Олександр Поворознюк розказав в інтерв’ю про економічні та політичні нюанси українського футболу.

Зарплатна відомість "Інгульця" — 2,5 млн гривень щомісяця. А ще — готелі, переїзди, екіпірування, оренда стадіонів. Частково витрати покриваються за рахунок виплат від УЄФА.

"Ми продали одного у "Полісся", вони — в "Інтернаціонал" в Америку за 2 млн. У нас було 10%. Це все, що ми заробили".

Футбол в Україні, за словами Поворознюка, давно перестав бути інструментом розвитку — і став або піар-проєктом, або схемою. Яскравий приклад — футбольний клуб “Кудрівка”, який за кілька років пройшов шлях від аматорів до УПЛ.

"Честь і хвала, що вони вийшли. Але це клуб без майбутнього. Це піар, це тимчасово".

Він сам через це проходив, коли хотів придбати готовий клуб або зробити свою команду на міській основі. Пригадує історію, коли муніципальний клуб давався у користування підприємцю — але з умовами.

"Все муніципальне: стадіон, поля, роздягальні. Але — будеш говорити те, що я хочу, будеш підтримувати. Не будеш — шукай поле в селі", — згадує він про розмову з чиновниками у Чернігові.

"Хтось хоче стати народним депутатом — от і створюється команда. Потім усе забудеться, і все піде".

При цьому відсутність інфраструктури, баз, системної роботи з молоддю лише посилює деградацію. Навіть у його власному клубі гравці втекли, бо боялися проходити військово-лікарську комісію.

"Я сказав: проходите ВЛК — отримуєте бронь. Але вони повтікали. Бо їм сказали: все вирішить президент “Кудрівки”. Ну, значить, є у нього можливості…"

Влітку дебютант УПЛ з Черніговщини підписав двох гравців “Інгульця” – Максима Мельничука та Олександра Козака.