У Дніпрі вже близько десяти років тривають процеси декомунізації та деколонізації. Це не лише зміна назв на картах, а й важливий крок до відновлення історичної справедливості та формування власної ідентичності. Про це розповідає “Наше місто”.
«Справа в тому, що процеси, як декомунізації, так і деколонізації, які тривають ось уже близько 10 років в нашому місті, мають величезне значення. Вулиці – це не просто назва, яка дозволяє маркувати якийсь простір. Це маркування тягне за собою певне світоглядне завантаження», – пояснює кандидат історичних наук, доцент та член комісії з перейменувань Олег Репан.
Для прикладу він наводить власний досвід, коли ще до перейменувань був змушений пояснювати синові, хто такий Касіор, на честь якого була названа вулиця, де жили його дідусь і бабуся.
«Для дитини було величезне здивування, як можна назвати вулицю на честь одного з організаторів репресій і Голодомору в Україні. Тому, на щастя, такі речі ми прибрали з нашого публічного простору. Але мало прибрати, важливо те, чим ми їх замінюємо», – наголошує Репан.
За словами історика, у Дніпрі можна виокремити кілька підходів до найменувань. Один із ключових – це звернення до місцевої історії.
«Центральний проспект у нас називається проспектом Дмитра Яворницького. Один з найбільших районів носить назву Новокодацький, тому що там знаходилося козацьке місто Новий Кодак, яке було центром Кодацької паланки», – зазначає науковець.
Такі назви дозволяють мешканцям відчувати тісний зв’язок із рідним краєм. Олег Репан згадує випадки, коли під час вуличних акцій музейники розповідали людям історію постатей, на честь яких названі ті чи інші вулиці.
«Ми стояли на вулиці Чечеріна, тепер Надії Алексєєнко. Підійшла людина й запитала, навіщо ви перейменували. Я показав на дитячу лікарню і сказав: “Вона побудована Надією Алексєєнко на гроші її родини”. І такі моменти дозволяють людям відчути, що назва – це не абстракція, а частина їхнього життя», – розповідає історик.
Окрім локальної історії, в міському просторі присутні загальноукраїнські назви – князівські, козацькі, імені діячів культури. Деякі топоніми мають міжнародний контекст і відображають взаємини України з іншими державами. Особливо жваві дискусії викликало перейменування проспекту Карла Маркса.
«Карл Маркс – засновник комуністичної ідеології, людина, яка не мала жодного відношення до нашого міста і регіону. Зрештою міська рада прийняла рішення назвати його на честь Дмитра Яворницького – відомого історика, музейника, дослідника Запорозького козацтва», – пояснює Репан.
Історик наголошує: перейменування вулиць – це не косметична реформа, а спосіб формування світогляду майбутніх поколінь. Назви вулиць відображають наші цінності, нашу пам’ять і наше бачення майбутнього. Ми відмовляємося від символів тоталітаризму та віддаємо належне тим, хто справді творив історію цього краю й України загалом.
Категорія: Влада, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Декомунізація, Дніпро, Новини Дніпра, Україна Росія війна
