Із якими проблемами вже зіткнулася армія РФ на Куп’янському напрямку, проаналізував військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець. Він зазначив, ситуація важка, але не така безнадійна для українських воїнів.
Машовець каже: командування 6-ї загальновійськової армії РФ наразі занепокоєне проблемою якісного посилення своїх підрозділів, які ведуть бої на плацдармі на північ від міста.
«Це вкрай необхідно ворогу для продовження тиску на українську оборону, як у самому місті, так і на його північно-західних околицях. Адже, в іншому випадку (тобто настання більш-менш тривалої паузи у його наступі) виснажені безперервними боями на плацдармі передові підрозділи противника, які через це, скажімо так, мають дуже суперечливу боєздатність, можуть просто не втримати свої позиції та будуть змушені відступити у разі початку масованих контратак з боку ЗСУ», – прогнозує аналітик.
Машовець підкреслює: ворогу зараз потрібно за будь-яку ціну забезпечити безперервність свого наступу на Куп’янщині.
«Адже, передові підрозділи 68-ї мотострілецької дивізії противника та його 27-ї окремої мотострілецької бригади, які прорвалися до міста та району Кіндрашівка – Західне – Голубівка – Радьківка, перебувають у досить вразливому становищі», – пояснив аналітик.
Інакше, продовжує експерт, якщо все ж таки настане пауза, то у СОУ з’явиться можливість, а головне – час швидко «знайти резерви», перегрупувати сюди свої додаткові сили та засоби, а потім розпочати масовані контратаки.
«Сам по собі плацдарм противника на західному березі Осколу довгий, але вузький. По рубежу Кіндрашівка-Західне він має ширину 3-3,2 км, а в районі Красного Першого – до 5-ти км. По суті, через це ЗСУ цілком можуть організувати своєрідне «розчленування» плацдарму противника на будь-якому зручному для них напрямку, причому, на протязі всіх 40 км… Зрозуміло, що в цьому плані, чим ближче така ділянка до Куп’янська, тим чутливішими можуть стати для ворога ці гіпотетичні контратаки ЗСУ. Він це розуміє і тому, крім завдання продовжувати свій наступ на Куп’янськ, для його командування додається ще одне завдання – необхідність, по суті, утримувати решту плацдарму», – акцентує Машовець.
За його даними, наразі основні зусилля 6-ї ЗВА противника на її плацдармі зосереджені саме в його південній частині, де ця армія вирішує своє основне завдання – прорватися до Куп’янська максимально «глибоко» і закріпитися там. Саме туди прямувала основна маса живої сили противника (в тому числі і «по трубі»).
Відео: 5-ий канал, Машовець оцінив, чи повториться сценарій “Труба 3.0”
«Його спорадичні атаки з плацдарму на інших напрямках (Красне Перше – Нововасилівка та Дворічна – Путникове) частиною сил тієї ж 6-ї ЗВА, а також атаки противника в смузі сусідньої з 6-ї ЗВА 1-ї танкової армії (ТА) силами передових частин її 47-ї танкової дивізії (тд) у напрямку Степова Новоселівка – Піщане, очевидно, покликані ускладнити для українського командування маневр силами та засобами, як по фронту, так і від плацдарму на схід від Куп’янська в район самого міста. Тобто вони (у сенсі, ці атаки) є допоміжними. Іншими словами, російське командування цілком усвідомлює, що воно ні в якому разі не повинно допускати найменшої паузи у своєму наступі в смузі 6-ї ЗВА. Тому для російських військ на цьому напрямку критично важливо якнайшвидше розширити свій прорив до необхідних «стабільних» показчиків. Відповідно, в цьому плані для них, як то кажуть, зволікання – це як смерть. В даному випадку це майже в буквальному сенсі», – пише Машовець.
Він додає: якщо розглядати ситуацію на Куп’янщині ще ширше, з оперативно-стратегічної точки зору, то виконання завдань ворога, виглядає ще більш проблематичним. Адже окупанти ведуть наступ на кількох напрямках, а для цього їм необхідні люди.
«Це викликало у низки наших експертів, які регулярно роблять коментарі в публічно-інформаційній сфері, певний сплеск «пророцтв і прогнозів» щодо Великої Осінньої наступальної операції ри-фи. Сама по собі ця ідея (я маю на увазі «про наступ ворога») цілком розумна і логічна. Але, як то кажуть, в будь-якій справі є нюанси. Отже, щодо всіх цих «переміщень» та перегрупувань противника вони – досить красномовні…», – вважає аналітик.
Він допускає, що для вирішення важливого для ворога завдання – «прориву на Куп’янськ» та його подальшого взяття, командування РФ таки знайде резерви.
«Як на мене, противник зможе «нашкребти» спеціально для Куп’янська 1-2 додаткові дивізії. Але… противнику потрібно буде зробити все це досить швидко, а головне – одночасно, подбавши про рівень боєздатності цих резервів. В умовах інших «палаючих» оперативних напрямків, де ворожому командуванню також потрібна жива сила у «товарних» обсягах, причому – постійно, зробити все це буде досить складно. Виходячи з усього вищесказаного, висловлю власну дилетантську точку зору. Ситуація на Куп’янському напрямку, безперечно, виглядає дуже складною, і я б навіть сказав досить важкою. Однак вона далеко не така безнадійна, як здається на перший погляд. Зрозуміло, що її «виправлення» вимагатиме від командування ЗСУ двох речей – мало не «ювелірного» розрахунку та розподілу власних сил і засобів, необхідних для цього, а головне – достатньо математично вивіреного и обґрунтованого розрахунку найбільш підходящого моменту та часу для таких дій, аби досягнути максимально можливого результату», – підсумував Машовець.
