Кейс Назарія Гусакова та податки українських олігархів. Здається, у цих двох поняттях немає нічого спільного. Проте їх об'єднала схема, якою намагалися скасувати незалежність антикорупційних органів. Як?
Наприкінці червня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який унормовує можливість централізованої закупівлі ліків для важкохворих українців не лише за кошти держбюджету, а й за гроші місцевих бюджетів та комунальних медзакладів. У липні президент Володимир Зеленський підписав закон і він набув чинності.
Ця подія залишилася непоміченою для більшості українців. Проте для дуже вузького кола найбагатших громадян підпис президента під законом про закупівлю ліків міг коштувати мільйони гривень зекономлених податків: у фінальну версію потрапили правки, які абсолютно ніяк не пов'язані із закупівлею лікарських засобів.
Напередодні за цією ж схемою народні депутати проштовхували скасування незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури: відповідну правку вписали в закон про зниклих безвісти під час війни. Що змінили депутати і скільки від цього не отримає бюджет?
18 червня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон, який розширює доступ пацієнтів до лікарських засобів, що закуповуються ДП "Медичні закупівлі України". 3 липня Зеленський підписав документ.
Закон вніс зміни до Податкового кодексу, аби внормувати змішане фінансування закупівлі дорогих новітніх ліків за допомогою договорів керованого доступу (ДКД). Цей механізм дозволяє державі проводити прямі переговори з виробниками і купувати ліки, які ще не з'явилися в країні, або робити це за нижчими цінами.
Суть законопроєкту полягала в тому, аби дозволити здійснювати такі закупівлі не лише за гроші державного бюджету, а й за кошти місцевих бюджетів та закладів охорони здоров'я. Для цього необхідно було внести зміни до Податкового кодексу та поширити правила оподаткування закупівель, які відбуваються винятково за кошти держбюджету, на ті операції, які фінансуються з інших джерел.
Механізм ДКД працює в Україні вже тривалий час і показав свою ефективність. "У 2022 році вперше в Україні завдяки використанню інструменту ДКД Міністерству охорони здоров’я вдалося централізовано закупити препарат "Еврісді" ("Рисдиплам") для лікування дітей, хворих на спінальну м’язову атрофію (СМА)", – ідеться в пояснювальній записці до ухваленого законопроєкту.
Кілька місяців тому на препарат "Еврісді" збирав гроші хворий на СМА блогер Назарій Гусаков. Згодом виявилося, що достатньою кількістю цього життєво необхідного препарату його забезпечила Львівська міськрада, а рахунки Назарія використовувалися для проведення незаконних транзакцій.
Згаданий законопроєкт виглядав як технічний, тому не викликав особливої уваги ні серед громадськості, ні серед депутатів. І дарма. Перед другим читанням у документі з'явилися правки депутата "Слуги народу", члена податкового комітету Верховної Ради Олега Марусяка. Їх суть взагалі не стосувалася закупівлі ліків. Натомість депутат запропонував внести зміни до статей Податкового кодексу, які регулюють оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК).
Профільний комітет схвалив ці правки, тож вони увійшли до фінальної редакції проєкту про закупівлю ліків. 18 червня Верховна Рада його ухвалила, а через десять днів документ підписав президент. Працівники президентської канцелярії не змогли розгледіти в законі, що стосувався закупівлі ліків, норм, які змінювали оподаткування офшорних доходів. Або розгледіли, проте не стали цьому перечити.
Цікаво, що в цей же законопроєкт депутати безуспішно намагалися внести ще одні не пов'язані із закупівлею ліків правки: щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Зрештою, ці правки внесли в інший законопроєкт, так само не пов'язаний з темою правок. Наразі документ очікує на підпис президента.
Українські заводи, які свого часу приватизували великі бізнесмени та олігархи, на папері належить компаніям з Кіпру, Люксембургу, Британських Віргінських Островів, Нідерландів, інших юрисдикцій. Це стосується й решти великого бізнесу.
Таке структурування має кілька причин. Як правило, іноземні компанії-власники реєструють у країнах, де діє британське право. Це дає бізнесу більшу юридичну захищеність, ніж в Україні, де поширені рейдерство та корупція в судах. Крім того, у таких країнах часто більш вигідні умови оподаткування зароблених прибутків.
Для боротьби з офшоризацією у світі вигадали систему декларування та оподаткування компаній – КІК. Це іноземна компанія, понад 50% якої належать українцям і яку вони мають декларувати в Україні та платити з її прибутків податки.
