Росія здійснила чергову масовану атаку по Україні. Поцілила, у тому числі по будівлі Кабміну. На Заході вчергове констатують, що Путін посилює терор і не зацікавлений у завершенні війни. У Сполучених Штатах заявили про готовність посилити санкційний тиск на РФ, а також обіцяють взяти участь в гарантіях безпеки для України.
Укрзалізниця відкрила продаж квитків на поїзди з Ужгорода до Братислави, Відня й Будапешта, а лідер чеських популістів хоче переглянути дозвіл на проживання усіх українців.
Все важливе і цікаве за вихідні, 6 та 7 вересня – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
В ніч на 7 вересня Росія завдала масованого комбінованого удару по території України із застосуванням ударних БпЛА та ракет наземного базування. Протиповітряна оборона України знешкодила 751 ціль із 823 засобів повітряного нападу противника, є влучання 9 ракет та 54 ударних дронів на 33 локаціях.
Серед іншого, російські загарбники поцілили в будівлю Кабміну.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко опублікувала відео з пошкодженої російським обстрілом будівлі.
Вона запевнила, що стіни буде відновлено, оскільки це "лише цегла", але життя людей не можна повернути – унаслідок нічної російської атаки загинули 4 людини та 44 отримали поранення.
"Ми маємо заклик до наших партнерів: допоможіть нам закрити небо, давайте підсилимо санкції проти Росії, давайте створимо таку систему гарантій для нашої держави, яка змусить ворога зупинитися", – закликала у відео прем’єр-міністерка України.
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас вважає, що російський удар по будівлі Кабміну в Києві свідчить про чітку тенденцію до ескалації війни Росією.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що атака Росії на будівлю уряду у Києві демонструє марність зволікань і спроб умиротворення Кремля.
"США та Європа повинні спільно змусити Росію погодитися на негайне припинення вогню. У нас є всі необхідні інструменти для цього", – вважає глава польського уряду.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у розмові з французьким колегою Емманюелем Макроном у неділю скоординував подальші кроки для відповіді РФ на нічний обстріл України.
Французький президент Емманюель Макрон висловив співчуття Україні через масовану атаку РФ.
"Разом з Україною і нашими партнерами ми виступаємо за мир. Росія, тим часом все глибше заглиблюється в логіку війни і терору. На боці України ми продовжуватимемо робити все для того, щоб справедливий і сталий мир запанував", – підкреслив він.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн засудила останню масовану атаку РФ на Україну, наголосивши, що вона свідчить про те, що Кремль "знущається з дипломатії".
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що російський терор "стає все більш нахабним".
Голова італійського уряду Джорджа Мелоні заявила, що Росія демонструє відсутність готовності до пошуку шляхів завершення війни проти України: "Росія, здається, більше зацікавлена в посиленні жорстокості своїх атак проти України, ніж у переговорах про припинення воєнних дій".
Прем’єр Британії Кір Стармер вважає, що нічна атака РФ по українських містах свідчить про несерйозне ставлення глави Кремля Владіміра Путіна до миру: "Ці боягузливі удари свідчать про те, що Путін вважає, що може діяти безкарно".
Глава МЗС Австрії Беате Майнль-Райзінгер вважає націлення РФ на будівлю уряду у Києві переходом Росії до нового рівня терору.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що Путін – боягуз, який атакує жінок і дітей в Україні, а у Литві вважають, що РФ відкрила нову фазу у війні і це не можна ігнорувати.
Президентка Молдови Мая Санду також засудила новий російський масований обстріл України, який відбувся минулої ночі. За її словами, все, що Росія сьогодні пропонує світові, – це "тонни брехні та тисячі ракет, які без розбору вбивають цивільних осіб".
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що атака РФ на українські міста з використанням рекордної кількості дронів вимагає рішучої реакції з боку партнерів Києва.
Глава Євроради Антоніу Кошта заявив про необхідність для партнерів "дотримуватися обраного курсу": "зміцнювати оборону України та посилювати тиск на Росію шляхом додаткових санкцій у тісній координації з нашими союзниками та партнерами".
В Естонії вимагають "рішучої відповіді" на масовану атаку РФ на Україну, а президент Латвії Едгарс Ринкевичс наголосив, що "наша відповідь має полягати в постачанні більшої кількості зброї Україні та посиленні тиску на Росію".
Міністр фінансів Скотт Бессент у неділю заявив, що США готові співпрацювати з європейськими країнами з метою введення додаткових санкцій, щоб довести до колапсу економіку Росії.
Бессент зазначив, що Сполучені Штати готові посилити тиск на Росію, але їм потрібно, щоб європейські партнери підтримали їх.
Президент США Дональд Трамп ще до масованого удару по Україні заявив, що питання гарантій безпеки для України буде вирішене, а його країна допоможе в цьому.
"Ми це вирішимо. Ми допоможемо їм. Але ми хочемо врятувати багато життів, тому ми щось зробимо з цим. Я думаю, що люди цього очікують. Ми допоможемо їм", – відповів на це він.
Американський лідер наголосив, що Європа гратиме в цьому першочергову роль, оскільки "вони хочуть бути на перших позиціях та хочуть, щоб це скінчилося", а також запевнив, що "це закінчиться раптово".
До речі, Трамп перейменував Пентагон на Міністерство війни. За даними Politico, у відомстві висловили розчарування, гнів і відверту розгубленість щодо перейменування.
А ще президент США пригрозив ЄС наслідками після штрафу Google у 3 млрд євро.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо розповів, що господар Кремля Владімір Путін під час бесіди з ним висловив готовність до зустрічі з президентом Володимиром Зеленським "де завгодно", а не тільки у Москві.
Він також повторив, що відносини з Росією необхідно нормалізувати.
Нагадаємо, 5 вересня український президент Володимир Зеленський провів переговори з Робертом Фіцо в Ужгороді.
У суботу польські мітингувальники заблокували пункт пропуску "Медика – Шегині", а за декілька годин згорнули блокаду. Попередньо причиною протесту називають низькі ціни на збут зернової продукції.
На Тернопільщині за участі делегації з Польщі перепоховали знайдених під час ексгумацій.
Укрзалізниця відкрила продаж квитків на поїзди з Ужгорода до Братислави, Відня й Будапешта.
Лідер чеських популістів хоче переглянути дозвіл на проживання усіх українців, а міністр закордонних справ України запросив свого угорського колегу до прямої розмови замість суперечок у соцмережах.
Трамп оголосив, що США приймуть саміт G20 у його гольф-комплексі.
У Польщі стався вибух на військовому полігоні, польське Міністерство закордонних справ закликало громадян негайно залишити Білорусь.
Літак прем’єра Вірменії вперше пролетів над Азербайджаном після досягнення миру.
Норвегія обирає новий склад парламенту.
