Уряд Угорщини оскаржив рішення про виплату багатомільярдної єврової допомоги, наданої Україні: Угорщина подала позов проти Ради Європейського Союзу та Європейського фонду миру (EPF) до Суду ЄС у Люксембурзі, заперечуючи використання прибутку від заморожених активів російського центробанку на користь України. Позов було подано ще в липні, а нині судовий орган ЄС прийняв справу до розгляду.
Про це повідомило угорське видання Portfolio.
Складні відносини України та Угорщини виходять на новий рівень: політичний противник України має на меті не тільки позбавити Україну майбутньої допомоги, але й зробити так, щоб вона втратила право на те, що вже надано.
Будапешт оскаржує рішення Ради від травня минулого року та рішення EPF від лютого 2025 року, яке передбачало спрямування 99,7 відсотка чистого прибутку від управління замороженими російськими активами до EPF, забезпечуючи щорічно 3–5 мільярдів євро постійного фінансування військової підтримки України. Хоча EPF вже перерахував Києву понад 11 мільярдів євро, судовий процес може тривати роками, і за цей час виплати – під дією оскарженого рішення – можуть продовжуватися також через інші механізми, але судове рішення може стати прецедентним, захистивши або заборонивши право вето.
Угорщина офіційно подала позов проти Ради ЄС та EPF, оскільки заперечує рішення, що регулює нове джерело фінансування військової підтримки України. Спочатку позов подали до Суду ЄС, але його перенаправили до Загального суду. 11 липня 2025 року уряд Угорщини подав документи до люксембурзького суду, який з формальної точки зору прийняв справу та 25 серпня опублікував її в Офіційному журналі ЄС.
Це означає, що процес офіційно розпочато, і суд вивчатиме заперечення угорського уряду, водночас подальший графік – висновок генерального адвоката, слухання чи дата винесення рішення – поки що невідомий.
У центрі позову стоїть рішення Ради від 21 травня 2024 року. Цей акт передбачає, що 99,7 відсотка чистого прибутку від управління замороженими російськими активами має перераховуватися до Європейського фонду миру. EPF є інструментом зовнішньої та безпекової політики ЄС, з якого Україні надають військову допомогу, зброю та боєприпаси.
У самому тексті минулорічного рішення було зазначено:
«додатковий внесок не повинен схвалюватися Політичним і безпековим комітетом (PBB) і не повинен бути затверджений комітетом Фонду миру; оскільки рішення (СКБП) 2024/1470 вже передбачає пряме схвалення Радою, додаткова процедура затвердження не потрібна. Крім того, немає потреби укладати адміністративні угоди з центральними депозитаріями, оскільки правила щодо внеску встановлює це рішення».
Тоді ж було визначено, що адміністративні витрати також мають покриватися з цього джерела, тому держави-члени не несуть прямих витрат. Угорський уряд просить суд скасувати рішення керівного комітету EPF від лютого 2025 року про виконання рішення Ради, а також протокол, що його зафіксував.
В Угорщині заявляють, що під час ухвалення «оспорюваного рішення Комітет Фонду миру порушив зазначені положення, оскільки вважав, що Угорщина – оскільки нібито не є “державою-членом, що робить внесок” – не може брати участь у голосуванні, і тому її голос було проігноровано».
Нинішня позиція Будапешта полягає в тому, що процедура порушила принципи законного ухвалення рішень, закріплені в установчих договорах ЄС, а протокол не відображає точно процес.
Масштаб фінансової бази добре демонструє серйозність спору: в країнах ЄС заморожено приблизно 200 мільярдів євро російських активів, переважно в бельгійському кліринговому центрі Euroclear. Ці гроші не надходять безпосередньо в ЄС, але відсоткові й інвестиційні прибутки від їх управління щороку становлять кілька мільярдів євро. Експертні оцінки припускають від 3 до 5 мільярдів євро щорічних доходів, які за новими правилами можуть безпосередньо спрямовуватися на військову підтримку України.
EPF уже перерахував Києву понад 11 мільярдів євро на закупівлю зброї та боєприпасів, а нова схема забезпечує постійне джерело доходів, де гарантією виступають заморожені російські активи.
Політичний контекст теж є ключовим. Угорщина неодноразово використовувала право вето, щоб блокувати фінансові та військові пакети допомоги Україні від ЄС, зокрема фонд у 50 мільярдів євро, який викликав суперечки наприкінці 2023 року. Через це інші країни ЄС шукали шляхи обійти угорську протидію.
Щодо оскарженого рішення юридична служба Ради та більшість держав-членів заявили, що використання прибутків від заморожених активів не є новим бюджетним зобов’язанням для бюджету ЄС, а лише виконанням чинного правила, яке не потребує одностайності. Відтак лютневе рішення ухвалили без угорського голосу. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто тоді різко розкритикував це рішення.
Судовий розгляд може тривати довго: після прийняття позову відбудеться письмова стадія, потім – за потреби – висновок генерального адвоката, далі слухання та нарешті рішення. Це може зайняти кілька років, і не виключено, що справа з Загального суду перейде до Суду ЄС у порядку апеляції (важливо зазначити, що на відміну від угорського законодавства, в судовій системі ЄС саме Суд ЄС є вищою інстанцією). До того часу оскаржене рішення залишатиметься чинним, тобто кошти від прибутку заморожених активів і надалі надходитимуть Україні, хоча можливим є подання клопотання про призупинення виконання для уникнення триваючого порушення.
Хоча угорський уряд подав позов ще на підставі попереднього регулювання — яке передбачало використання всього прибутку від російських активів на користь EPF, — на практиці механізм уже змінився. Поточна система спрямовує кошти не лише на військові цілі, але й частково на цивільні та відбудовчі проєкти.
За останніми правилами ЄС щорічно отримує близько 2,5–3 мільярдів євро доходу від заморожених російських активів — ці кошти тепер надходять до України кількома каналами. Процес складається з трьох етапів:
- значна частина надходжень йде через EPF на військову підтримку;- менша частина спрямовується через Loan Cooperation Mechanism (ULCM) на цивільну відбудову та гуманітарну допомогу.
Отже, нинішній позов є не лише юридичною суперечкою щодо технічного рішення, а й процесом із ретроактивними наслідками, адже оскаржувана система вже частково змінилася, а частину виплат уже здійснено.
У довгостроковій перспективі вирішальним може стати те, що рішення Загального суду та Суду ЄС мають прецедентну силу. Тобто, якщо угорський уряд переможе, подібні процедури в майбутньому буде неможливо провести, і подібні голосування Ради доведеться трактувати як індивідуальні рішення. Якщо ж уряд програє, у майбутньому набагато легше можна буде обходити вето у подібних питаннях.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп зізнався, хто був його радником у питаннях війни Росії в Україні. Про шанси України перемогти Москву у розпочатій Путіним війні він запитував у прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який, за словами Трампа, знаходиться в тому ж регіоні і дуже добре знає обидві країни.
Однак Орбана важко назвати прихильником України. Зокрема, він досі впевнений, що Україна становить небезпеку для Угорщини і не повинна вступати до Євросоюзу. А нинішній позов Угорщини до Євросоюзу проти допомоги Україні тільки підтвердив позицію Орбана.
