Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

Зустріч Путіна і Трампа: ресурс для досягнення цілей Росії?

Зустріч Путіна і Трампа: ресурс для досягнення цілей Росії?
ZN.UA • 9 переглядів • 1 хв читання

Коротко

Зустріч Путіна та Трампа розглядається Кремлем як шанс досягти вигідних умов для Росії в Україні. Росія прагне гарантій щодо не членства України в НАТО та обмеження військової присутності альянсу, навіть якщо це потребує територіальних поступок. Путін сподівається на особистий контакт з Трампом, щоб схилити його до підтримки російських позицій і забезпечити вигідне завершення війни.

Ймовірна зустріч Путіна і Трампа, про яку останніми днями говорять дедалі більше, важлива для кремлівського диктатора, а не для президента США. Путін сподівається використати Трампа не як посередника у припиненні воєнних дій зі збереженням обличчя, а як засіб для досягнення своїх цілей в Україні. Він вважає, що Україна вже досить виснажена війною, щоб піти на його умови, особливо якщо вони будуть підкріплені вимогами до неї президента США.

Цю версію викладено американськими аналітиками 7 серпня в The New York Times.

Глава Кремля давно прагне особистої зустрічі з Дональдом Трампом, вважаючи, що така розмова буде не просто прогресом на полі бою, а найкращим шансом на його перемогу у війні проти України. Адже його головною метою було не лише завоювання певних територій, а укладення такої "мирної угоди", яка закріпить його геополітичні домагання. І саме Трамп може забезпечити закріплення цих домагань, якщо в якості "мирних ініціатив" допоможе унеможливити вступ України до НАТО і розширення блоку.

Прокремлівський політолог Сергій Марков, як зауважує NYT, відкрито говорить: "Путін хоче зберегти Трампа як ресурс для переходу до миру. Трамп потрібен для досягнення умов Росії".

Крім того, особиста зустріч із Трампом буде для інших країн сигналом про те, що Росія більше не є політичним ізгоєм.

Тим часом адміністрація Трампа, за повідомленнями американської преси, проявляє обережність і очікує від Москви підтвердження серйозності намірів — зокрема, готовності до реального припинення вогню.

Напередодні в Москві відбулися переговори Путіна і спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа. Хоча подробиці не розголошуються, помічник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що російський президент передав "певні сигнали" щодо України, які обнадіяли Кремль.

Аналітики припускають, що Путін навіть може піти на територіальні поступки в обмін на гарантії щодо НАТО і майбутнього статусу України. Як зазначає старший науковий співробітник Євразійського центру Карнегі Тетяна Станова, Москва від самого початку не позначила точних меж окупованих регіонів, що залишає простір для гнучкості.

За її словами, територіальні питання для Путіна вторинні: "Найголовніше — це НАТО і залізні гарантії, що Україна не буде в НАТО, а військова присутність альянсу в країні буде виключена. Територія — вторинна".

Путін не діє за заздалегідь затвердженим планом, а адаптується до ситуації. Його мета — припинити існування України як "антиросійського проєкту" і повернути її під вплив Москви — або через домовленості із Заходом, або через політичний вплив усередині самої України, який Кремль сподівається встановити після досягнення можливого перемир'я.

У США вважають, що Кремль сподівається саме на особистий контакт президентів, який дасть змогу Путіну схилити Трампа до прийняття своєї позиції та зміцнити шанси на вигідне для Росії завершення війни.

Нагадаємо, раніше джерела, близькі до Кремля, повідомили, що очільник Кремля навряд чи підкориться санкційному ультиматуму президента США Дональда Трампа, термін дії якого спливає 8 серпня, і зберігає мету захопити чотири області України повністю.

Трамп пригрозив вдарити по Росії новими санкціями та накласти 100% мита на країни, які купують її нафту — серед яких найбільшими є Китай та Індія — якщо Путін не погодиться на припинення вогню.

За словами джерел, обізнаних із перебігом дискусій у Кремлі, рішучість Путіна не зупинятися на досягнутому зумовлена його вірою в те, що Росія перемагає, а також скептицизмом стосовно того, що нові санкції США матимуть значний вплив після багатьох раундів економічних санкцій протягом трьох з половиною років війни.

9