Костел Пресвятої Трійці у Микулинцях на Тернопільщині часто порівнюють з дрезденським. За переказами, коли архітектор будував храм на Поділлі, він взяв проєкт німецького костелу за зразок. Хоча точних фактів про таке «запозичення» документально не підтверджено. Однак ця велична споруда однозначно вартує того, щоб її побачити.

Ця красива сакральна будівля постала у XVIII ст. у стилі бароко. Архітектор, що її спроєктував, Авґуст Мошинський був родом із Саксонії. Тому, за історичними переказами, за взірець він взяв католицький костел у Дрездені, який при королівському палаці звів архітектор Ґаетано К’явері.

Фінансувала роботи власниця Микулинців Людвіга Потоцька, вдова великого коронного гетьмана Речі Посполитої Юзефа Потоцького. За її сприяння при костелі заклали монастир ордену святого Вінсента. Костел і монастирські келії тоді захищали міцні оборонні мури. Коли монастир закрили, храм став парафіяльним.

Як і вся барокова архітектура, микулинецький костел має багате оздоблення. Всередині було п’ять вівтарів. Центральний містив образ Святої Трійці, на честь якої й названий храм, а над ним був напис латиною Et hi unum sunt («І ці єдині є»).

Скульптури є не лише в інтер’єрі, але й в нішах на фасаді костелу. Частину дерев’яних фігур врятували від знищення, вони зберігаються у фондах Олеського замку.

Зараз на головному вівтарі можна помилуватися також копією Сікстинської мадонни Рафаеля. Оригінал, до речі, також експонується у галереї Дрездена.

За храмом є старий міський цвинтар з давніми надгробками. Там покоїться остання дідичка Микулинців графиня Юзефа Рей. Нещодавно на вежі костелу встановили звуковий годинник, який сповіщає не лише час, але й щоранку мелодією вшановує пам’ять полеглих Героїв.

Костел Святої Трійці у Микулинцях розташований по дорозі до замку на вул. Хоткевича, 2. Щоб домовитися про візит, варто попередньо зателефонувати.