Не пригадати, коли чинний фіналіст Ліги Чемпіонів за трохи більше місяця після фіналу досягав такого розібраного, такого хаотичного стану, як "Інтер" нині. Так, він програв фінал з найбільшим результатом в історії, але це не виправдовує таких потрясінь. Втім, насправді причини кризи "нерадзуррі" значно більші, ніж одна поразка.
Ще у квітні "Інтер" почувався чудово, йшов на всі трофеї. Коли Сімоне Індзагі запитували про требл, він виправляв, що бореться не за три трофеї, а за чотири, разом з Клубним Чемпіонатом Світу. Але в результаті міланський гранд залишився без трофеїв, без Індзагі та вкрай розчарований сезоном.
Тверезі голоси, зокрема, президент клубу Джузеппе Маротта та новий головний тренер Крістіан Ківу, заявляють, що сезон 2024/25 все одно успішний, адже "Інтер" боровся до останнього за великі трофеї, адже, перебуваючи лише на 13-ому місці у Європі за доходами, вийшов до фіналу Ліги Чемпіонів. Але чимало вважають сезон невдалим, негативним.
Доходить до того, що з "Інтера" навіть глузують за такий сезон.
В принципі, голоси не були б такі важливі, якби клуб згуртувався і продовжував рух вперед. Але в тому й річ, що сам клуб під впливом як голосів, так і результатів, буксує, не функціонує як слід. Команда бачиться розділеною на табори, новому тренеру не вистачає авторитету. І навіть президент, здається, втрачає контроль.
Маротту порівнюють з кардиналом Рішельє, Макіавеллі. Сам він більше полюбляє називати себе "Генрі Кіссінджером". Але що ріднить всіх трьох названих історичних постатей? Вони НЕ були головами своїх країн. Вони тягнули за ниточки за спиною голови. Маротта блискуче працював за спиною. Але тепер він голова. І дещо загубився.
У травні 2024-го року власники клубу Suning через борги втратили його на користь американського інвестиційного фонду Oaktree. Той просунув Маротту, геніального спортивного директора, на посаду президента. На якому Джузеппе змушений займатися фінансами, адміністрацією, представницькими функціями, що не полюбляє робити. Він віддалився від роботи з командою.
Результати - влітку 2024-го команда підписала лише вікових вільних агентів Таремі та Зелінські (власне, їх підписав ще сам Маротта до призначення президентом), взимку, хоча вже було ясно, що падає з ніг, лише взяла в оренду запасного "Роми" Залевські. А влітку 2025-го взяла головним тренером Ківу, на рахунку якого в кар'єрі лише 13 матчів.
Маротта ще й не поспішав з продовженням контракту Індзагі. Заявляючи, що є час. Сімоне в результаті образився і поїхав до "Аль-Хіляля". Ще й до фіналу Ліги Чемпіонів підтвердив, що отримав звідти пропозицію. Можливо, цим розваливши команду. А Маротта заявляв, що не очікував такого відходу і не був готовий до нього. Хоча вся преса про нього говорила.
У травні вільними були Роберто Манчіні, Массіміліано Аллегрі, Мауріціо Саррі, звільнявся Джан П'єро Гасперіні. Але керівництво "Інтера" спало і не хотіло розуміти, що потрібно шукати нового тренера. А коли почало – знизило вибір кандидатів до абсолютно недосвідчених – Ківу, Патріка Вієйра, Сеска Фабрегаса. Ще й пов'язаних контрактами з клубами.
Фабрегас та Вієйра не спромоглися звільнитися. І в результаті прийшов 44-річний Ківу. Колишній гравець клубу (у 2007-2014 роках), нещодавній тренер його юнацьких команд (2018-2024). "Інтерівське серце". Його знайомство з клубом, зі структурою, з працівниками, з керівництвом – безперечний плюс. Маротта заявив, що щасливий призначити саме його.
