сквер давно треба було віддати для вивчення археологам, тут було воєводське подвір’я, потім стояв будинок Квіток, можливо збереглись цікаві деталі по укріпленням фортеці, врешті решт знайти залишки Тайницької башти з підземним ходом до колодязя. Однак всі ці процеси потрібно обговорювати з громадою», – вважає харківський історик та краєзнавець, автор численних публікацій з історії Харкова та Слобожанщини Андрій Парамонов.
Активіст, учасник Євромайдану Володимир Чистилін звернув увагу на те, що громадськість пропонувала в цьому сквері створити Алею Героїв – у пам’ять тих, хто загинув за Україну: «Навіть Кернес (колишній мер Харкова Генадій Кернес, в якого були напружені стосунки з активістами – ХТ) свого часу погоджувався. Існує проект і розуміння, як це повинно було бути. Але все залежіть від оптики сприйняття війни. Погляд на неї міської влади відображають світлини 2022 і 2025 років. Після архітектурного вігваму в історичній частині Харкова не вистачає тільки кіоску шаурми для захопленої публіки».
До речі, залишається невідомим, хто і за які гроші проводив роботи – вони на той час ще не закупалися. Тільки 10 липня відбулася закупівля робот в ТОВ «Науково виробнича фірма “Технології енергозбереження” на суму 35,158 млн гривень, тобто коли роботи в сквері вже велися. Всього ж, включаючи сплату за проєкт, авторський та технічний нагляд, електромонтажні роботи із зовнішнього електрозабезпечення скверу, на даний момент міська громада вже витратила на реконструкцію скверу більше 40 млн гривень. Чи це дійсно необхідно у місті, у 30 кілометрах від центра якого йдуть бої та яке регулярно обстрілює ворог?
Ближче до завершення робот у соцмережах стали з’являтися дописи містян, які вже відвідали сквер – як схвальні, так і негативні. А Ольга Клейтман виставила посилання на фото конструкції американського виробництва, на яку один до одного була схожа встановлена в Харкові. Фірма виробляє такі «вогнища» з 2009 року, вони встановлені зокрема у Вашингтоні та у Флориді.
«Ми ж виявились ще більш вторинними. Ми зробили копію. Ми зробили, як це роблять китайці. Вони дивляться на якийсь предмет і роблять трохи гірше. Ми зробили копію цього. Якщо ж ми боремось з провінційностю, ми насамперед не повинні використовувати нічого вторинного ідеологічно, а вже підробляти якусь продукцію – це в сучасному світі взагалі не ок», – зазначила вона. Клейтман також порахувала, що на те, щоб в цьому «вогнищі» горів газ, треба витрачати 14 кубів на годину – це коштуватиме містянам 4 млн гривень на рік.
У відповідь Харківська міськрада опублікувала інформацію, в якій наведено думку архітектора, художника і відомого в місті гіда Максима Розенфельда: «За його словами, нова інсталяція Вічного вогню відходить від радянського трактування та пов’язана з давньою історією місця. Зокрема, нагадує про сигнальні вогнища. Їх запалювали у козацьких фортецях, в яких мешкали вільні люди, для попередження про небезпеку».
«Повне незнання історії, щодо фортеці Харкова! Ніяких сигнальних вогнищ в фортецях Білгородської лінії не існувало, в теплу пору року навіть піч затопити було неможна – так боялись пожежі. Для подання сигналу на Нікольській башті була вестова гармата, та вістовий дзвін, а для донесень у фортеці на лінії відправлялись служилі люди» – так прокоментував цю заяву Андрій Парамонов.
«Ми дуже активно поспілкувались про те, що “сигнальне вогнище” в сквері напроти Успенського собору – це погано. А що далі? Невже ніхто не бачить, що судячи за цим проєктом, було зрито значну частину фортечних валів харківської фортеці! Ніхто за це не буде покараний? Чорних археологів ми готові карати за розкопи, а тут в центрі міста, можна сказати в археологічному заповіднику, просто прибрали частину фортеці, і все ОК? А де ж наша славна служба по охороні культурної спадщини?», – питає Парамонов.
Більш того, мерія так і не зробила жодного кроку, щоб обговорити ситуацію із журналістами та активістами.
Тимчасом, на харків’ян чекають нові проєкти реконструкції за їхній рахунок. Так, на Університетській гірці поблизу скверу ще є великі такі сходи, які спускаються від корпусу УЗПІ до початку Полтавського Шляху. З ними вочевидь теж щось не так, але мерія ще не повідомила, що саме. Може, й не повідомить. Проєктуватиме капітальний ремонт комунальне підприємство «Харківський архітектурно-проектний центр» за 122,1 тис. гривень, а ремонтуватиме ТОВ “КС Девелопмент” за 9,5 млн гривень.
Те ж КП за 35 тис. гривень розробить проєктну документацію на капітальний ремонт Лопанської набережної на ділянці між вул. Гостинний двір та вул. Полтавський шлях. І окремо – на капремонт сходів до води на цій набережній в районі будинку по вул. Червоні ряди, 14 за 40,6 тис. То зовсім недорого, звичайно, але ж це одна з ділянок у центрі, яку ми згадували вище. І знову – без конкурсу проєктів та жодної публічної інформації, окрім тендерної.
Треба, мабуть, негайно робити капітальний ремонт та благоустрій території зеленої зони на схилах уздовж вул. Полтавський шлях майже від шляхопроводу і до покійного нині Холодногірського ринку. Вже й два проєкти замовили, бо склони ж два. Один – на дільниці між вул. Оленінська та пров. Рилєєва (89,9 тис. гривень), другий – між вул. Озерянська та пров. Рилєєва (105,1 тис. гривень). Проєктуватиме все той же «Харківський архітектурно-проектний центр». Воно ж за 100,5 тис. гривень спрооєктує «відновлення елементів благоустрою (капітальний ремонт) території алеї вздовж саду майдану Свободи (інв. №1083115) за адресою: вул. Сумська, 35». Там схилу немає – навіть важко здогадатися, що там може загрожувати життю людей, окрім обстрілів…
Ви не знали? І ми не знали. А подарунок містянам лише тоді подарунок, коли – сюрприз. Ситуація навколо скверу на Університетській гірці показала, що нинішня влада міста не прагне обговорювати проєкти з реконструкції міста ані з містянами, ані з незалежними від неї фахівцями. Колись у місті існувало поняття «конкурс», навіть за совєтів. Сьогодні ми бачимо кулуарність та суперечливі проєкти
Харків Times звернувся до Департаменту у справах інформації та зв’язків з громадськістю з проханням прокоментувати основні тези, викладені у цьому матеріалі. Наразі відповіді ми не отримали. Сподіваємось, що спілкування згодом все ж відбудеться, і якщо це так – неодмінно викладемо позицію міськради.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
