Сьогодні в Україні – День пасічника. Як війна та холодна весна вплинули на національний ринок меду, яких втрат зазнали пасічники сходу Харківщини та які унікальні види меду існують у світі, досліджувала кореспондентка МГ «Об’єктив».

На холодну весну нарікають українські пасічники – цього року вони зібрали набагато менше від запланованого.

«Меду першого травневого майже немає. Через дуже теплий березень, а потім холодний квітень бджоли не встигли розвинутися і набратися сил. Тож коли у травні все заквітнуло, комахи просто не в змозі були зібрати нектар. Пасічники з півночі Сумської, Чернігівської областей і вздовж Дніпра (та ж Канівщина, Черкащина та Полтавщина з боку Кременчука) трошки зібрали акації. Отже товарного меду акацієвого теж небагато», – пояснює Денис Солдатов, віцепрезидент Спілки пасічників України.

Дефіцит акацієвого меду вже позначився на його ціні – подекуди вона стартує від 500 гривень за літр, але й це не межа.

«Липовий мед дав нормальні результати для цього року, навіть на Харківщині є. Але якщо порівнювати результати з минулим чи позаминулим роком, то вполовину менше, ніж було. Мед різнотрав’я та соняшниковий майже в тому ж обсязі, що й зазвичай. Тож без меду Україна не лишиться. Але вартість його буде вищою, тому що все подорожчало. І я думаю, що пасічники так само піднімуть ціни», – прогнозує Солдатов.

Власне, вже підняли – за літр соняшникового меду або різнотрав’я просять 200 гривень, за трилітрову банку – 600 гривень. Хоча трапляються пропозиції і по 500 гривень за 3 літри меду.

Але мед дорожчає не лише через загальний ріст цін – наразі експортери, що постачають український мед до ЄС і США, активно шукають пасіки, де можна купити його багато, щоб закрити експортні контракти. Тому, за прогнозами фахівців галузі, чимало соняшникового меду цього року піде за кордон. Відповідно у роздрібній торгівлі меду стане менше, а ціни зростуть.

Ще одна суттєва причина подорожчання меду – військові дії або окупація територій тих областей, де завжди його багато збирали. Від 80 до 120 кг товарного меду видає один вулик на півдні України в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях, розповідає віцепрезидент Спілки пасічників України. Там довше триває теплий період і бджоли гарно продукують мед, якщо пасічник цим займається професійно.

«Для порівняння, на Закарпатті один вулик більше 25-30 кг ніколи не отримує, і це в найкращий рік, за тих самих умов, що пасічники їздять по горах і мають місця, де підсівають медодай. Тому що смереки не виділяють медового нектару. Але мед з Карпат цінний тим, що це екологічно чистий регіон. І зібрати мономед з якихось лісових квітів можна тільки там. І тим цей мед цінний, що він унікальний, як вино з певного теруару», – пояснює Солдатов.

Харківщина також завжди чимало продукувала меду, бо на території області існували неповторні природні локації: вздовж Сіверського Дінця рясно цвіли медоносні культури, поряд були ліси й агропідприємства, розповідає Солдатов. Інші райони Харківщини поступаються сходу області. Сахновщина, Кегичівка, Берестин, Лозова – ще також медопродукуючі райони. А от Зачепилівка та Краснокутськ уже набагато менше меду збирають, бо розорано все, лісів майже немає, пояснює віцепрезидент Спілки пасічників України.

«Схід Харківської області, від Вовчанська до Ізюма, – майже 60% пасік знищені або покинуті через війну, окупацію або під час звільнення восени 2022 року. І навіть ті, хто зараз в тій зоні пасічникує, не можуть довезти мед у Харків. І це насправді дуже складна ситуація, тому що на сході Харківщини були величезні пасіки, де збирали багато меду. І ця ситуація зараз суттєво впливає на кількість меду саме на харківських ринках», – зазначає Денис Солдатов.

Що таке зруйнована вщент пасіка, він знає особисто – його 240 вуликів стояли під Вовчанськом.

«Я не знаю, навіщо росіяни вулики розчавили. Інструменти, причеп, мед, ще щось забрали. Пограбували, то й ладно, але вулики всі розчавлені БТРами або танками. Бджоли якраз не літали, холодно ж було, березень. Я три роки потім думав, чи потрібна мені пасіка. І коли вже почало снитися, як пахнуть стільники, купив собі п’ять вуликів», – розповідає бджоляр.

Меди в Україні дуже цікаві, тому що чимало біорізноманіття і є величезний спектр нектарів.

«Але я б виділив сім видів, які можна отримати завжди: травневий мед, мед акацій, мед з гречки, мед з липи, мед з соняшника, мед з різнотрав’я і є мед падевий, який збирають у лісах», – перелічує Солдатов.

Він радить обирати натуральний мед на смак. Подобається – беремо, не подобається – ні. А ще – уважно дивитися на продавця.

«Пробуємо трошки та беремо невеличку баночку, 200 грамів, щоб не втрапити обома ногами в молоко. Ще є така теорія, що великі банки – ворог меду. Я з цим погоджуюсь, тому що коли доїдаєте до кінця, то мед вже змінив властивості через дію повітря. Треба зберігати мед у невеличких баночках», – радить віцепрезидент Спілки пасічників України.

З українських медів Солдатов чи не найбільше любить липовий. А гречаний цінує за високий вміст заліза і те, що він дуже корисний людям з анемією. Загалом харківський пасічник скуштував сотні, якщо не тисячі видів меду – і в його музеї можна знайти чимало цікавих екземплярів з усіх куточків світу, окрім хіба що Антарктиди.

«Я пробував мед з яблуні, мед з бавовни, гірський дикий мед з Алтаю. Але насправді найцікавіші були меди, що мають тонкий аромат. Найцікавіший на смак мед із Провансу, там де лаванда і дикі трави. Він дійсно був зі смаком квітів», – зазначає Солдатов.

У 2021 році Україна експортувала 57,5 тис. тонн меду, а на внутрішньому ринку споживання меду в Україні у 2021 році склало близько 60 тис. тонн, що навіть перевищило обсяги експорту. Уже у 2022 році, згідно з даними Державної служби статистики, в Україні виробили 63,1 тис. тонн меду – на 8% менше, ніж роком раніше. У 2022 році лідерами з виробництва меду були Хмельниччина, Сумщина і Житомирщина.

У 2025 році домінуватиме мед з різнотрав’я та соняшниковий, каже Володимир Постоєнко, директор ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича».

«Традиційно збирає багато меду Миколаївська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Черкаська, Вінницька області У цьому році ще Чернігівська та Полтавська буде нормально», – зазначив Володимир Постоєнко.