Що це за рейтинг і чому вам має бути не байдуже?
Це не турнірна таблиця. Це — Power Ranking, суб’єктивно-аналітична спроба відповісти на головне питання: хто реально грав у футбол, а хто просто вийшов на поле?
Оцінюється командна гра відносно рівня суперника і контексту, не лише рахунок. Чи була ідея? Чи працювала структура? Чи хтось узагалі розумів, що відбувається?
Кожна команда отримує оцінку від 1 до 5:
Після кожного туру оцінки складаються і вираховується середній бал — саме він формує рейтинг. Усі оцінки — ручна робота, без VAR і без ШІ, але з любов’ю до найкращої ліги у світі.
"Колос" провів типовий матч команди. яка шукає баланс між результатом і грою. Вони мали перевагу, створювали моменти, двічі влучили в поперечину, але підвела реалізація. Усі забиті м'ячі прийшли після стандартів — теж треба вміти.
У другому таймі команда підсіла й пропустила гол. Наприкінці матчу "Кривбас" взагалі мало не відігрався — було б смішно, зважаючи на те, що "Колос" контролював хід гри, а суперник ледве стояв на ногах. Тому — тверда "трійка".
"Кривбас", у свою чергу, виглядав абсолютно сирим: без структури, буз ідей, без іскри. Поки що це більше про пошук втраченого себе, ніж про боротьбу за очки.
"Полтава" виглядає як пасажир із Першої ліги, який випадково вибіг на головну сцену. Тренер — за кордоном, команду тренує інший. Але в обох немає ліцензії, тому фактично команду веде третій тренер. Перед матчем у президента Іващенка спитали, хто ж все-таки тренер — і той розповів анекдот про Брєжнєва.
"Рух" хоч і переміг, але так само грав крізь біль і муки. Команда не стільки переграла суперника, скільки дотиснула його за рахунок півтора-двох кращих футболістів. Десь помогло вилучення в складі "Полтави", десь — гол, який "Полтава" забила сама собі.
Словом, матч бу з тих, після яких хочеться ще раз перевірити регламент — чи точно тут УПЛ?
Незрозуміло, що саме намагалося робити "Динамо". За перший тайм — два удари, один у площину. Може, така була установка: грати спокійно, без ризику. Бо виглядало це саме як спроба взяти матч малою кров'ю.
За матч "Верес" набив більше ударів, ніж "Динамо". Інша справа, які це були удари. Спостерігати за цим було важко — ще й тому, що це все було надто знайоме. Те саме "Динамо" Шовковського, на яке важко дивитися, навіть попри "результат на табло". Але гол хороший.
До "Вереса" питання теж є, але ставити їх будемо пізніше. Цього разу це була історія про те, як одна команда не могла, а інша не дуже й хотіла.
Найнудніший матч туру. Вже б хоч анекдот хтось розказав для розігріву. Прісна, важка гра, майже без моментів і емоцій. Суцільне "нічого" на двох.
ЛНЗ мав шанс, але Кузик не влучив у порожні ворота. Буває. Просто іноді коштує перемоги. Тренер новий, склад — оновлений, але та сама команда-нічия.
Сенсація туру — без варіантів. Дебютант УПЛ знищив срібного призера минулого сезону. "Олександрія" важко входить у сезон і, здається, досі грає за інерцією Ротаня.
"Кудрівка" ж скористалася моментом слабкості суперника і зробила все саме тоді, коли це мало найбільший ефект. Навіть якщо команда стрибнула вище голови — це також треба було зробити точно, різко і вчасно. Вона зробила.
Андрій Сторчоус оформив дубль. Людина все життя грала десь на задвірках, а тут в 31 рік вперше вийшла в матчі УПЛ — і одразу стала героєм туру.
Це був той рідкісний матч, коли андердог не просто гриз землю, а взяв усе — і ще трохи зверху.
Арда Туран нарешті скуштував справжнього футболу.
"Шахтар" зіткнувся з очікуваним автобусом від "Епіцентра". І хоча моменти команди таки створювала, реалізація була просто жахливою. Спамити можна багато, але голи самі себе не заб'ють.
Автобус Нагорняка, щоправда, був досить симпатичним — організований, дисциплінований, і навіть знайшов кілька контратак. Було б кумедно, якби команда хоча б одну реалізувала.
Та загалом, коли пара центральних захисників "Шахтаря" під час атаки грають по суті на позиції опорників — про що тут можна говорити? Тотальна домінація з поганою реалізацією.
Від "Карпат" очікували більшого — насамперед у плані характеру. Суперником було "Полісся", на папері — прямий конкурент в сезоні, та ще й з важкими ногами після єврокубків.
І саме це "Полісся" взяло три очки, не зустрівши агресії у відповідь. Команда зробила гру ще до перерви. У другому таймів вона більше трималася за рахунок, ніж прагнула його розвинути.
Але "Карпати" так і не прокинулися — не додали обертів, не притиснули, не загострили. Команда наче шукала себе, але так і не знайшла — навіть проти суперника, який сам просився під тиск.
Гра, в якій переміг хіба що умовний сюжет про нерівність у футболі.
Обидві команди провели слабкий матч, але "Металіст" — відверто розчарував. Посилилися, заявили про амбіції, а на виході — млявий темп і повна відсутність ідей.
"Оболонь" не вразила, але бодай втрималася. Цього виявилося достатньо, щоб виглядати краще — принаймні в контексті, де ніхто від команди подвигів і не чекав.
Загалом, незрозуміло, у кого крипта, а хто грає за Живчик. Тут тільки й лишається, що порівнювати контексти.
