Loqal – новинний агрегатор Loqal
Спорт

Особые моменты. Автор гола Металлиста 1925 рассказал, кому посвятил свой дебютный забитый мяч и победу

Особые моменты. Автор гола Металлиста 1925 рассказал, кому посвятил свой дебютный забитый мяч и победу
UA-Футбол • 1 хв читання

Півзахисник "Металіста 1925" Іван Литвиненко поділився емоціями від перемоги над "Полтавою" (2:0) у 6-му турі УПЛ. Гравець відзначився голом.

— У вашого партнера сьогодні був перший гол за нову команду, у вас взагалі на такому рівні перший гол. Підозрюю, що це ще більші емоції, ніж у Євгена (прим. Павлюка)?

— Так, дуже приємно, дуже радий забити. Я дуже довго до цього йшов, не було емоцій. Коли мріяв про перший гол, то, думав, як буду святкувати, тисячу разів продумував це, але стільки сил віддали, щоб перемогти... Цей гол для моєї сім'ї, яка мене підтримує і це все для них.

— Як взагалі складалася гра, бо другий гол стався під кінець матчу. Поєдинок не завжди на складався на вашу користь матч, бо моментами доволі складно. Як за відчуттями?

— Дуже важкий матч, ми з великою повагою підійшли до суперника. "Полтава" - гарний суперник, вони грають один в один, складне поле. Тому ми дуже хотіли перемогти сьогодні, але розуміли, що гра буде важкою, такою вона і вийшла. Якби зарахували цей перший гол, можливо, було трішки легше, але "Полтава" теж мала свої моменти. Я вважаю, ми перемогли закономірно, бо створили набагато більше моментів, але до "Полтави" ставилися з повагою, бо це дуже гарний суперник, тому й гра вийшла такою.

— Ви набагато краще почали перекривати суперника якраз в другому таймі. Які корективи ви робили в перерві, можливо, тренер вас якось переналаштував?

— Ні, ми були налаштовані на всі 90 хвилин. Просто по моментах виходу з-під пресингу або як накривати суперника були невеликі корективи. Та ми були готові до гри, бо ми готувалися, ми все знали. Просто вірили в те, що це принесе користь, принесе результат, так воно і вийшло.

— Ти кажеш, що думав як відсвяткувати гол. Як будеш його святкувати гол вже вдома з близькими?

— Я його відсвяткував буквою "М" - це мій син Михайло, цей гол для сина та дружини. В нас вчора було три роки, як ми разом, тому це важливий день для мене. А сьогодні ще важливіший, адже що я забив гол, тому присвячую його своїй родині.

— Перед матчем ви вийшли у футболках з зображенням Гаджиєва. Можеш трошки розказати про цю акцію?

— Це наш партнер по команді, це наш брат, це наш друг. Коли така людина як він або хтось інший зазнає такої важкої травми, звичайно, це стає ударом по команді. Навіть після "Шахтаря", де ми досягли позитивного результату, емоцій в розділянні не було, бо набагато важливіше – це здоров'я Раміка. В нього буде все добре, ми в цьому впевнені. Він зараз робить операцію в гарній клініці, ми будемо його чекати та допомагати йому повернутися якомога швидше. Він наш партнер, ми завжди його підтримуємо, завжди на зв'язку, тому все буде добре в нього. Ми вирішили його так підтримати, ця перемога теж для нього.