FPV-дронів з боку Росії стає більше. Це пов’язано з літнім сезоном, навчанням все більшої кількості операторів та розгортанням масового виробництва самих безпілотників.

Помилково вважати, що мова йде лише про оптоволоконні дрони, які у всіх на слуху. Звичайних FPV на радіокеруванні й сьогодні, й через місяць буде вдосталь, тож питання захисту від них є для військових ключовим.

Проблему FPV-дронів відчувають і місцеві жителі прифронтових міст, які щодня стикаються з російським терором. Про це "Оборонка" писала в окремому тексті.

Класичним способом захисту від дронів є засоби РЕБ (радіоелектронної боротьби), які створюють перешкоди для прийому сигналу ще на підльоті до цілі та переривають зв’язок з оператором. З 2023 року тривають великі технологічні перегони між дронами та РЕБ. Дрони намагаються обійти завади, "стрибати" по різних частотах, а РЕР (радіоелектронна розвідка) та РЕБ – швидше і точніше виявляти ворожі частоти та глушити їх.

Куди рухається технологічне протистояння дронів та РЕБ, й чого не вистачає для повного захисту українських військових?

За допомогу в перевірці технічних деталей матеріалу "Оборонка" дякує заступнику директора компанії Piranha Tech Анатолію Храпчинському.

Дронами керують через радіохвилі: оператор на певних частотах подає команди через пульт, а дрон їх приймає та через інший канал передає відео. Надійний спосіб цьому протидіяти – виявити частоти оператора та запустити на ці ж частоти інший, більш потужний сигнал. У випадку успіху дрон втрачає керування і падає або повертається на базу, якщо має таку функцію. Саме так працюють засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Ще у 2023-му році дрони працювали на кількох стандартних частотах. Коли під ці частоти стали з’являтись РЕБи і дрони почали втрачати ефективність – частоти почали змінюватись.

Сьогодні ворожі дрони літають на різних частотах, щоб збільшити шанси обійти РЕБ. Фахівець у галузі військових радіотехнологій Сергій "Флеш" Бескрестнов розповів, що на одній з ділянок 20% дронів літають на частотах 400-490 МГц, ще 30% – на більш "класичних" 720-1020 МГц, ще частина – на 2.1-2.3 ГГц. Пропорції використання тих чи інших частот можуть відрізнятись на кожній конкретній ділянці фронту.

Також для обходу окопного РЕБу еволюціонують самі дрони. І мова не лише про поширення безпілотників на оптоволокні. Деякі дрони з радіокеруванням можуть динамічно змінювати робочу частоту, працюють з підсилювачем сигналу, який збільшує шанси обійти РЕБ, мають систему автоматичного наведення на ціль навіть після втрати зв’язку, можуть самотужки орієнтуватись у просторі під час впливу радіоперешкод тощо.

Росіяни також використовують низькоорбітальні супутники радіотехнічної розвідки для виявлення джерел випромінювання (тобто засобів РЕР та РЕБ) на території України. Ці супутники аналізують електромагнітне середовище, фіксують координати активних передавачів і можуть передавати цю інформацію практично у реальному часі. Таким чином, ворог будує маршрути обходу зон дії РЕБ або планує удари по них.

Засоби РЕБ є дуже затребуваними на фронті, бо саме вони захищають піхоту від FPV-дронів на радіокеруванні, яких залишається вдосталь. Ефективність РЕБу залежить від якості комплектуючих, відповідності ворожим робочим частотам, рельєфу, погоди, якості ворожого дрона, якості координації з іншими системами, правильності застосування тощо.

Якщо говорити загалом про протистояння дронів та РЕБ, то співрозмовники "Оборонки" сходяться на тому, що ініціатива в розвитку залишається за дронами, бо засоби ураження еволюціонують першими, а засоби захисту – відповідають на виклики.

Постійні перегони за актуальними частотами особливо відчувають військові на фронті.

