На початку травня цього року в Дніпрі відсвяткували 50-річний ювілей знаменитої на весь колишній Союз футбольної школи "Дніпро-75": матч ветеранів, автографи, вітальні промови. Все чинно і благородно, але головне в іншому: проведення заходу стало можливим завдяки допомозі президента Житомирського "Полісся" Геннадія Буткевича, який сам є випускником школи. Важливо, що крім допомоги в організації заходу офіційно була озвучена інформація про те, що пан Буткевич хоче допомогти у відродженні футбольної школи, а саме: будівництво нового спорткомплексу (з полями та інфраструктурою) для повноцінного функціонування школи, а також подальшого фінансування проекту. А це вже серйозно! З огляду на ділову хватку і можливості Геннадія Владиславовича, можна не сумніватися – проект буде успішним (сьогоднішнє "Полісся", яке ніколи раніше зірок з неба не хапало і за короткий термін перетворилося на один з грандів нашого футболу і регулярного учасника єврокубків, не дасть збрехати).
Що таке "Дніпро-75"? Це футбольна школа-інтернат, заснована в 1975 році в Дніпропетровську. Працювала за моделлю радянських "спецшкіл олімпійського резерву", з повним пансіоном, дисципліною та орієнтацією на професійний футбол. Можна з упевненістю сказати, що кістяк "Дніпра" 80-х, дворазового чемпіона СРСР, що гримів на всю країну, а також кістяк команди 90-х і 2000-х складали саме вихованці школи. Ось імена лише деяких з них: Олег Протасов, Анатолій Дем'яненко, Геннадій Литовченко, Володимир Лютий, Андрій Сідельніков, Володимир Геращенко, Андрій Полунін, Сергій Дирявка, Геннадій Мороз, Олександр Поклонський, Віталій Рева, Сергій Перхун, Олександр Рикун, Денис Філімонов, Олексій Сасько, Євген Похлєбаєв, Сергій Назаренко, Сергій Кравченко, Анлрей Русол, Олег Шелаєв, Євген Коноплянка, Руслан Ротань, Олександр Грицай та багато інших... Після банкрутства академії в 2010 році, відновити проект намагалися ще з 2017 року: реєстрація як громадської організації, участь у дитячо-юнацькій футбольній лізі України, ставка — на суто освітню та спортивну підготовку, без комерції та політичного підґрунтя. Серед головних проблем потрібно виділити відсутність доступу до старої інфраструктури (базу передали іншим структурам) і не завжди стабільне фінансування, а звідси складність конкурувати з великими академіями. Що важливо врахувати щодо академії в контексті відродження великого "Дніпра"? Проект – серйозна альтернатива існуючим академіям: дисципліна, традиції, реальні тренери старої "закваски". Ідеологічно "Дніпро-75" – носій старої дніпровської школи, з повагою до Кучеревського, Лобановського та інших особистостей, які прославили місцевий футбол. Рівень довіри у батьків і ветеранів – вищий, ніж у нових проектів (а значить, ім'я і повага), адже статут школи заснований на принципах "виховання спортсмена і громадянина" – майже як кодекс.
Варіант 1 – "сусідський" і дуже успішний. Мова про оновлений "Кривбас" з Кривого Рогу. Історія відродження "Кривбасу" – це один з найцікавіших і показових кейсів в українському футболі останніх років. Ні романтизація, ні чистий бізнес – це суміш локального патріотизму, адміністративного ресурсу, PR і обережного менеджменту. Оригінальний "Кривбас" у 90-х і 2000-х був фіналістом кубка країни, призером чемпіонату і постачальником гравців для збірної, але в 2013 році був розформований через борги і банкрутство. Ключовими моментами у відновленні клубу стали аматорські команди, які почали з'являтися під відомою назвою (вони були розрізненими і неофіційними). Потім, і це головне, було створено Громадський Союз "Кривбас повинен бути!", як масовий рух за відродження клубу. Ініціатива йшла знизу — що дуже важливо. На наступному етапі офіційно створено ФК "Кривий Ріг – Кривбас", зареєстрований як нова юридична особа, який був заявлений в аматорський чемпіонат України (ААФУ). Потім відразу почалася робота над брендом, залучення місцевих гравців і тренерів. Наступний етап – підтримка міста та бізнесу: у вигляді фінансової та організаційної підтримки до проекту долучилася Криворізька міська адміністрація, а також з'явився основний фінансист – ArcelorMittal Кривий Ріг (металургійний гігант). Як результат – вихід до другої ліги ПФЛ. Далі був сформований боєздатний склад з тренером Геннадієм Приходько і ставка на гравців з регіону + досвідчених лідерів (наприклад, Валерій Федорчук). Підсумок — подвійне підвищення за 2 роки. Далі, коли в умовах війни були зняті "Десна", "Минай", "Маріуполь", "Кривбас" отримав wild card від УАФ і повернувся в УПЛ після 10 років відсутності. Потрібно окремо відзначити важливі юридичні нюанси: клуб не претендував офіційно на спадкоємність старого "Кривбасу", але використовує історичну символіку; старі борги не враховуються – новий код ЄДРПОУ, нова юридична особа; в УАФ клуб офіційно зареєстрований як "ФК Кривбас Кривий Ріг" — історичний бренд, але без обтяжень. Якщо говорити про залученість фанатів, то їхні групи включалися в процеси поступово, наприклад, обговорювали форму, брали участь у зборах. Висновки стосовно умовно Нового "Дніпра", якщо вирішать піти за схожою схемою. 1) почати з чистого аркуша цілком можливо — "Кривбас" це зробив і ефективно (нова реєстрація); 2) відомий бренд – це потужний інструмент повернення (у сусідів результат дали використання впізнаваного імені + чесність, тобто, використовувати старий бренд "ФК Дніпро" за погодженням з УАФ можливо); 3) без боргів легше рухатися - новий клуб, нова історія, але з повагою до минулого (старих боргів можна і потрібно уникнути при створенні нової структури); 4) без підтримки місцевих структур відновити великий клуб практично неможливо, тобто участь міста і бізнесу обов'язкова; 5) шлях нагору і ліцензування - покрокові: ААФУ → ПФЛ → Перша ліга → УПЛ.
