Останні кілька тижнів на полі бою між Покровськом і Костянтинівкою були чи не найгарячішими за весь час російських спроб наступу тут. Просування ворога стало критичним у момент, коли російські війська впритул підійшли до автодороги, що сполучає Добропілля з тиловим Краматорськом, і значно ускладнили логістику українських сил.
Україна була змушена терміново перекинути на цей напрямок додаткові сили, включно з 1-м корпусом НГУ «Азов», який став основною рушійною силою для зупинки ворога там. Утім, ситуація досі залишається вкрай напруженою, а зону початкового прориву ворога повністю взяти під контроль так і не вдалося.
Кореспондент ZN.UA особисто поспілкувався з командирами підрозділів нижчої ланки, які тримають оборону в цьому районі, та готовий поділитися деталями й прогнозами щодо майбутнього Покровського напрямку фронту.
Найважливішим у цій ситуації є розуміння причин початкового прориву ворога в глибину оборонних порядків української армії. Їх, за словами військових, які на умовах анонімності поспілкувались із ZN.UA, щонайменше дві.
Перша — глобальніша — полягає у відсутності лінії фронту в класичному розумінні цього поняття. Тобто лінії окопів, бліндажів та бункерів, у яких піхотинці тримають оборону проти сил ворога, що наступають. 2025 року лінія фронту — це опорні пункти й окопи, розташовані на значній відстані один від одного, між якими немає чіткої організації оборони простору.
Контроль над підходом штурмових сил ворога здебільшого здійснюють розвідувальні дрони ближнього радіусу. Також за дронами й ураження техніки, що наступає, — тут у бій ідуть FPV. Утім, на ділянках, де ворогу вдається прорватися на контрольовану українськими силами територію, зустріти їх там часто нема кому.
Друга причина, за словами двох джерел ZN.UA, полягає в тому, що в момент прориву російських підрозділів на цій ділянці українські сили здійснювали ротацію та не могли організовано відбивати прорив ворожих штурмових груп. До речі, росіяни вміло застосовували тут тактику ДРГ й намагалися прорватися в наш тил уночі, використовуючи маскувальні халати й тепловідбивні ковдри.
Велике значення в цьому випадку зіграло те, що росіяни не встигли розширити зону прориву та укріпити фланги. Це дало змогу новопереміщеним українським підрозділам фактично розрізати наступальний кулак ЗС РФ та зачистити села Золотий Колодязь і Веселе. Станом на перші дні вересня такі заходи відбуваються в селі Кучерів Яр і Нове Шахове.
Однак про повне нівелювання початкового успіху ворога зараз не йдеться. Можна вже констатувати, що росіянам вдалося перемістити в зону прориву підрозділи FPV-дронів, які намагаються уражати українську логістику на глибині більш як 20 кілометрів від лінії фронту, а також розширити свій «плацдарм» у бік Шахового та Софіївки, рухаючись у фланг. Ці чинники, безперечно, сковують діяльність переміщених сюди раніше українських підрозділів.
Як раніше повідомляв підрозділ БпЛА «Гострі картузи», що працює на Покровському напрямку, на підході до ЛБЗ знищують до 90% всіх піхотних наступальних сил ворога. За оцінками пілотів FPV бригади НГУ «Азов», які нещодавно були розміщені на цьому напрямку, цей відсоток трохи нижчий, але однаково сягає 75–80% і є найвищим за весь час війни. Однак та безпрецедентна кількість штурмової піхоти, яку застосовує ворог, однаково дає змогу раз-у-раз досягати тактичних цілей.
Утім, останнім часом тактика ворога поблизу Мирнограда та Роденського дещо змінилася. Командири піхотних підрозділів, із якими ZN.UA вдалося поспілкуватися, кажуть про частіше застосування техніки, хоч поки й легкої. Але найближчим часом це може кардинально змінитися.
Усі ознаки вказують на те, що росіяни збираються повернутися до початкової тактики механізованих штурмів, яка передбачає залучення великої кількості бронетехніки, зокрема танків, БМП та БТР. Упродовж останніх кількох днів на тимчасово окупованій території Запорізької та Херсонської областей фіксується пересування колон із десятками одиниць техніки, які переміщують на територію Донецької області.
На сьогодні достеменно відомо про перекидання з території Росії або ж із окупованих територій таких сил:
На думку командира роти 93-ї бригади «Холодний Яр», із яким поспілкувалося ZN.UA, нова тактика росіян може поєднувати масоване застосування бронетехніки на вузьких ділянках фронту зі значно посиленими авіаційними ударами. А перед цим росіяни проводитимуть розвідку слабких ділянок в українській обороні, щоб обрати точний напрямок атаки.
За даними західних OSINT-дослідників, із середини липня до середини серпня росіяни завдали 1400 ударів керованими авіабомбами по лінії фронту між Покровськом та Костянтинівкою. Саме вони стали одним із критеріїв успіху ворога під Шаховим та Кучеровим Яром, кажуть військові, очікуючи ще більшого посилення авіаударів.
Водночас джерела ZN.UA у 93-й бригаді «Холодний Яр» та 12-й бригаді НГУ «Азов» підтвердили, що ворог зазнав значних втрат у піхоті, намагаючись здійснити ривок у бік Добропілля. Оцінки військових зазначених бригад дещо різняться, але попередньо йдеться про 2500–3000 вбитих окупантів лише серед штурмових підрозділів.
Питання, коли саме розпочнеться новий масштабний наступ росіян, залишається відкритим. І готуватися до нього потрібно, не лише переміщуючи на першу лінію додаткові бригади та підрозділи БпЛА, а й укріплюючи тил, логістику й наперед розглядаючи варіанти ймовірного відходу, каже офіцер 93-ї ОМБр «Холодний Яр». На його думку, хаотичний відступ із позицій є однією з причин, чому росіянам вдається робити ривки по 10–15 кілометрів у тил Сил оборони.
Також, як зазначив представник 12-ї бригаду НГУ «Азов», важливим аспектом є координація суміжних бригад. І хоча з упровадженням корпусної структури ці проблеми мають бути вирішені, наразі це реалізовано не до кінця.
Зрештою, як кажуть військові, саме втримання українських підрозділів на лінії Костянтинівка—Добропілля—Покровськ стане вирішальним чинником у битві за український Донбас. Адже саме лінія оборони, за яку точитимуться бої під час нового наступу росіян, є основною — її будували ще з 2022 року. Тож її доля, як і доля всієї Донеччини, вирішуватиметься вже в найближчому майбутньому.