На фронтових РЕБах є різні типи антен. Всеспрямовані (або купольні) створюють "захисне поле". Вони ефективні, коли на позицію летить багато дронів з різних боків. "Купольна" система розподіляє енергію сигналу у всі сторони одночасно. Через розсіювання енергії потужність сигналу є меншою, тому його дальність обмежена. Зазвичай таких засобів вистачає, щоб захиститись у радіусі 200–300 м.

Також є спрямовані антени. Вони фокусують всю свою потужність у певному напрямку з вузьким кутом (часто це 10–60°). Завдяки фокусуванню на невеликому відрізку такі антени можуть придушувати ціль, яка перебуває в кількох кілометрах. Але на відміну від купольних, оператору РЕБ зі спрямованою антеною обов’язково потрібно знати її напрямок. Для різних цілей та задач підходять різні типи антен.

Є кілька видів засобів РЕБ для ближнього захисту:

Рюкзаки РЕБ — це мобільне обладнання для піхоти. Всередині рюкзака РЕБ є спеціальні передавачі. Вони створюють перешкоди на кількох діапазонах частот, мають антени, акумулятор (до 8 годин роботи) та систему охолодження.

Протидронова рушниця – візуально в чомусь схожа зі звичайною, але не стріляє кулями, а випромінює радіохвилі в певному напрямку. Коли солдат бачить ворожий дрон, він цілиться в нього з цієї рушниці та натискає кнопку. Якщо все успішно, радіосигнали блокують зв’язок між дроном і оператором.

РЕБ, які ставлять на позиціях, називають стаціонарними. Їх використовують в обороні позицій техніки, штабів та важливих об'єктів, щоб максимально знизити ризик атак з повітря.

РЕБи для захисту машин називають портативними або мобільними. Це можуть бути як "гаражні" вироби, які просто поставили на дах автомобіля, так і повноцінно інтегровані на транспорт великими виробниками.

Серед тих засобів РЕБ, які ставлять на машини або в окоп, військовим зручніше користуватись модульними – тобто такими, де окремо батарея, окремо – комплекс з антенами.

Ефективно працювати РЕБу допомагає радіоелектронна розвідка (РЕР). Залежно від типу, моделі та задачі, такі системи можуть збирати агреговані дані про ворожі робочі частоти по всій ділянці фронту, щоб надати інформацію виробникам РЕБ та військовим, "в моменті" попереджати про наближення ворожого дрону, визначати його частоти, миттєво подати сигнал РЕБу на придушення сигналу та навіть перехоплювати з нього відео.

Наприклад, великі системи PLASTUN або AZIMUTH аналізують радіовипромінювання ворожих цілей в радіусі на десятки кілометрів, ідентифікують їх та визначають напрямок руху.

А портативні детектори, які військові можуть носити з собою, попереджають про наближення ворожих цілей. Вони дозволяють військовому швидко на них зреагувати. Наприклад, "Цукорок" заточений на виявлення ворожих дронів "Мавік" та "Ланцет", а "Чуйка" – на виявлення FPV-дронів у трьох діапазонах частот. Детекторів на ринку існує багато, і всі вони мають різну вартість та ефективність.

Якісна робота РЕР дозволяє військовим діяти швидко у випадку наближення загрози: включити РЕБ або просто сховатись в найближчому укритті.

Проблема в тому, що ворожих дронів стало дуже багато, засобів РЕБ також. Поле бою виглядає все більш небезпечно та хаотично.

В державному кластері Brave1 зараз вважають найбільш актуальними системи, які створюють вибіркові завади, а не глушать все підряд, включаючи "дружні" дрони. "Найперспективніший напрям – перехід від широкосмугового до точкового глушіння", — зазначив у коментарі "Оборонці" Олег Донець, експерт із Brave1.

Точкове глушіння – це як лазер, що б’є точно в ціль: воно блокує лише ту частоту, на які відбувається передача сигналу між ворожим дроном та оператором, не заважаючи своїм. Натомість широкосмугове "глушить" широкий діапазон частот зачіпаючи всіх навколо та "розмазуючи" потужність сигналу по різних частотах.

