Очільник Кремля Владімір Путін цього тижня передав адміністрації президента США Дональда Трампа пропозицію про припинення війни в Україні в обмін на передачу Донецької і Луганської областей та міжнародного визнання цих територій як російських. Водночас залишається незрозумілим, що Москва пропонує робити з частинами Запорізької та Херсонської областей, які Росія також утримує: чи планує Путін заморозити нинішню лінію фронту, чи в перспективі готовий повністю вивести війська.
Про це пише The Wall Street Journal.
Пропозицію Путін озвучив під час зустрічі зі спеціальним посланником США Стівом Віткоффом у Москві. Згідно з планом, Росія готова припинити бойові дії в разі, якщо Україна погодиться передати під контроль Москви Донбас без будь-яких додаткових гарантій чи зобов’язань із російського боку.
Джерела WSJ повідомляють, що європейські партнери розглядають нову ініціативу Кремля як спробу уникнути додаткових санкцій і мит з боку США, водночас зберігаючи можливість продовжувати війну.
Трамп у середу заявив, що пропозиція Путіна не є проривом, але достатньо вагома, щоб розпочати підготовку до потенційного саміту вже наступного тижня. Цей план розглядають як можливий відхід Москви від попередніх вимог, що передбачали повний контроль над усією лінією фронту, яка простягається далеко за межі Донбасу.
Наразі російські війська утримують більшу частину Донецької та Луганської областей, однак українська армія зберігає контроль над низкою ключових населених пунктів, які залишаються важливими елементами оборони.
Протягом цього тижня європейські дипломати провели серію телефонних переговорів, намагаючись з’ясувати ключову деталь пропозиції Кремля — майбутнє південних регіонів Запоріжжя та Херсонщини, де російські війська також утримують частину територій.
За словами чиновників, поінформованих адміністрацією Дональда Трампа про результати розмов у середу та четвер, оцінки намірів Путіна виявилися суперечливими. Частина дипломатів вважала, що російський лідер готовий "заморозити" поточну лінію фронту, тоді як інші припускали можливість повного виведення військ із цих регіонів у майбутньому.
Україна та більшість європейських країн послідовно відмовляються визнавати будь-які територіальні зміни, здійснені Росією силою. Конституція України прямо забороняє президенту Володимиру Зеленському одноосібно погоджуватися на втрату частини державних земель. Сам Зеленський неодноразово заявляв, що готовий обговорювати питання територій лише після повного й безумовного припинення вогню з боку Росії — позиція, яку постійно підтверджують українські посадовці.
Водночас пропозиція Кремля не містить конкретних гарантій безпеки для України, зокрема щодо її прагнення приєднатися до НАТО. Путін лише пообіцяв ухвалити російський закон, який заборонятиме напади на Україну чи інші європейські держави, однак у Брюсселі цю заяву сприйняли з відвертим скепсисом.
Аналітики вважають, що ініціатива Кремля має і внутрішньополітичний підтекст — вона здатна посилити тиск на Зеленського з огляду на втому українців від війни, але водночас і небажання суспільства миритися з передачею значних територій ворогу. Такий сценарій міг би допомогти Москві уникнути нових американських санкцій.
Встановлений Трампом дедлайн для досягнення перемир’я сплив у п’ятницю. Хоча він уже запровадив 50-відсоткові мита на імпорт з Індії — одного з головних покупців російської нафти, — решту санкцій він може тимчасово відкласти заради переговорів.
Стів Віткофф у серії телефонних дзвінків із європейськими союзниками цього тижня заявив, що бачить у пропозиції Кремля "щире прагнення до миру", навіть якщо остаточна домовленість зрештою відрізнятиметься від нинішніх умов. Деякі європейські лідери також висловили обережну надію на успіх дипломатичної місії Трампа. "Можливо, замороження конфлікту — не завершення війни, але її замороження — станеться раніше, ніж пізніше", — сказав у п’ятницю прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Того ж дня Кремль повідомив, що Путін обговорив свій план із лідерами Індії, Китаю, Білорусі, Південної Африки та низки інших країн, тоді як глава МЗС Росії Сєргєй Лавров провів розмову зі своїм турецьким колегою.
Путін прагне потрапити в історію, але ризикує довести Росію до економічного колапсу: кожні два з трьох рублів російського бюджету летять на війну проти України.
Та чи стане це аргументом для хазяїна Кремля, щоби призупинити бойові дії?
У статті "У скільки обходиться Путіну та Росії день війни проти України" про це розповідає міжнародний оглядач Володимир Кім.
