Вилучення: Рамон 88 (K, пряма червона)
Свої перші два сезони після повернення до Серії А "Дженоа" провела як міцний середняк. Неяскравий, який не грає в атакувальний футбол, не полюбляє володіти м'ячем, не створює багато. Натомість, жорсткий, бойовитий, організований, непоступливий. Навіть зміна тренера майже рік тому – Альберто Джилардіно на Патріка Вієйра – не змінила її. Цього сезону генуезці виглядають такими ж самими. Їхній атакувальний потенціал виглядає навіть меншим, ніж раніше. Але вони борються.
В першому турі у геть похмурому матчі вони зіграли 0:0 з "Лечче". В другому відчайдушно боролися з "Ювентусом", влучили у поперечину, змушували воротаря гранда працювати, але пропустили зі стандартного положення та програли. Сьогодні в Комо вони також боролися запекло. Здавалося, що поступаються, що за якістю, талантом, швидкістю слабші за суперника, який повинен стати головною сенсацією сезону. Але в підсумку у доданий час все ж таки знайшли свій перший гол у сезоні і не програли.
В першому таймі "Дженоа" високо пресингувала, відштовхувала "Комо" на його половину поля. Щоправда, через це пропускала контратаки. В одній такій Ніко Пас, найкращий молодий гравець ліги у серпні, розгорнув двох захисників і влупив з 25-ти метрів. Також Кюн вискакував на воротаря, той врятував, а Мората на добиванні в падінні пробачив, не влучивши у ворота. Але й гості створили. Потрійний момент. Двічі дивом врятував воротар господарів, потім на лінії воріт не меншим дивом – захисник.
В другому таймі після кількох активних хвилин "Дженоа" здавалося, що "Комо" перехоплює ініціативу. Він тримав м'яч на половині поля суперника, залишався організованим. В атаці майже не створював (удар Войводи з 15-ти метрів відбив Леалі), але й в обороні нічого не дозволяв. Не дозволяв і коли почав відходити в оборону. Хоча зрештою за такий відхід поплатився. Вже після вилучення свого гравця. Серхі Роберто врятував на лінії воріт від удару Нортона-Каффі, але Екубан добив.
"Комо" з чотирма очками після трьох матчів, два з яких – домашні. Від потенційної сенсації сезону чекали на більше. Сьогодні він повинен був дотискати суперника, а не сидіти на 1:0. А "Дженоа" терміново повинна покращувати атаку, але хоча б перший гол знайшла і хоча б друге очко набрала. А бореться вона люто.
Руслан Малиновський в другому турі проти "Ювентуса" отримав 25 ігрових хвилин. А ось сьогодні вже вийшов у стартовому складі та відіграв 71. Номінально розташовувався на позиції центрального атакувального півзахисника, "десятки". Але більше діяв у центрі поля, допомагав боротися та розігрувати, розподіляв м'ячі. Пресингував в першій лінії, з атакою, причому, що цікаво - не в центрі, а ближче до правого флангу. А загалом з'являвся на всіх ділянках поля. Крім обох штрафних майданчиків.
На момент заміни на 71-ій хвилині він був четвертим в команді за передачами (36, 86 відсотків точних), п'ятим за дотиками до м'яча (48). Лише два з дотиків відбулися у штрафному майданчику суперника, та й ті – в його правому куті. Руслан діяв занадто далеко від воріт. Одного разу пробив здалеку, але влучив в захисника. Одного разу закинув м'яч у ліву частину штрафного, партнер по команді прострілив в центр, і з цього й відбувся потрійний супермомент "Дженоа" в першому таймі.
Також слід відзначити його три виконані фоли та три зароблені. Зокрема, жовту картку за зрив контратаки правим флангом оборони "Дженоа". Відзначаємо і чотири довгі паси, всі – точні. Два перехоплення м'яча. І 11 двобоїв, з яких шість було виграно. Він справді важко працював, розігрував, диригував. Проте ефективності не вистачало, і загалом боротьба "Дженоа" у центрі поля здавалася програною. Поки вона не притиснула наприкінці матчу і не зрівняла.