Варіант 2 – відродження старого "Дніпра". Коротко передісторія питання: у 2017 році клуб був офіційно знятий зі змагань через борги, санкції FIFA і нездатність пройти ліцензування; на базі його академії та інфраструктури в 2017 році був створений СК "Дніпро-1", що позиціонується як правонаступник "Дніпра" – але юридично це інший клуб. З інфраструктури в місті функціонує стадіон "Дніпро-Арена", що вміщує 31 000 глядачів і відповідає стандартам УЄФА. Є також старий стадіон клубу — "Метеор" (побудований в 1966 і реконструйований в 2001, місткістю 24361). У Дніпрі, як і раніше, залишаються сильні футбольні традиції — працює молодіжна школа "Інтер", "Дніпро-1", ДЮСШ "Дніпро". Якщо говорити про економічні передумови, то відновлення старого "Дніпра" можливе тільки при появі нового сильного інвестора, готового: або погасити старі борги (понад 30 млн доларів), або зареєструвати клуб з новою юридичною особою, але з історичним брендом (як робив, наприклад, "Металіст"). Багато вболівальників, як і раніше, хочуть бачити "Дніпро", а не "Дніпро-1", що створює підґрунтя для потенційного відродження оригінального клубу (мова про низьку відвідуваність клубу в порівнянні з недавнім минулим). Повернення великого футболу в Дніпро можливе при приході великого місцевого або національного спонсора — промислового холдингу або будівельної компанії (як, наприклад, у "Полісся", "Епіцентру", "ЛНЗ"). Можливий варіант із групою спонсорів або консорціумом декількох компаній ("Верес"). Можливий також варіант часткової народної власності через акції або фонд + 1–2 великих партнери ("Карпати", "Металіст – 1925"). Паралельно для вирішення питання потрібна політична воля місцевої влади, підтримка від міської та обласної адміністрацій. Шлях той самий, що й описаний вище: легалізація "ФК Дніпро" як окремого проекту (в обхід боргів), за підтримки УАФ. Поетапне повернення в УПЛ. З огляду на воєнний стан і ситуацію в країні в цілому, оптимістично такий варіант можливий до 2029 – 2030 років. Що могло б прискорити процес? Перезапуск футбольної реформи в Україні (за прикладом Європи – підтримка клубів з боку місцевої громади та приватних інвесторів). Фінансова амністія від УАФ/FIFA для старих клубів, якщо вони почнуть з нуля. Без активного і грамотного залучення в процес уболівальників (на всіх етапах) повноцінне відродження і майбутня тотальна підтримка "Дніпра" неможливі.
Варіант 3 – злиття нового аматорського "Дніпра" з СК "Дніпро-1". Імовірність – мінімальна. Така оцінка виходить не тільки з огляду на конфлікти і різні юридичні статуси (що, в принципі, вирішуване), але й інші ризики. Юридична колізія – складнощі з спірними правами на бренд "Дніпро" (можуть бути оскаржені або заблоковані УАФ/FIFA). Недовіра вболівальників до проекту без чіткого зв'язку з "справжнім" Дніпром. Зараз СК "Дніпро-1" юридично та організаційно не має відношення до історичного "Дніпра", хоча і використовує його академію, кольори та арену (на якій клуб грав з досить низькою відвідуваністю). Перейменування не вирішить проблеми без перезапуску бренду. Відродження Великого "Дніпра" на базі злиття двох клубів можливе при зміні власника, ребрендингу і повному PR-оновленні. Фактичне закріплення як базової команди міста неможливе без визнання всієї фан-бази – інакше це "технічне" повернення, а не емоційне. Сильний емоційний ефект від відродження може дати пряме звернення до Славетної спадщини "Дніпра" (1980-2015). Фінансова складова також поки що не дуже ясна (хоча тут рецепт описаний вище – великий спонсор/конгломерат + активна підтримка місцевої влади).
Рестарт СК "Дніпро-1" можливий, якщо клуб змінить власника, відкриється до вболівальників і проведе повноцінну реформу (ребрендинг, публічність, відкритість, ветерани). Нелегко, але в цілому дешевше. Створення ж Нового "Дніпра" "з нуля" точно має сенс, якщо мета — довгострокове перезавантаження футболу в місті з опорою на емоції, фанатську базу, правильну ідентичність. Дорожче, довше, але стратегічно стабільніше
Повернення великого "Дніпра" — питання не найближчих кількох років, а середньострокової перспективи. "Дніпро" має потенційно сильніший бренд і вболівальницьку базу в порівнянні з "Кривбасом" (приклад перезапуску якого можна вважати майже еталонним), але сам проект може стати складнішим через конфлікт з "Дніпром-1", більш політизоване середовище і завищені очікування. Формула успіху для Нового "Дніпра": прозора структура + сильна медіа-кампанія + підтримка ветеранів + співпраця з містом + грамотний спортивний проект.
