У місті Пряшів, що у Словаччині, пройшов перший матч між українським “Поліссям” та італійською “Фіорентиною”. Фаворит у цьому протистоянні був відомий заздалегідь, тож основний інтерес в українських уболівальників викликала сама спроба нав’язання конкуренції.

Врешті, цікаво було глянути, наскільки українська команда поступається одному з головних претендентів не те що на участь, а перемогу в турнірі Ліги конференцій. “Поліщуки” програли “фіалкам” з рахунком 0:3 та, при майже заповнених трибунах арени “Татран”, відправилися готуватися до наступного протистояння, яке пройде вже в Італії, оскільки ігор у чемпіонаті України в найближчий вікенд не заплановано.

Проте, варто ще раз пригадати (навіть якщо не дуже то і хочеться) події гри, які стали ключовими та вирішили долю напевно вже всієї Ліги конференцій для “Полісся”.

Одразу зі старту “Фіо” спробувала “катком закатати” українських футболістів, створивши пресинг та першу серію кутових. Декілька гострих забігань крайніх захисників, ударів та загалом високого розташування призвели до першого забитого м’яча флорентійцями. Мойзе Кін тільки-но отримав нагоду вийти на вільний простір, як одразу вгатив по м’ячу і той, довго не думаючи, спрямувався під стійку, але ключовим став рикошет від неї в спину голкіпера “поліських вовків” Олега Кудрика. Як додатковий мінус до всього – гол був записаний на Олега “як у власні ворота”.

Після цього гра дещо сповільнилася і італійський гранд дозволив аутсайдерам підійти до своїх воріт. “Полісся”, набравшись сил, почало підтискати “фіалок” та, що головне, вичавлювати з цього користь. Захисна ланка будь-якої команди, коли перебуває під пресингом, може давати збої, а коли ця команда тільки входить у сезон після навантажень, отриманих на тренувальних зборах, то тут і умовний “Реал” чи “Манчестер Сіті” міг би функціонально здати. От саме так вийшло і в цьому матчі. Рахунок комфортний, тому італійці “підсіли”, розташовуючись середнім блоком на своїй половині поля. Так само вони почали помилятися в передачах у своїй першій зоні, але реалізація помилок у виконанні гравців “Полісся” залишала бажати кращого.

Але високий пресинг, хай навіть епізодичний, має свої мінуси – вільні зони на власній частині поля, коли захист набуває найбільшої слабкості та вразливості. Саме цим і скористалися швидкісні гравці команди в білій формі. Після гострого епізоду з можливим пенальті на Олександрі Назаренку, “Фіорентина” вибігла в контратаку, оминаючи порожнечу в центрі поля без зайвого спротиву через відсутність достатньої кількості футболістів “Полісся” у тій зоні, і змогла подвоїти свою перевагу.

Подальша гра житомирян не відрізнялася від дій у першій частині тайму. Єдине, Кудрик, який до цього, мабуть, найбільше тримав м’яч у себе в ногах серед усіх гравців української команди, вже не так часто міг дозволити собі просто стояти, наступивши робочою правою на “ігровий снаряд”.

З позитивом для українців закінчився перший тайм: італієць Мойзе Кін отримав вилучення за неспортивну поведінку, а точніше відмашку від Сарапія. Дивне рішення, оскільки так само в правилах немає, що одному гравцю можна таскати іншого за волосся, Марк Кукурелья може підтвердити ці слова. Натомість дій захисника “поліських вовків” головний арбітр матчу не помітив. Сказати, що цей епізод суттєво вплинув на долю матчу, – ні. Дякуємо принаймні за те, що вигнав з поля два потенційні м’ячі, забиті у ворота українців.

У другому таймі підопічні Руслана Петровича спробували грати першим номером, насівши на ворота “фіолетових”. Перекатування м’яча мало розгойдувати захисні редути суперників, проте в певний момент виявилося, що ми заколисали самі себе. Втративши пильність, знову отримали “на горіхи” в блискучій та блискавичній контратаці. Гудмундссон легко втік від тих, хто його опікав, та спокійно низом відправив м'яч повз Кудрика.

Заміни Корнійчука та Філіппова дали змогу увійти в гру Гайдучику та Гонсалвешу, змістивши Назаренка на позицію лівого захисника. Микола Гайдучик вправно зміг пристосуватися до боротьби з більш зірковими візаві, маючи декілька нагод для того, щоб забити перший. Відмінну опозицію продемонстрував голкіпер Давід Де Геа – колись один із найкращих воротарів світу. Іспанець не забув, як робити неймовірні, космічні сейви.

У підсумку, поступаємося 0:3. Прикро усвідомлювати, що той натиск і нібито перевага – це не заслуга “Полісся”, а радше відпочинок, спокій і небажання “Фіорентини” зайвий раз атакувати. В цьому можемо впевнитися, оскільки такий потрібний їм третій гол був забитий надто легко. Дякуємо житомирській команді за небайдужість у діях та спроби спротиву, але констатуємо, що суперники вищі на три голови.