Вже більше двох тижнів минуло відтоді, як президент Володимир Зеленський та ключові європейські лідери разом відвідали Вашингтон та провели тривалі переговори з Дональдом Трампом про шляхи завершення російської агресії. Відтоді мир не став ближчим. Росія лише посилила атаки на Україну, у тому числі на цивільні об'єкти.
Зустріч у Білому домі запустила переговори про зміст безпекових гарантій і за два тижні "коаліція рішучих" досягла проміжної домовленості, але враження від неї – суперечливі.
Про що домовились на Заході читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Коаліція нерішучих. Які гарантії безпеки готують для України держави Європи та США. Далі – стислий її виклад.
Західні партнери посилили свою риторику (наприклад, почали говорити саме про гарантії, хоча раніше принципово уникали цього терміна), але рівень амбітності держав у так званій коаліції рішучих, що має формувати гарантії безпеки – відверто розчаровує.
Заява французького президента Емманюеля Макрона про те, що "26 держав готові надати війська", виявилася перебільшенням. Частина важливих учасників коаліції вже зробили заяви, що виключають таку можливість за будь-яких умов і бачать за собою "іншу роль" у стримуванні Росії. Польща, наприклад, планує обмежитися тільки логістичною підтримкою (що, напевно, має налякати і стримати Росію?).
Присутність західного контингенту матиме радше символічне, аніж військове значення.
А щоб компенсувати втрату ефективності, європейські партнери запропонували сконцентруватися на компонентах, які не потребують фізичної присутності європейських військових на території України.
Добра новина: принципово США дають згоду на свою участь у гарантіях.
І це вже є серйозним позитивним зсувом, адже ще донедавна американці категорично заперечували можливість своєї долученості до цієї роботи.
Втім, незмінним лишається те, що президент Сполучених Штатів Дональд Трамп принципово виключає надсилання в Україну американських військових. Тож дискусії точаться навколо "гібридних" форматів, зокрема заснованих на американських розвідувальних даних.
Однією з домовленостей, якої досягли Трамп та європейські лідери протягом приблизно години переговорів, стала вказівка американським, європейським військовим керівникам та представникам НАТО зустрітися у Вашингтоні найближчими днями для переговорів про деталі американської залученості до гарантій.
До слова, те, що саме американці погодилися на використання терміна "гарантії безпеки" (тобто "security guaranees"), також не варто недооцінювати. Так, для нинішнього керівництва США термінологія не має такого значення, як для попередників, однак для американської державної машини це має значення. Через це досі Вашингтон був принциповим противником такого формулювання, бо воно тягне сильніші міжнародні зобов'язання.
А ще Трамп і керівники ЄС домовилися про те, щоби розпочати трансатлантичну роботу над новими санкційними рішеннями. У разі, якщо ця вказівка буде втілена, можна буде говорити про повернення механізму, що успішно діяв за Байдена.
Президент США, утім, намагається розвернути цю співпрацю на свою користь. Але треба визнати, що вимоги, які він висунув у Парижі, грають і на користь України.
По-перше, Трамп хоче, щоб Європа (а отже, і Орбан) зупинила купівлю нафти з РФ.
Друга теза, з якою Трамп включився у відеопереговори з європейцями – це те, що ЄС має допомогти США у протидії Китаю.
І насамкінець, варто додати, що у схемі гарантій безпеки записаний окремий пункт, який для Орбана є "проблемним", а для України – навпаки, надзвичайно важливим. Це – те, що однією з гарантій повоєнної стабільності у Європі має бути рух України до членства і зрештою – вступ до ЄС.
Докладніше – в аналітиці Сергія Сидоренка Коаліція нерішучих. Які гарантії безпеки готують для України держави Європи та США.
