Що це за рейтинг і чому вам має бути не байдуже?

Це не турнірна таблиця. Це — Power Ranking, суб’єктивно-аналітична спроба відповісти на головне питання: хто реально грав у футбол, а хто просто вийшов на поле?

Оцінюється командна гра відносно рівня суперника і контексту, не лише рахунок. Чи була ідея? Чи працювала структура? Чи хтось узагалі розумів, що відбувається?

Кожна команда отримує оцінку від 1 до 5:

Після кожного туру оцінки складаються і вираховується середній бал — саме він формує рейтинг. Усі оцінки — ручна робота, без VAR і без ШІ, але з любов’ю до найкращої ліги у світі.

Матч вийшов млявим, із темпом, від якого заснула навіть кавомашина на стадіоні. Гол "Полтава" не стільки створила, як він просто стався.

Від "Вереса" чекали більшого — перш за все, ініціативи і гостроти. Якщо не перемагати "Полтаву", то кого тоді взагалі перемагати? Добре, ви програли "Динамо" — там практично всі з цим миряться. Але тут хотілося конструктиву, а не безпорадних спроб розтягти низький блок суперника за рахунок позиційної гри.

Цікаво, до речі, що в цьому турі практично всі спроби грати позиційно себе не виправдали.

Як би "Динамо" не спотикалося в Європі, в УПЛ цього вистачає, щоб перемагати. Навіть наполовину резервний склад у Львові виглядав так, ніби просто влаштував собі тренування з прискоренням.

Тут треба подякувати "Руху". Команда абсолютно не розуміла механіки матчу, в якому грала. "Динамо" могло забити сім, вісім, десять — просто в якийсь момент уже не було сенсу. Федик сказав чесно: "Три голи ми забили самі собі". Це навіть не самоіронія, це точний медичний діагноз.

Проблема в тому, що повна безпорадність суперника не дозволяє ставити киянам оцінку вище за "нормально". Це була гра без боротьби.

Команди з амбіціями на верх турнірної таблиці. В обох — багато новачків, які досі не зіграні.

"Кривбас" у новій версії можна критикувати за багато що, але дві поразки поспіль на цьому етапі виглядали б занадто. І він не програв. Організованістю їхня гра не вражала, але два моменти команда реалізувала. Цього вистачило, аби привітати тренера з днем народження здобутими трьома очками.

"Металіст 1925" зробив, здавалося б, головне — нарешті почав вибудовувати комбінації. Порівняно з блідим матчем проти "Оболоні", це вже прогрес. Проблема лише в тому, що перевага на полі не конвертується автоматично в голи. А їх можна було набити не просто на перемогу, а й на маленький розгром.

Рух уперед у 1925-х є. Але поки немає жодних ознак, що це щось більше, ніж одноразовий спалах. Системність ще в дорозі.

Попри повний контроль над грою, ЛНЗ зумів забити лише з пенальті — та й той довелося добивати після сейву воротаря.

"Епіцентр" намагався шукати свій шанс у контратаках. Проти "Шахтаря" це ще виглядало як план, але тут — радше як безвихідь. Команда Нагорняка явно в шоці від різниці між Першою лігою та УПЛ: календар безжально кинув її на суперників, які наразі на голову сильніші.

"Олександрія" виходила на поле з обов’язком довести, що ганьба з "Кудрівкою" — прикра випадковість.

Але чорна смуга триває, і жодних натяків на минулорічне срібло навіть у бінокль не розгледіти. Експерти закликають до терпіння: мовляв, Нестеренко будує. Питання тільки — чи не з піску.

"Пробив, влучив — гол". Суханов зарядив "із роздягальні" з імовірністю реалізації в кілька сотих і забив. Міг би послухати тренера, розіграти вшир, потонути в позиційній тягучці. І чи була б тоді перемога — з двома ударами у площину за весь матч?

"Колос" зараз — одна з найбільш організованих команд у лізі. Забили гол і відразу сіли блокувати позиційні атаки "Полісся", перекривши практично всі проходи.

Команда Ротаня нагнітала, нанесла багато ударів, але з конструктивом було сутужно. Без реальних моментів голів не буде. Мабуть, бережуть сили на "Фіорентину".

Цікаво, як "Колос" виглядатиме, коли проти нього закриються так само щільно, як він це зробив у Житомирі проти "Полісся".

Арда Туран слушно сказав: "Шахтар" не має права оборонятися подібним чином. В команді пішли травми, і це вдарило по якості резерву. В підсумку, "Гірники" провели найслабший матч у цьому сезоні.

За "Карпатами" ще тяглися проблеми з гри проти "Полісся", але навіть в такому стані команда бігла швидше за суперника. Можливо, "Шахтар" не очікував такої зухвалості і не був до неї готовий.

До "п’ятірки" львів’янам забракло лише одного: перемоги. Суперник дозволяв її взяти.

Можливо, в матчі з "Олександрією" у "Кудрівки" й був оверперфоманс. Але після гри з "Зорею" вже не скажеш, що це команда, яка проводила лише другий матч в УПЛ.

"Кудрівка" грала з характером, не закривалася, не боялася і не ховалася. Навіть гольова передача від голкіпера виглядала як не випадковість, а симптом сміливості.

Фінальний штурм — окрема пісня: на останніх хвилинах у штрафному майданчику суперника "Кудрівка" увімкнула режим "Барселони": з контролем, тиском, вірою в гол — і без нормального удару. Не врятувалася, але компліменти точно заслужила.