Oaktree бажає різко омолодити команду, середній вік стартового складу якої у фіналі ЛЧ перевищив 30 років. Він бажає припинити з вільними агентами та ветеранами, бажає купувати молодь, яку можна буде розвинути та продати. В такому проекті Індзагі, який довіряв не молоді, а ветеранам, почувався б чужим. Можливо, тому й пішов. А Ківу ідеальний.
Омолодження вже розпочалося. Вже куплені 23-річний Луїс Енріке з "Марселя", 21-річний Петар Сучич з "Динамо" Загреб. Викуплено 23-річного Залевські. В США грали юні Валентин Карбоні, брати Еспозіто. І Карбоні та Франческо Піо Еспозіто вже забили, Сучич асистував. Також практично підписано 21-річного Бонні з "Парми", яку навесні тренував Ківу.
Експерти також дуже активно аналізують зміни у тактиці. Ківу бажає прищепити значно агресивніший високий пресинг, ніж за Індзагі, значно швидшу вертикальну гру. Що підтверджують самі гравці. Бажає також розробити запасні тактичні схеми (а за Індзагі була лише 3-5-2), можливо, навіть відмовиться від трьох центральних захисників.
Повідомляють, що його тренування на півгодини довші, ніж у Індзагі, що він звертає особливу увагу на фізичну підготовку. А це особливо важливо, враховуючи, що у попередні місяці гравці "Інтера" ледве волочили ноги. Також він відмовився від звички Індзагі швидко замінювати гравців, які отримали жовті картки, навіть лідерів. Через що гравцям приємніше.
Він частіше розмовляє з гравцями індивідуально, закликає їх якомога швидше забути про фінал Ліги Чемпіонів і взагалі про минуле. Закликає їх навіть не читати газети та коментарі у соцмережах. Намагається налаштувати на боротьбу, важку працю. "Іноді тобі доводиться їсти лайно, навіть добре його пережовувати. Потрібно вміти дивитися на себе у дзеркало".
Втім, на Клубному Чемпіонаті Світу зрушень не було особливо помітно. Команда так само володіла м'ячем у величезних відсотках і не знала, що з цим робити, грала вкрай повільно. Постійно пропускала контратаки. Спроби навантажити гравців "фізикою" на шаленій американській спеці вилізли боком. П'ятьох навіть відправили до Італії через травми.
"Інтер" не спромігся перемогти "Монтеррей". Японській "Ураві" поступався в рахунку ще на 77-ій хвилині і вирвав перемогу лише у доданий час. Проти "Рівер Плейт" забив двічі лише після 71-ої хвилини, коли той вже грав вдесятьох. А в 1/8 фіналу проти "Флуміненсе", який вважався найслабшою з бразильських команд, майже весь матч був безпорадним.
Він пропустив від "Флу" на самому початку і наприкінці, сам почав створювати лише наприкінці, до того виглядаючи абсолютно апатичним та розібраним, просто банально закидаючи м'яч з місця у штрафний майданчик суперника, постійно пропускаючи контратаки. Він був розгромлений тактично. Можна навіть сказати, що в перші хвилин 80 матчу переграний на класі. Що вже ганьба.
Після цього матчу капітан Лаутаро Мартінес закликав тих, хто не хоче залишатися та боротися, піти з клубу якомога швидше. Імен він не назвав, але преса одразу ж вказала на Хакана Чалханоглу. Який взагалі не грав на турнірі через травму. Ще й Маротта підтвердив заклик Лаутаро, згадавши, що Чалханоглу не прохав піти. І згадкою імені турка зробив лише гірше.
Сам Хакан відповів у соцмережах, що ніколи не зраджував "Інтер", що такі слова Лаутаро роз'єднують, а не об'єднують і що справжній капітан підтримує партнерів по команді, а не призначає їх винними. "Історія запам'ятає тих, хто стояв високо, а не тих, хто найголосніше волав". І такі заяви створили неймовірний хаос в пресі та соцмережах.
