У п’ятницю, 22 серпня, у Києві відбулася пресконференція за участю жінок із громадської організації «Нумо, сестри!», які нещодавно повернулися з російського полону. Мовиться про Світлану Головань, Юлію Паніну та Марину Березняцьку, які проживали на Донеччині, і яких увʼязнили рашисти в 2019 році.

Жінки провели у неволі шість років. За цей час вони були відірвані від звичного життя, не знали, що відбувається в Україні, і яку підтримку можуть отримати після звільнення.

До війни кожна з них жила звичайним мирним життям. Світлана Головань солила та коптила рибу з Азовського моря на продаж, а Марина Березняцька мала власний притулок собак.

Причини затримання жінок окупаційними силами були різними: Світлану арештували через родинні звʼязки в Україні, Юлію викрали, коли вона везла доньку до школи, а Марину звинуватили у співпраці зі Службою безпеки України.

Про тортури та умови утримання колишні бранки кремля не розповідають: надто важко повертатися до спогадів. Єдине, чим ділилися, — як молилися і щодня трималися за надію.

«Ми проходили тортури, але надія не вмирала. Я щодня молилася Господу Богу. Коли виходила з колонії через ворота, сказала: „Господи, дякую, ти почув мої молитви“. І я дуже сподіваюся скоро зустрітися зі своїми доньками, яких не бачила шість років, і які знаходяться в Німеччині», — розповіла Світлана Головань.

День обміну став для них несподіваним і надзвичайно емоційним.

«Я наче опинилася в раю. Я справді побачила всіх людей, які нас зустрічали. Це були і діти, і дорослі, вся Україна махала нам прапорами. Ми їхали й плакали в автобусі. Нас переповнювали емоції, бо шість років у нас їх не було. Ми дуже вдячні за те, що нас нарешті поміняли. Ми чекали цього дуже довго», — продовжила Світлана.

Нині Марина, Юлія та Світлана перебувають у медзакладі, де проходять лікування та реабілітацію. Найгостріше питання, яке стоїть перед ними, — це житло: їхні домівки залишилися на тимчасово окупованій території, а можливості орендувати помешкання на підконтрольній Україні частині наразі немає. Допомогти зі звільненими жінками закликають через громадську організацію «Нумо, сестри!».

«Вечірній Київ» писав, що раніше Нобелівські лауреати, правозахисники, журналісти та родини звільнених з російського полону звернулися з відкритим листом до президента США. Вони закликали Дональда Трампа підняти тему українських полонених під час зустрічі з російським диктатором.

У листі йшлось, що росія й надалі утримує десятки тисяч українських цивільних та військових, серед яких є особливо вразливі категорії людей, і їхнє звільнення не можна відкладати.