У 2024 році в Україні було 12,3 тис. фізичних та юридичних осіб, яким загалом належали 14,8 тис. КІКів, свідчать дані Державної податкової служби (ДПС). Цікаво, що кількість осіб, які задекларували КІКи, та кількість самих іноземних компаній у 2024 році дещо зменшилася порівняно з 2023 роком.
Декларувати свої КІКи українці почали відносно недавно. Перші декларації та податки були сплачені у 2024 році за підсумками 2022 та 2023 років. За даними ДПС, у 2022 році іноземні компанії, які належать українцям, отримали 20,856 трлн грн виторгу. Проте в наступні роки ця сума суттєво зменшилася: за підсумками 2024 року загальний виторг КІКів українців становив майже 446 млрд грн.
Імовірно, причиною скорочення задекларованого виторгу КІКів стали валютні обмеження, запроваджені Нацбанком на початку великої війни. Вони заважали українському бізнесу виводити дивіденди за кордон, через що обсяг доходів іноземних компаній міг значно скоротитися.
За даними НБУ, у січні-лютому 2024 року українські компанії репатріювали за кодон 420 млн дол. (кошти надходили не лише на рахунки КІКів, а всім нерезидентам-власникам українського бізнесу).
З 24 лютого 2022 року переказувати дивіденди за кордон було заборонено. Лише 13 травня 2024 року Нацбанк запровадив валютні послаблення та дозволив репатріацію дивідендів, хоч і з обмеженнями. З того часу і по початок серпня 2025-го обсяг репатрійованих дивідендів становив 3,3 млрд дол.
Попри багатомільярдні обороти, обсяги сплачених податків КІКами були не такими великими. За підсумками 2022-2023 років фізособи задекларували 2,05 млрд грн податків. За 2024 рік (у 2025 році) вони задекларувати податкові зобов'язання лише на 46,5 млн грн. Тепер навіть ці кошти можуть не потрапити в держбюджет.
Правила оподаткування КІКів складні та заплутані. Вони різняться залежно від виду доходів (активний чи пасивний) і загального обороту всіх КІКів, що належать одній особі (якщо менше 2 млн євро, то податки сплачувати не потрібно). Однак важливо те, як доходи КІКів оподатковували їхні кінцеві бенефіціарні власники – громадяни України, адже саме цю частину змінили правки депутата Марусяка.
Що змінилося? Наприклад, український завод належить певному олігарху через зареєстровану на Кіпрі компанію. Тобто в цій схемі є три суб'єкти: юридична особа в Україні (завод), КІК (кіпрська компанія) та фізособа – кінцевий бенефіціар.
Отримавши прибуток в Україні, завод переказує дивіденди кіпрській компанії. При виплаті дивідендів завод нараховує на цю суму податок на репатріацію. Його основна ставка – 15%, проте залежно від юрисдикції, куди виводяться дивіденди, існують знижені ставки (їх встановлюють конвенції про уникнення подвійного оподаткування, які Україна укладає з кожною країною, і зазвичай це 5-10%). У випадку з Кіпром ця ставка становить не 15%, а лише 5%.
Для КІКу отримані від української компанії дивіденди – це теж доходи, проте податки з них він не сплачує. "У більшості країн отримані холдингом від дочірньої компанії дивіденди не оподатковуються корпоративним податком за умови виконання певних вимог, наприклад, щодо процента володіння чи тривалості інвестиції в іноземну компанію", – пояснив ЕП партнер Deloitte Андрій Серветник.
До ухвалення поправок Марусяка фізична особа, якій належить КІК, мала задекларувати цю компанію (вказати в додатку до декларації про доходи), а на суму отриманих КІКом дивідендів з України нарахувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 9% та 1,5% військового збору – загалом 10,5%.
Після правок Марусяка останній етап оподаткування фактично скасували. Тепер кінцевим бенефіціарним власникам офшорних компаній не потрібно сплачувати податок з отриманих такими компаніями доходів, якщо вони вже сплатили податок на репатріацію дивідендів. Економія для власників – 10,5%. Для бюджету ж це десятки і навіть сотні мільйонів гривень недоотриманих податків.
Імовірно, деякі власники великого бізнесу могли скористатися цим правом, що пояснює невеликий обсяг задекларованих податкових зобов'язань за 2024 рік.