Маркус Тюрам, а також Марко Арнаутович, що йде з клубу, лайкнули пост Чалханоглу, преса повідомляє, що ще кільком гравцям дуже не сподобалися слова саме Лаутаро. Називають Тюрама, Дензела Думфріза, Давіде Фраттезі, Яна Біссека, Бенжамена Павара. Якщо вірити ЗМІ, то Лаутаро вважає, що вони занадто легко відмовлялися від гри через дрібні ушкодження.
Навіть довелося скликати термінову нараду гравців та тренерського штабу. На якому італійські ветерани команди діяли як посередники між "партією Лаутаро" та "партією Чалханоглу". А термінова нарада вже в перший місяць роботи нового тренера - поганий знак.
"Ніби метеор впав з космосу та спалив "Інтер". "Нерадзуррі" тепер як динозаври, що миттєво вимерли", - пише Маурiцiо Крозеттi в "La Repubblica". "Вони були командою, яка перемогла "Барселону", але стали командою, яка отримала 0:5 від ПСЖ, а тепер командою Лаутаро проти Чалханоглу. Важко згадати інший такий феномен такого швидкого розчинення".
"Якби команда була такою зарядженою та агресивною на полі, як в цій сварці, вона б знесла "Флуміненсе" одним подихом. Але тепер це фарс, що прикидається трагедією. Це як родина, в якій здавалося, що все добре, але тепер вона б'ється за спадок дідуся. І скільки виявилося пилу під цим килимом, хоча й він здавався перським, і одним з найцінніших?!"
"Можливо, тому Індзагі й поспішив піти. Він відчував, що метеор невдовзі впаде".
Що далі? "Інтер" боровся щільно за всі трофеї, а отже, залишається сильною командою. Омолодження повинне піти йому на користь. Тим більше, що очікуються ще трансфери. Тактичні зміни Ківу цікаві. Після чотирьох років з Індзагі потрібно розпочати новий цикл, і ясно, що початок гладким не буде, що зміни завжди болючі. Потрібно працювати, терпіти та будувати.
Зрештою, а що такого сказав Лаутаро? Хто не хоче залишатися та викладатися на повну - справді повинен піти. Помилився тут Маротта, назвавши ім'я. І помиляються гравці, які сприйняли слова на свій рахунок та образилися. Тож правда їм очі колить.
З іншого боку, 68-річний Маротта в останній рік працює погано. Невже занадто постарішав? Чи не на своєму місці, не повинен бути президентом? Чи впорається Ківу, який прийшов до такого великого та складного клубу після лише 13-ти матчів дорослої тренерської кар'єри, ще й в аутсайдері "Пармі"? Можливо, гравці не відчувають його авторитету, його руки, тому й бешкетують.
Можливо, ця сварка народилася ще навесні і просто прорвалася нині. А це означає, що колектив в "Інтері" розібраний, і цим відмінно пояснюються провал наприкінці сезону та втеча Індзагі.
Можливо, ветерани вже ситі футболом, та ще й побоюються порушення ієрархії, напливу молоді і тому вставляють палиці в колеса. А сама молодь? Чи не занадто сирі гравці з "Динамо" Загреб, "Парми", з оренд у "Спеції" та "Емполі"? Чи спроможні вони прямо зараз замінити таких монстрів як Чалханоглу, Тюрам, Думфріз, Мхітарян? Сумнівно.
В "Інтері" завершилася шестирічна ера Антоніо Конте-Сімоне Індзагі. Ера семи трофеїв, двох фіналів Ліги Чемпіонів, фіналу Ліги Європи. Під час якої навіть забули про прізвисько клубу - "pazza Inter", божевільний. Невже божевілля повертається? Невже повертається безтрофейний період 2012-19 років, який називали "ерою глузувань"?
Фото - Getty Images/Global Images Ukraine
