56-річний Юрій, син Чикатила, заявив, що не планує приєднуватися до Сил оборони України через стан здоров’я. Водночас у ТЦК Харкова стверджують, що чоловік порушує мобілізаційні правила.
Про це «Суспільному» повідомив начальник Слобідського районного ТЦК і СП Дмитро Сльота.
У ТЦК сказали, що чоловік порушував правила військового обліку.
Сам чоловік у коментарі журналістам наголосив, що «живий, не служив» і не ухиляється від мобілізації. А також, наголосив, що свої дані оновив через ЦНАП. Має хронічні хвороби, мобілізуватися не планує.
Юрій додав, що поширення у росЗМІ чуток про його смерть його не цікавить:
«Мені байдуже до цих фейків», — підсумував чоловік.
20 серпня російські пропагандистські ресурси поширили фейкову інформацію про нібито загибель біля Харкова сина сумнозвісного радянського серійного вбивці Андрія Чикатила.
Цей фейк підхопили щонайменше 30 російських медіа, а згодом його почали поширювати й деякі українські телеграм-канали. Пропагандисти стверджували, що чоловік нібито воював у складі ЗСУ з початку повномасштабного вторгнення, служив в артилерійських підрозділах і загинув під час «масованого артобстрілу російських військ» за 20 кілометрів від Харкова.
Окрім цього, вони повідомляли про нібито посмертне нагородження чоловіка «Орденом за мужність II ступеня».
При цьому справжнього прізвища Юрія не вказували, називаючи його «Чикатило-молодшим» і поширюючи пропагандистські меседжі про «сина кривавого маніяка».
Андрій Чикатило — радянський серійний убивця та ґвалтівник, який у період із 1978 по 1990 рік скоїв щонайменше 53 доведені вбивства. Народився у 1936 році на Харківщині, згодом переїхав до РРФСР, де й проживав.
Його жертвами стали 21 хлопчик віком від 7 до 16 років, 14 дівчаток від 9 до 17 років та 17 дорослих жінок у Російській, Українській та Узбецькій РСР.
У жовтні 1992 року Чикатило засудили до смертної кари, а вирок виконали у лютому 1994-го. Після його арешту дружина з дітьми змінили прізвище, продали квартиру в Росії та переїхали до Харкова.
А ось, на Луганщині було ліквідовано окупантів причетних до звірств у Бучі.
У військовій розвідці уточнили, що цей підрозділ окупантів виконував функцію мобільної групи ППО для прикриття від повітряних атак облаштованої неподалік будинку ворожої військово-ремонтної бази.
У ГУР додали, що на початку повномасштабного вторгнення 2022 року російські окупанти, яких було знищено на Луганщині, брали безпосередню участь у скоєнні воєнних злочинів у місті Буча Київської області.