Марусяк пояснив ЕП, що вніс свою правку у відповідь на запит бізнесу, який просив припинити практику подвійного оподаткування доходів в Україні.
"У законі була колізія: бенефіціарний власник міг не виводити гроші з компанії, проте зобов'язання сплатити податок залишалося. Бізнес звернувся в комітет (з питань фінансів, податкової та митної політики – ЕП) з проханням, аби не було другого оподаткування, якщо бенефіціар не виводить гроші", – пояснив депутат.
На питання ЕП, чому правку про оподаткування КІКів внесли в документ, який стосується закупівлі ліків, він зазначив, що "депутати так часто роблять, щоб не писати новий законопроєкт і не розглядати його за повною процедурою". Крім того, відповідні зміни "необхідно було ухвалити до серпня".
"У серпні був останній строк розгляду всіх питань по цьому подвійному оподаткуванню, тому й подавалася ця правка. Якби до серпня вони цю правку не ухвалили, то 2024 рік би "злетів" і всі компанії мали б повторно оподаткувати всі нарахування за 2024 рік", – додав Марусяк.
Імовірно, він мав на увазі кінцевий термін сплати ПДФО та військового збору за підсумками подання декларації про доходи фізосіб. За законом, декларація про доходи подається до 1 травня, але податок необхідно сплатити до 1 серпня.
Правки Марусяка набули чинності на початку липня, що дозволяє власникам іноземних компаній не сплачувати податки з доходів цих компаній в Україні вже у 2025 році, навіть якщо вони вже задекларували такі податкові зобов'язання.
Співрозмовники ЕП у Верховній Раді кажуть, що правки Марусяка підтримував Мінфін, аргументуючи це необхідністю усунення подвійного оподаткування.
На подвійне оподаткування скаржився й український бізнес, який звертався до податкового комітету з проханням ухвалити зазначені правки. Зокрема, відповідне звернення Європейської бізнес-асоціації є в розпорядженні ЕП.
Про яке саме подвійне оподаткування йдеться? Бізнес вважає, що кошти, які отримує КІК від української компанії, оподатковуються в Україні двічі: спочатку – на етапі репатріації доходів (за ставками 5-15% залежно від країни, куди вони репатріюються), а потім – на етапі декларування кінцевим власником.
"Це призводить до подвійного оподаткування доходу фізособи-контролера, що не відповідає пункту 1.1.4 глави 1 BEPS Action 3 Controlled foreign companies. Він застерігає, що правила не повинні призводити для подвійного оподаткування одного і того ж виду доходу", – ідеться у зверненні ЄБА до Верховної Ради.
Цей аргумент доволі спірний, вважає економіст Юрій Гайдай, адже природа коштів на етапі їх репатріації за кордон і на етапі декларування доходів фізособою різна. Крім того, бізнес часто будує багаторівневу структуру власності, розмиваючи базу оподаткування між різними юрисдикціями, додає співрозмовник ЕП в ДПС.
Режими оподаткування КІКів відрізняються в різних країнах, проте практика, коли кінцевий власник сплачує податок з доходів КІК навіть після того, коли КІК сплатив податок на репатріацію капіталу, не унікальна для України, зазначає Серветник.
"Ця практика досить поширена. Стандартний принцип такий: або ти отримуєш свої дивіденди і платиш з них податок, або залишаєш гроші в КІК, але "твоя" держава їх все одно оподаткує", – зазначив він і додав, що українське законодавство все ж одне з найбільш жорстких у питаннях звітування та оподаткування КІКів.
"Ми дійсно погарячкували, коли запроваджували цю норму", – відповів ЕП один з ініціаторів закону про оподаткування КІКів. Він додав, що депутати довго не хотіли скасовувати її в умовах війни, коли бюджету необхідні додаткові надходження. Проте в останній момент на цьому наполіг Мінфін.
До речі, останній готує зміни до Податкового кодексу, які мають виправити численні колізії в законодавстві про КІКи. Однак скасувати податок власникам іноземних компаній вирішили ще до того, як відповідний законопроєкт з'явиться на світ.
Схоже, хтось дуже не хотів, аби власники зареєстрованого в офшорах бізнесу цьогоріч сплатили свою "десятину" до бюджету воюючої країни. Особливо на тлі чергових пом'якшень НБУ, який дозволив переказувати за кордон дивіденди не лише за 2024-й, але й за 2023 рік.
