Коротко
Вистава «Розмова птахів» стала особливою завдяки унікальному місцю проведення – галявині перед Софією Київською. Актори та музиканти створили атмосферу справжнього українського барокового саду радості, поєднуючи традиційний спів, поезію Сковороди та сучасне мистецтво. Наталія Половинка наголосила на важливості передачі знань про народні традиції наступним поколінням.
Події, які відбуваються в рамках фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage, мають величезний бонус — місце проведення. Затишні локації Софії Київської посилюють враження від виставок, показів фільмів чи вистав, інтелектуальних дискусій. Але в програмі є події, які органічні для подвір’я Софії.
Саме такою була музична вистава «Розмова птахів» театрального центру «Слово і голос» і Наталії Половинки, ансамблю «Хорея Козацька» під керівництвом Тараса Компаніченка та лабораторії степового розспіву «Євшан-Зілля» об’єднує духовну і барокову музику, традиційний спів і поезію Григорія Сковороди.
Дійство перенесли з головної сцени фестивалю на галявину перед нею. Центром дійства був стіл із лавами, довкола яких і розмістилися музиканти Хореї, а акторки і театрального центру «Слово і голос» босоніж танцювали і співали довкола, пригощали гостей яблуками і виноградом під чудовий акомпанемент учасників лабораторії степового розспіву «Євшан- Зілля» із Запоріжжя. Розкішні костюми від Оксани Караванської, у яких акторки, наче різнобарвні райські пташки, створювали справжній український бароковий сад радості.
«Розмова птахів» у різних варіантах звучала у Львові і навіть Ватикані, але саме у Києві актори мали змогу дарувати своє мистецтво у саду, просто неба. Заслужена артистка України, лауреатка премії Тараса Шевченка, Наталія Половинка, яка є авторкою і режисеркою проєкту, вважає таке місце для цієї вистави — ідеальним.
«Виконавці у цій виставі — хранителі традицій, які вивчають народний спів. Знання, яке йде через нас ми маємо передати наступним поколінням», — розповіла Наталія Половинка. Вона зауважила, що хоча мова творів Сковороди архаїчна, староукраїнська, книжна, проте ми її повинні знати.
«Якщо українська мова — це наша мама, то староукраїнська — бабуся. Це мова високого стилю і символів, яка не залишає місця для профанності», — продовжила режисерка вистави. Вона з великою теплотою відгукнулася про київську публіку, уважну і справжню.
До слова, тим хто цікавиться народними традиціями варто звернути увагу на простір, присвячений кобзарсько-лірницькій традиції, яку ЮНЕСКО визнало частиною нематеріальної спадщини людства. На кобзарській галявині у суботу та неділю звучатимуть кобза, бандура й ліра у виконанні сучасних кобзарів — носіїв епічної пам’яті, духу опору й сили української пісні.
Вшанування пам’яті та звільнена музика: як пройшов перший день Bouquet Kyiv Stage
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