Інтелектуальні системи РЕБ в ідеалі мають працювати "точково" – аналізувати спектр радіочастот за допомогою тісного зв’язку з РЕР, визначати точні частоти ворожого дрону і створювати завади тільки в потрібному діапазоні, в потрібному місці, в потрібний час.

Йдеться про ешелоновану систему, в якій засоби РЕБ працюють на різних дистанціях і доповнюють одне одного. Первинно  - це індивідуальні засоби, які призначені для захисту окремих піхотинців або невеликих груп. Далі - засоби для захисту позицій та техніки. Наступний рівень - це мобільні комплекси та системи, що покривають більшу територію. У тилу - стаціонарні системи, здатні виявляти і глушити дрони на значних відстанях. 

Усе це має бути об’єднано в єдину мережу, щоб створити безперервне захисне поле – своєрідний радіохвильовий купол над усією лінією фронту, через який пролітатиме мінімум безпілотників.

Як саме побудувати таку велику інтелектуальну систему? Опитані "Оборонкою" учасники ринку бачать два ключових шляхи. Перший – створити новий великий проєкт, використовуючи нову техніку, яка буде з самого початку заточена під цю задачу. Другий – "подружити" вже наявні засоби РЕР та РЕБ й автоматизувати їх взаємодію, лише точково доповнюючи цю систему.

Українська Kvertus пропонує іти першим шляхом. Вона розробила проєкт Atlas, який є поєднанням їхніх систем РЕБ Mirage та РЕР Azimuth. Розробник стверджує, що направлена антена Mirage діє до 20 км, а всеспрямована – до 8 км. Система перекриває частоти від 300 до 1500 МГц, а незабаром – і до 6000 МГц.

За підрахунками компанії, для створення щільної системи захисту вздовж усього фронту (1300 км) потрібно 6000 блоків Mirage і 300 систем Azimuth. Ціна питання – понад 5 млрд грн. Зараз закрито лише 10% від цієї потреби.

Але в галузі та серед військових є також інший погляд. Що систему "інтелектуального" захисту не треба будувати з нуля. Натомість треба об’єднати системи РЕР та РЕБ від різних виробників, які вже працюють на фронті. Це дозволить зекономити багато грошей.

Опитані "Оборонкою" виробники та військові зазначають, що для подальшої ефективної протидії дронам сегмента РЕБ бракує системності.

"Істек" з "Хартії" зазначив, що дуже мало підрозділів ведуть детальну статистику по засобах РЕБ. Від командування не вистачає чітких шаблонів, як саме військовим збирати цю інформацію та передавати її наверх, щоб у "центрі" вже робили свої висновки та надавали військовим актуальну техніку й рекомендації.

Також наболілим питанням є якісна підготовка операторів. РЕБ потрібен усім, але не всі вміють ним правильно користуватись.

Проте, в Україні з’являється все більше можливостей, щоб навчитись користуватись засобами РЕБ ефективно: від дводенних інтесивів до академічних програм.

Зараз діють кілька рівнів підготовки операторів РЕБ. Серед прикладних – курси Global Drone Academy і Taifun (аналіз спектра, практика на полігоні), школа "Боривітер" (12-денний курс з антенами й відеомоніторингом), навчальні програми фонду "Дігнітас" і в додатку "Армія+". Університетський рівень представляє ХНУРЕ зі спеціальністю "радіоелектронна боротьба".

Деякі виробники (наприклад, Kvertus) проводять спеціалізовані тренінги для користувачів. Відповідні центри підготовки операторів РЕБ формуються в ЗСУ та НГУ.

Подальша спроможність України захищатись від постійно еволюціонуючих дронів напряму залежить від здатності держави будувати великі та складні системи збору інформації, військової взаємодії та виробництва. І це – великий виклик для всієї галузі.